Рішення № 100362007, 11.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5750/21

Провадження № 2-а/638/314/21

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Олейник О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до Корюківського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого вказав, що 04.04.2021 об 18 годині 24 хвилини, ОСОБА_1 , рухаючись на власному транспортному засобі марки Skoda Kodiaq, номерний знак якого НОМЕР_1 , за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, місто Корюківка, вулиця Індустріальна, будинок 12, здійснював рух через залізничний переїзд.

Перед тим, як здійснити рух через зазначений переїзд за вищевказаною адресою позивач здійснив зупинку в зоні дії зазначеного дорожнього знаку та почав рух лиш після того, як переконався у відсутності будь-яких перешкод на залізничному шляху. Переїхавши залізничний переїзд по вулиці Індустріальна, приблизно через 20-40 метрів його зупинили працівники поліції.

Як стало потім відомо, зупинку було здійснено на вимогу капрала поліції Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Дубовець Дмитра Володимировича з підстав, що позивач ніби то порушив правила проїзду залізничних переїздів, а саме наближаючись до залізничного переїзду останній не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та здійснив проїзд без зупинки перед вказаним дорожнім знаком, чим порушив ч.1 ст.123 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 20.2 Правил дорожнього руху України.

В подальшому, працівником поліції по відношенню до позивача 04.04.2021 складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4020372 від 04.04.2021 щодо порушення останнім ч.1 ст.123 КУпАП та п. 20.3 ПДР на суму 340 грн.

Позивач вважає, що постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4020372 від 04.04.2021 відносно ОСОБА_1 на суму 340 грн. щодо порушення останнім ч. 1 ст. 123 КУпАП та п.20. 2 ПДР була складена всупереч нормам діючого законодавства та за відсутності будь- яких фактичних доказів.

Зазначив, що працівником поліції не було роз`яснено позивачеві його права та обов`язки, не було виконано вимог чинного законодавства, щодо повноцінного розгляду адміністративного правопорушення, а саме: порушено процедуру дослідження доказів, розгляд заявлених клопотань та/або заперечень, здійснення допиту свідків та\або понятих, не було зазначено, яке правило ПДР України порушив позивач.

Під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та на момент винесення постанови, не дивлячись на заперечення позивача щодо факту вчинення правопорушення, інспектором поліції не було вжито заходів щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, перевірки доводів позивача, встановлення свідків правопорушення, зокрема пасажира автомобіля, або виявлення інших доказів, які б підтверджували або спростовували доводи позивача.

Окрім того відповідачем не було розглянуто усне клопотання ОСОБА_1 щодо ознайомлення з доказами вчинення правопорушення, вжиття заходів повного та об`єктивного з`ясування обставин справи на місці зупинки.

Позивач просив суд скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4020372 від 04.04.2021 за частиною 1 статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4020372 від 04.04.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 123 КУпАП.

Згідно з постановою фактичною підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності було те, що 04.04.2021 об 18 годині 24 хвилини, ОСОБА_1 , рухаючись на транспортному засобі марки Skoda Kodiaq, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, місто Корюківка, вулиця Індустріальна, будинок 12, не здійснив зупинку транспортного засобу перед дорожнім знаком 2.2 р.33 на залізничному переїзді, чим порушив п.20.2 ПДР України - порушення правил руху через залізничний переїзд, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 123 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Звертаючись із позовною заявою позивач не погоджується з обставинами, викладеними в оскаржуваній постанові серії ЕАН №4020372 від 04.04.2021, посилаючись те, що не вчиняв інкриміноване йому правопорушення, Правила дорожнього руху не порушував.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Частина 1 статті 123 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пункт 20.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху», передбачає, що під`їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов`язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина)..

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4020372 від 04.04.2021 року, вбачається, що позивач порушив п. 20.2 ПДР України.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження викладених у постанові обставин.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача за вказане вище правопорушення.

Отже, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання постанови про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову в цій частині вимог.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 123 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..

Позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, який підлягав сплаті за подання даного позову у сумі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4020372 від 04.04.2021, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 123 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн - скасувати.

Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 123 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (адреса: Чернігівська обл, м. Корюківка, вул. Карла Маркса, 7, код ЄДРПОУ 40108651) на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Шишкін