Рішення № 100355399, 08.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/129/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2021 Справа № 908/2118/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арсенал-Україна» (вул. М. Грінченка, б. 4, оф. 101, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код юридичної особи 39231815)

до відповідача Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (вул. Магістральна, б. 84, м. Запоріжжя, 69071, ідентифікаційний код юридичної особи 14313866)

про стягнення коштів

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арсенал-Україна» з позовом до відповідача Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» про стягнення заборгованості у розмірі 68 849,97 грн, штрафних санкцій у розмірі 1 244,96 грн, суму процентів у розмірі 248,99 грн.

20.07.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2118/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 11.08.2021, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

03.08.2021 на електронну адресу Господарського суду Запорізької області надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2118/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань по договору поставки №17/479юр від 16.04.2021 щодо оплати товару на суму 68849,97 грн. За порушення строків оплати позивачем нараховано 1244,96 грн пені, 248,99 грн 3% річних.

19.08.2021 від відповідача надійшов відзив, в якому зазначено про визнання позову в повному обсязі до початку розгляду справи по суті. Також просить повернути позивачеві 50% сплаченого судового збору.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 08.09.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 08.10.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

16.04.2021 між ТОВ «Торговий дім «Арсенал-Україна» - постачальник та КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» - покупець укладено договір поставки №17/479юр, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.3. договору визначено, що оплата здійснюється в розмірах, що визначені в специфікаціях протягом тридцяти календарних днів з дати виконання постачальником зобов`язань по поставці товару. Сторони можуть погодити інші умови оплати в специфікації до договору.

За видатковою накладною 3137 від 21.05.2021 позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 137 699,93 грн. Про прийняття товару свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видатковій накладній та печатка підприємства.

Платіжним дорученням №1698 від 30.04.2021 відповідачем здійснено часткову оплату отриманого товару у розмірі 68 849,96 грн.

14.06.2021 позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу №6/26 щодо погашення заборгованості у розмірі 68 849,97 грн.

Листом 321/120-юр від 30.06.2021 відповідач визнав наявність заборгованості.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати товару на суму 68 849,97 грн стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконанняйого обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем надано докази належного виконання зобов`язання щодо поставки обумовленого договором товару. Натомість, відповідачем доказів повної та своєчасної оплати отриманого товару не надано.

За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 68 849,97 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1244,96 грн пені та 248,99 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2. договору сторони обумовили, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання зобов`язання з оплати товару.

Судом здійснено перевірку розрахунків пені та відсотків річних, виконаних позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 1244,96 грн пені та 248,99 грн 3% річних задовольняється в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, відповідач позов визнав, доказів належного виконання зобов`язань за договором не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 3 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи містяться в ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, поверненню позивачеві з Державного бюджету України 50% підлягає сплаченого судового збору у розмірі 1135,00 грн, про що буде постановлена відповідна ухвала.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, б. 84, ідентифікаційний код юридичної особи 14313866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арсенал-Україна» (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, б. 4, оф. 101, ідентифікаційний код юридичної особи 39231815) заборгованість у розмірі 68 849,97 грн (шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень 97 коп.), пеню у розмірі 1 244,96 грн (одна тисяча двісті сорок чотири гривні 96 коп.), 3% річних у розмірі 248,99 грн (двісті сорок вісім гривень 99 коп.), судовий збір у розмірі 1 135,00 (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Постановити ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арсенал-Україна» з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору у розмірі 1 135,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2021 року.

Суддя О.А. Топчій