Рішення № 100345299, 14.09.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7398/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчак М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Києві, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Савченка Віталія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати Постанову серії ЕАН № 3920515 по справі про адміністративне правопорушення від 15 березня 2021 року, закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 23 травня 2021 року, приблизно о 23 год. 40 хв. рухався на велосипеді по вул. Сержа Лифаря, біля будинку 16-А невідомі люди нацькували на нього собаку, після чого ОСОБА_1 викликав працівників поліції для встановлення обставин подій. Після прибуття за вказаною адресою, працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕАН №4251010 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КУпАП. У проходженні огляду на стан сп`яніння працівники патрульної поліції ОСОБА_1 відмовили. Зазначає, що в постанові серії ЕАН №4251010 місцем вчинення правопорушення вказана адреса м. Київ, вул. Сержа Лифаря 19/61, однак у вказаний час та місці не перебував та велосипедом не керував.

Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із тим, що інспектором поліції не надані докази порушення правил дорожнього руху.

Ухвалою Подільського районого суду м. Києва від 02 червня 2021 року відкрито прорвадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.1, 3, 9 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно положень ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Судом встановлено, що 24 травня 2021 року о 00 год. 16 хв., інспектором старшим лейтенантом поліції, 4 батальйону 2 роти Савченком В.П., відносно ОСОБА_1 складена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4251010, згідно якої 24 травня 2021 року о 00 год. 19 хв. в м. Києві по вул. Сержа Лифаря 19/61, ОСОБА_1 керував велосипедом у нетверезому стані, чим порушив п. 6.6 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 127 КУпАП.

Відповідно до п. 6.6 (в) ПДР України велосипедисту забороняється: рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).

Згідно з ст. ч. 3 ст. 127 КУпАП порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, які перебувають у стані сп`яніння, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на положення ст. 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2, 3 статті 127 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 р. І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121 , статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126 , частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України).

У статті 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч вказаним вище вимогам закону відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач дійсно рухався на велосипеді по тротуару чи пішохідній доріжці у стані алкогольного сп`яніння, чип порушив п. 6.6 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.127 КУпАП.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

В частині вимог про закриття провадження у справі суд вважає за необхідне вказати наступне.

Статтею 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 288 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведені вище норми законодавства, суд зазначає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 337/346/17.

Враховуючи викладене, вимоги в частині закриття провадження у справі задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 132 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №61-3416св18.

Враховуючи, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення на користь позивача суми сплачених витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 800,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 122, 222, 251, 268, 276, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 1, 2, 8-10, 77, 139, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Савченка Віталія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектор поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Савченка Віталія Петровича серії ЕАН №4251010 від 24.05.2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп., а всього у розмірі 1 254 (тисяча двісті п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.256 КАС України.

Відомості про сторони:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

третя особа: інспектор поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Савченко Віталій Петрович, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

Суддя М. М. Головчак