Рішення № 100343360, 12.10.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2550/21

2/683/1128/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Лугового О.М.

секретаря Градомської Д.Р.

розглядаючи у відкритому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу №683/2550/21 (2/683/1128/2021) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

07 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ «Перший Український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 05.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №17665, яким нотаріусом запропоновано звернути стягнення з позивача 8764,53 грн.

Позивач зазначає, що цей виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом незаконно, оскільки, позивач підписав кредитний договір №GP-5417686 від 12.11.2013 року, який нотаріально не посвідчувався, при цьому будь-якої письмової вимоги на ім`я позивача про необхідність виконання будь-якого кредитного договору не надходило. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення. Крім того, у порушення ст.88 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус вчинив виконавчий напис щодо заборгованості, по якій минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги. Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса №17665 від 05.08.2019 року вчинено з порушенням вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим просить суд визнати вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 вересня 2021 року було відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу та третім особам у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову та письмові пояснення.

Представник позивача та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, проте представник позивача подав до суду заяву, якою просить розглянути справу у його відсутності та позивача, просив задовольнити позов, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися з невідомих для суду причин, відзиву на позов та письмові поясненн не подали, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому законом порядку.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи в відповідності до ст.280 ЦПК України.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2021 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №17665, яким нотаріусом запропоновано звернути стягнення з позивача заборгованість за кредитним договором №GP-5417686 від 12 листопада 2013 року в розмірі 8 264,53 грн., 500 грн. за вчинення виконавчого напису, а всього 8 764,53 грн.

На підставі вищезазначеного виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. було відкрито виконавче провадження №59886959.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.18 ЦК України, ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною і не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу пропозиція укласти договори (оферта) позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 05.08.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем пропозиція укласти договори (оферта), який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.

Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису №17665 від 05.08.2019 року, була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою компанією, зазначений у написі є безспірним. Розрахунок боргу зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача. Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов`язання та про можливі наслідки неусунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання.

Згідно зі ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Крім того, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повина бути безспірною. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в сумі 8 764,53 гривень приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не переконалася належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню, та безспірності характеру правовідносин сторін, вчинила виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з правовою позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити позов та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №17665, вчинений 05.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості в сумі 8 764,53 гривень.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, задоволення позову судовий збір у розмірі 908,00 грн. за подання позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 280-298, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 05.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, та зареєстрований в реєстрі за №17665 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в сумі 8 764,53 гривень.

Стягнути із Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 12 листопада 2003 року, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», місце знаходження: 04070, вул.Андріївська, буд.4, м.Київ, код ЄДРПОУ 14282829.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва – Юхименко Ольга Леонідівна, місце знаходження: 02094, вул.Поправки Юрія, 6, оф.19, м.Київ, РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ – Хара Наталія Станіславівна, місце знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: