Постанова № 10035716, 27.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-595/10/1770

27 травня 2010 року 10год. 32хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Морозюк А.Л.,

відповідача: представник не прибув,

третьої особи: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція в м.Рівне

доОСОБА_3

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ВАТ КБ "Надра" в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Рівненське РУ,

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція в м.Рівне звернулася з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість по сплаті земельного податку в сумі 28527 (двадцять вісім тисяч пятсот двадцять сім) грн. 81 коп.

Позов обґрунтовано наявністю у відповідача заборгованості по узгодженому податковому зобовязанню, яка підлягає погашенню за рахунок активів, що можуть бути стягнуті виключно на підставі рішення суду.

Представником відповідача подано заперечення на адміністративний позов, за змістом яких, відповідач проти позову заперечує, оскільки 06.01.2010 року ним було подано до ВАТ КБ "Надра" письмове розпорядження про перерахування із поточного рахунку ОСОБА_3 коштів в сумі 28527,81 грн. на оплату земельного податку з фізичних осіб за 2-ге півріччя 2009 року, згідно другої податкової вимоги №2/748 від 23.12.2009 року, яка була отримана відповідачем 02.01.2010 року. Дане письмове розпорядження було зареєстровано у ВАТ КБ "Надра" 06.01.2010 року за №69 проте банком на даний час не виконано, хоча, як свідчать дані поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку за 06.01.2010 року на рахунку ОСОБА_3 було достатньо коштів для проведення оплати земельного податку згідно наданого письмового розпорядження. Просить звернути увагу на той факт, що ДПІ у м. Рівне, було відомо на момент подання позову про такі обставини, оскільки податковий орган повідомлявся про це листами №484/4 від 27.12.2009 року та №02/4 від 14.01.2010 року. На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Законів України "Про платіжні системи і та переказ коштів в Україні", "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", листів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №5-532/1815 від 29.03.2002 р. та № 2-532/3253 від 13.06.2002 року "Щодо відповідальності платників податків за несвоєчасне зарахування податкових платежів до бюджетів з вини банку", листа Державної податкової адміністрації України №3894/7/24-0117 від 26.02.2009 року "Про надання розяснення", - просить суд позивачу в позові відмовити.

Окрім того, 11.03.2010 року за письмовим клопотанням представника відповідача, до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ВАТ КБ "Надра" в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Рівненське РУ.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті земельного податку в сумі 28527 грн. 81 коп.

Відповідач в судове засідання 27.05.2010 року не прибув, явку свого представника не забезпечив, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомлено. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Враховуючи ту обставину, що неявка сторони відповідача є повторною, а його участь в судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Третя особа участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, її участь в судовому засіданні судом обов'язковою також не визнавалася.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 26.07.2007 року відповідач - ОСОБА_3 має у власності земельну ділянку площею 3,9655 га, яка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Млинівська, 30 (а.с.3).

Станом на день розгляду справи, згідно даних особового рахунку відповідача (а.с.7) заборгованість відповідача по сплаті земельного податку становить 28527,81 грн.

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належать до загальнодержавних і справляються на всій території України. А згідно п.3 ч.1 ст.9 вказаного Закону, платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 5 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №003281744 від 30.06.2009 року податковим органом визначено відповідачу податкове зобов'язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" в загальному розмірі 57173,22 грн., в тому числі: по строку сплати на 14.08.2009 року 28586,61грн., по строку сплати на 16.11.2009 року 28586,61 грн., яке вручене відповідачу 13.07.2009 року (а.с.4).

Згідно пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до абз.3 пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Рівне №003281744 від 30.06.2009 року в адміністративному чи судовому порядку не надано. Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання платника податків, визначене вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважається узгодженим.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і на таку суму, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, було виставлено і направлено першу податкову вимогу №1/502 від 17.11.2009 року (а.с.6) та здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу, та другу податкову вимогу №2/748 від 23.12.2009 року (а.с.5), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувалися.

Відповідно до п.1.6 ст.1, пп.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податковий борг платника податку, у разі відсутності добровільної сплати, підлягає стягненню з нього шляхом звернення стягнення на активи. Згідно з підпунктом 10.1.1 п. 10.1 ст.10 Закону, стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Оскільки доказів погашення боргу або оскарження у встановленому порядку податкового повідомлення-рішення, як і доказів оскарження вимог, відповідачем не подано, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача викладені у письмових запереченнях, стосовно того, що останнім було подано до ВАТ КБ "Надра" письмове розпорядження про перерахування із поточного рахунку коштів в сумі 28527,81 грн. на оплату земельного податку з фізичних осіб за 2-ге півріччя 2009 року, згідно другої податкової вимоги №2/748 від 23.12.2009 року, і в такий спосіб виконано обовязок по сплаті податку до бюджету, судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно з положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" №2346 від 05.04.2001 року, що узгоджуються з положеннями пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року, днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації. Саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року пов'язує настання певних правових наслідків. Так, відповідно до пп.16.3.1 п.16.3 ст.16 цього Закону, нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.

У розумінні Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" №2346 від 05.04.2001 року переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. Відповідно до п.22.4 ст.22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976, визначає розрахунковий документ, як документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Згідно з п.1.8. Інструкції, платники та стягувачі оформляють доручення/розпо-рядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком. Вказана норма деталізується у п.3.1 Інструкції, в силу якої банк у договорі з платником - фізичною особою має право передбачати можливість подання цим платником платіжного доручення в довільній формі, яке має містити такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату складання і номер; прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), ідентифікаційний номер платника та номер його рахунку; найменування та код банку платника; найменування/прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), ідентифікаційний код (номер) отримувача та номер його рахунку; найменування та код банку отримувача; суму цифрами та словами; призначення платежу; підпис платника.

Долучена до матеріалів справи копія листа відповідача директору Рівненської філії ВАТ КБ "Надра" (а.с.21) вищевказаним вимогам не відповідає, а тому не може розглядатися як платіжне доручення ОСОБА_3 про списання коштів з рахунку. Доказів того, що договором відповідача з банком передбачено саме таку форму доручення на списання коштів, як і копії самого договору з банком суду не надано.

Відтак, враховуючи ту обставину, що відповідачем по справі належного доказу ініціювання переказу грошових коштів на сплату заборгованості по земельному податку не надано, у суду немає підстав вважати його податковий борг погашеним.

Окремо слід зазначити, що предметом стягнення за позовом є саме недоїмка у вигляді основного платежу (а.с.5,6,7), а тому підстав для звільнення платника податків від відповідальності за незарахування платежів до бюджету з вини банку у вигляді пені або штрафної санкції немає, позаяк такі останньому не нараховані.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 до місцевого бюджету м. Рівне на р/р 3211813700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331 код платежу 13050300, заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 28527 (двадцять вісім тисяч п"ятсот двадцять сім) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 01.06.10р.