Ухвала суду № 100362482, 18.10.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1047/17

Провадження № 2/645/20/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Бабкової Т.В.,

при секретарі – Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель у домоволодінні, треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_3 ,

встановив:

Уточнивши позовні вимоги 11.06.2018 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності від 12.04.2016 року, просив суд визнати 89/200 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 89/400 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ; в порядку поділу майна подружжя 89/400 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 просив залишити у власності відповідачки ОСОБА_2 ; виділити в натурі у власність ОСОБА_1 89/400 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , як окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна; виділити в натурі ОСОБА_2 89/400 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , як окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна; визначити порядок користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель у домоволодінні АДРЕСА_1 , відповідно до виділених часток в натурі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.10.2018 року закрито провадження по даній цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання 89/200 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя права власності на 89/400 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя права власності на 89/400 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі постанови Харківського апеляційного суду від 05.02.2019 року ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.10.2018 року залишено без змін.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10.05.2019 року провадження по вищевказаній цивільній справі зупинено до розгляду Верховним судом касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.10.2018 року та на постанову Харківського апеляційного суду від 05.02.2019 року.

Постановою Верховного Суду від 30.03.2021 року ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.10.2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05.02.2019 року залишено без змін.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.05.2021 року поновлено провадження по даній цивільній справі, призначено відкрите судове засідання у справі на 03.06.2021 року.

Матеріали справи свідчать, що позивач ОСОБА_1 , який був в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, у судові засідання, призначені на 03.06.2021 року, 20.08.2021 року, 18.10.2021 року, не з`явився, заяви про розгляд справи без його участі не подав, клопотанв про відкладення розгляду справи, проте виправдовуючи документів на підтвердження поважності причини не прибуття у судові засідання суду не подав.

18.10.2021 року представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Панасенко П.П. у зв`язку із третьою поспіль неявкою позивача в судове засідання, керуючись ч.5 ст.223 ЦПК України, просив суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, про що склав суду письмову заяву.

Так, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, яка у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Положеннями ч.1 ст.58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, однак у судові засідання, призначені на 03.06.2021 року, 20.08.2021 року, 18.10.2021 року, не з`явився, заяви про розгляд справи без його участі не подав, виправдовуючи документів суду не подав.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Виходячи зі змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тобто позивач повторно не з`явився у судове засідання, хоча повинен добросовісно використовувати свої процесуальні права, адже процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, сторона позивача не позбавлена була обов`язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває цивільна справа, провадження по якій відкрито на підставі предявленого ним же позову, отже нехтування своїми процесуальними обовязками об`єктивними причинами не обумовлено.

Таким чином, суд визнає, що позивач повторно не з`явився до суду без поважних причин, від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель у домоволодінні, треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_3 , підлягає залишенню без розгляду.

Крім цього, згідно частини 2 статті 257 ЦПК України сторонам роз`яснено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Керуючись ч. 5 ст.223, п.3 ч.1, ч.2 ст.257 ЦПК України, суд, -

постановив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель у домоволодінні, треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 право на звернення з позовом на загальних підставах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18.10.2021 року.

Суддя –