Рішення № 100351494, 13.10.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6209/21

Провадження № 2/750/1637/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Маринченко О.А.,

секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,

за участю представників відповідача: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

03 червня 2021 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» засобами поштового зв`язку звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 70028 грн. 93 коп.

Обґрунтовано позов тим, що позивач на підставі кредитного договору № 200777704501 від 09 лютого 2017 року видав відповідачу кредитну карту з лімітом овердрафту в сумі 20000 грн., який 12 липня 2017 року було збільшено до 24800 грн., 10 листопада 2017 року - до 29600 грн. та востаннє - до 30740 грн. 88 коп. Відповідач свої кредитні зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 14 травня 2021 року утворилася заборгованість в сумі 70028 грн. 93 коп., з яких: 30740 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом, 39288 грн. 05 коп. - заборгованість за процентами, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову. Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначив, що не визнає всіх обставин, які позивач вказав у позові, заперечує факт підписання кредитного договору, копію якого додано до позовної заяви та ставить під сумнів наявність його оригіналу у позивача.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2021 року витребувано у Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» оригінал заяви № 200777704501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 09 лютого 2017 року.

На виконання ухвали суду від 10 серпня 2021 року позивач повідомив суд про неможливість надати оригінал витребуваного документа, оскільки такий разом з виконавчим написом нотаріуса перебував на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. та ще не повернувся до банку.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Представники відповідача у судовому засіданні вказали, що відповідач позов не визнає в повному обсязі та просили суд відмовити позивачу в його задоволенні. Зокрема, представники відповідача зазначили, що відповідач не визнає, що підписував заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, не визнає, що банк видав йому кредитну картку та кредитні кошти та, що відповідач повертав банку ці кошти і в матеріалах справи відсутні допустимі докази, які б підтверджували ці обставини. Позивач не надав суду документ, який свідчив би про виконання банком своїх зобов`язань перед відповідачем, як наслідок в справі відсутні докази, що у відповідача виникли зобов`язання перед позивачем. Виписка про рух коштів по картковому рахунку не може бути належним підтвердженням обізнаності відповідача з конкретними Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами банку, на які посилається позивач як на умови кредитного договору, а також факту згоди відповідача на них. Відповідач, зокрема, не визнає, що він погоджувався на Умови отримання кредитних коштів, Тарифи банку, копії яких додано до позову, оскільки на них відсутній підпис відповідача, при цьому банк не надав суду жодного допустимого доказу, який би підтверджував ці обставини. У доданій позивачем заяві процентна ставка, розмір пені та строк повернення кредиту не зазначено. Обгрунтовуючи доданий до позову розрахунок заборгованості позивач посилається на Умови договору комплексного банківського обслуговування, при цьому матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Умовами було ознайомлено відповідача та, що він погодився з ними. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність в поданій банком копії заяви від 09 лютого 2017 року домовленості сторін про видачу кредиту та сплату відсотків, комісії, пені та штрафів, надані банком договір та його умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до ніби-то укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Умови надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору. Банк не надав доказів про те, що у відповідача строк виконання зобов`язання настав і він його прострочив, а так само не надав доказів щодо направлення вимоги про повернення коштів і як наслідок банком не доведено також прострочення виконання відповідачем зобов`язань. Крім того, представниками відповідача у судовому засіданні було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09 лютого 2017 року ОСОБА_1 (клієнт) підписав заяву № 200777704501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 7), в якій, зокрема, вказано, що підписанням цієї заяви відповідач підтверджує, що він приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених умовах.

Відповідно до змісту заяви відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях, надати кредитну карту та встановити кредитний ліміт у сумі 20000 грн.

Також, у заяві № 200777704501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 09 лютого 2017 року зазначено, що строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу крединої картки. Підписанням заяви відповідач підтверджує, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також, що з правилами користування платіжною карткою він ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватись.

Крім того, відповідачем була підписана заява на приєднання до Договору страхування № СС7777045, відповідно до якої він шляхом підписання цієї заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб погодився та прийняв в повному обсязі Публічну пропозицію укласти договір добровільного страхування життя за програмою «Страхування життя з кредитною карткою» (а.с. 7).

З копії виписки з програмного забезпечення про історію зміни кредитного ліміту по рахунку № НОМЕР_1 від 09 лютого 2017 року вбачається, що 12 липня 2017 року було змінено суму договору (кредитного ліміту) з 20000 грн. до 24800 грн., 10 листопада 2017 року - до 29600 грн., 29 вересня 2020 року - до 30740 грн. 88 коп. (а.с. 20).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, відкрив на ім`я відповідача поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях, надав платіжну карту та ПІН до неї та встановив кредитний ліміт.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором № 200777704501 від 09 лютого 2017 року станом на 14 травня 2021 року становить 70028 грн. 93 коп., до якої входить: 30740 грн. 88 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 39288 грн. 05 коп. - прострочена заборгованість за процентами (а.с. 23).

25 лютого 2019 року Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» відповідачу було направлено письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погасити заборгованість, яка станом на 25 лютого 2019 року складає 45785 грн. 54 коп., до 04 березня 2019 року (а.с. 21).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 24-30).

Доводи представників відповідача про те, що відповідач не укладав з позивачем договору та не отримував кошти не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються матеріалами справи, в тому числі, випискою по рахунку відповідача.

А тому, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 30740 грн. 88 коп.

При цьому, досліджуючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Статтею 10561 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

У заяві, яка підписана відповідачем 09 лютого 2017 року, процентна ставка не зазначена. Також, укладений між сторонами договір від 09 лютого 2017 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить також стягнути з відповідача заборгованість за процентами.

При цьому, позивач, крім виписки по рахунку відповідача, надав також і копію Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками, в яких містяться, в тому числі Умови надання та обслуговування овердрафту та кредитних карток (а.с. 8-19).

Однак, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Умови надання та обслуговування овердрафту та кредитних карток, які вказані в Публічній пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, інформація на самому сайті та роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови надання банківських послуг, відсутність в заяві домовленості сторін про сплату процентів, надана банком Публічна пропозиція на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками до неї не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надану позивачем Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками до неї, не можна вважати складовою договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо їх умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, така ж позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 березня 2021 року в справі № 669/573/18 та від 23 грудня 2020 року в справі № 191/2648/17.

За встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом є безпідставними, оскільки наявні в матеріалах справи Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками, які передбачають сплату процентів, не містить підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи заяву, погодився на умови, викладені в них та ознайомився з ними. Також, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказаний документ та додатки до нього на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначеному в них розмірах і порядках нарахування, а тому їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Також, суд не знаходить підстав для застосування строку позовної давності, оскільки у підписаній відповідачем заяві не було визначено строк виконання зобов`язання, а відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час і боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Враховуючи, що вимога відповідачу про погашення заборгованості була надіслана у лютому 2019 року (а.с. 21), а тому трирічний строк, який передбачений та обчислюється відповідно до статей 257, 261 Цивільного кодексу України, не сплив.

За вказаних обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідачу правничу допомогу надавав адвокат Підгорний К.Є. на підставі договору про надання правової допомоги від 01 квітня 2021 року (а.с. 77).

Квитанцією № 1 до прибуткового касового ордера від 08 вересня 2021 року підтверджується сплата відповідачем адвокату Підгорному К.Є. 7000 грн. за послуги адвоката по договору про надання правової допомоги від 01 квітня 2021 року (а.с. 75).

Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи наведене, оскільки вимоги позивача задоволені на 43,9%, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 996 грн. 53 коп. (43,9% від 2270 грн. = 996 грн. 53 коп.).

Крім того, враховуючи, що відповідачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а позивачем не заявлено про їх неспівмірність, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі пропорційно до задоволених вимог в сумі 3927 грн. (56,1% від 7000 грн. = 3927 грн.).

Керуючись статтями 2, 10-13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Андріївська, 4, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 14282829) заборгованість за кредитом у сумі 30740 грн. 88 коп. (тридцять тисяч сімсот сорок грн. 88 коп.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 996 грн. 53 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 3927 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.10.2021.

Суддя