Рішення № 100342674, 05.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2021 Справа №607/13395/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 11.02.2021 між сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, було укладено Кредитний договір № 0621-4506, відповідно до якого ОСОБА_1 не підписуючи даний договір, отримала позику.

Водночас вказує, що їй не було письмово повідомлено всю необхідну інформацію щодо умов договору, вона була введена в оману, оскільки їй як позичальнику об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору.

Крім того, прийнята пропозиція від відповідача укласти електронний договір (акцепт) здійснена шляхом зазначення у відповідному чекбоксі галочки на сторінці сервісу з надання онлайн позик відповідачем та введення одноразового ідентифікатора без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абзацу третього частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», тому оспорюваний договір не є таким, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, звернула увагу на те, що в оспорюваному договорі не була вказана ціна та сукупна вартість кредиту, відповідачем не надано розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

До того ж, відповідач ввів її в оману, щодо збільшення відсоткової ставки у випадку порушення зобов`язання, розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Відтак просила визнати недійсним договір № 0621-4506 від 11.02.2.021 укладений між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», визнати Договір про надання кредиту № 0621-4506 від 11.02.2021 укладений між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» недійсним в частині нарахування комісії з застосуванням наслідків недійсності правочину, та здійснити зарахування грошових коштів, сплачених як плату за погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 0621-4506 від 11.02.2021 в рахунок погашення суми тіла кредиту.

Представник відповідача подав відзив на позов в якому вказав, що факт укладення кредитного договору визнається як позивачем, так і відповідачем, тому дані обставини не підлягають доказуванню. Також вказав, що укладення спірного договору здійснено у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» та Правил надання грошових коштів у кредит, які діяли на момент укладення договору і є його невід`ємною частиною. Крім того, зазначив, що позивачем було самостійно створено особистий кабінет на сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заповнено заявку на отримання кредиту, надано підтвердження ознайомлення з офертою відповідача. Вся актуальна інформація щодо діючої угоди постійно доступна на сайті відповідача. До того ж, порядок підписання договору погоджений між сторонами та визначений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а відтак сторонами дотримано вимоги щодо укладення правочину, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Крім того, на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена та доступна для вільного ознайомлення розгорнута інформація щодо порядку та умов надання послуг. Крім того, представник звернув увагу суду на те, що спірний кредитний договір є вже третім Договором укладеним між Позивачем і Відповідачем. Попередні договори Позивачем виконано в повному обсязі, що також підтверджує ознайомлення Позивача з порядком укладення та виконання договору. До того ж, зазначив, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою, а не банківською установою та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про фінансові послуги. Більше того, в даному кредитному договорі між сторонами погоджено, згідно вимог чинного законодавства, як розмір так і сума нарахування пені, розмір якої обмежений Закону України «Про захист прав споживачів». Відтак підстави для визнання кредитного договору недійсним, відсутні, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що з вимогами зазначеними у відзиві не погоджується, а тому вважає, що Кредитний договір укладений між нею та відповідачем є таким, що порушує її права як споживача, та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування плати за обслуговування кредиту.

Позивач у судове засідання не з`явилася. Разом з позовною заявою надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, попередньо подавши клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 11.02.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено кредитний договір № 0621-4506. Згідно з умовами якого, сторони погодили строк кредиту - 14 днів; термін платежу -24.02.2021; сума кредиту - 6 000,00 грн; нараховані проценти – 1 680,00 грн; разом до сплати – 7 680,00 грн. Протягом строку Кредиту фіксована процентна ставка складає 2% (два відсотка) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування, які нараховуються з першого дня перерахування суми кредиту; річна відсоткова ставка - 730 %; пільговий період користування Кредитом тривалістю нуль днів з дати видачі Кредиту, включаючи день видачі Кредиту, протягом якого діє пільгова процентна ставка у розмірі 0.01% від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування. Річна пільгова процентна ставка складає 3.65%. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит та сплатити комісію (у разі нарахування), проценти за користування Кредитом та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше Терміну платежу шляхом здійснення Бекзготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування чужими грошовими коштами за частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 2% за кожен день фактичного користування відповідною частиною суми Кредиту по дату фактичного повернення всієї Суми Кредиту включно. Річна відсоткова ставка за користування чужими грошовими коштами складає 730%. Максимальний сукупний розмір нарахованих за користування грошовими коштами згідно даного пункту не може перевищувати 200% від Суми Кредиту. Позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми кредиту, однак у цілому не більше 50% (п`ятдесяти відсотків) Суми Кредиту (з врахуванням сплачених штрафів за весь строк користування кредитом)

Зі змісту кредитного договору вбачається, що оспорюваний договір укладений в електронній формі, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Укладаючи оспорюваний кредитний договір, позичальник підтвердив відповідно до п. 16 кредитного договору, що до укладення Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним та забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно з п. 13 вказаного договору, вбачається що цей кредитний Договір та Правила надання споживчих кредитів складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору. Укладаючи цей Кредитний Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (http://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору. А тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених договором.

Відповідно до п. 5.6 Правил надання споживчих кредитів, затверджених Наказом виконавчого директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 175-П від 03.11.2020, у редакції, яка діяла на час укладення договору сторонами, у випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором протягом 72 годин з моменту надіслання Оферти Заявнику/Позичальнику, Кредитодавець відкликає Оферту. При цьому Заявник не позбавлений права знову подати Заявку на отримання Кредиту.

Крім того, 11.02.2021 позивач підписала електронним підписом споживача з використанням надісланого на належний їй номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора (одноразовий пароль) А 854 - Паспорт споживчого кредиту - інформацію, яка надається споживачу до укладення кредитного договору, затвердженого наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 175-П від 03.11.2020, в якому вказана інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема, що кредит надається в сумі від 400 грн до 20 000 грн, строк кредитування - від 1 до 27 календарних днів, мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом на платіжну картку позичальника протягом трьох робочих днів з моменту укладення кредитного договору; інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, зокрема, процентна ставка - 730% відсотків річних або 2% в день, тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом; порядок повернення кредиту; інформація про наслідки прострочення виконання або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит; розмір штрафу, процентна ставка, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту - 2% в день; інші важливі правові аспекти.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті (www.creditcasa.com.ua). Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо посилання позивача на ст. ст. 229, 230 ЦК України, ст.. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». До договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

За змістом статті 230 ЦК України наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Суд встановив, що грошові кошти надавалися позичальнику в кредит на 14 днів і її було повідомлено про сплату 2 % за кожен день користування кредитними коштами, що вона сама і визнає. Крім того, позивач не надала доказів наявності умислу в діях відповідача, щодо введення її в оману, відтак суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним з указаних підстав.

Крім того, на обґрунтування заявленого позову позивач зазначала і про порушення відповідачем при укладенні оспорюваного правочину Закону України «Про електронну комерцію», а саме, те що оспорюваний договір не є таким, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, оскільки при прийнята пропозиція від відповідача укласти електронний договір (акцепт) здійснена шляхом зазначення у відповідному чекбоксі галочки на сторінці сервісу з надання онлайн позик відповідачем та введення одноразового ідентифікатора без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі.

Однак, суд зазначає, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, дане визначення поняттю «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За Правилами надання споживчих кредитів, позивач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора прийняла від відповідача публічну пропозицію (оферту) та підписала кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції відповідача).

Відтак суд встановив, що договір укладено у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявник/позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами договору (умовами цих Правил та Кредитного договору).

Крім того, судом встановлено, що відповідач є фінансовою компанією, яка здійснює свою діяльність на ринку фінансових послуг щодо надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ІК № 116 від 01.08.2013 та ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, згідно Розпорядження № 2401 від 08.06.2017.

Відповідно до п. 8, 42 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг», надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначені ст. 1054 ЦК України.

Позивачем не надано суду доказів, що під час укладення спірного договору вона не була ознайомлена з усіма його умовами, передбаченими законом.

Водночас, на веб-сайті відповідача розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг, а саме: розділ «Як це працює» - містить інформацію про вимоги до позичальника, розмір та вартість кредиту (процентна ставка), умови дострокового погашення тощо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорюваний кредитний договір підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачкою таких не надано, що в силу положень статей12,81 ЦПК Україниє її процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23.03.2020 у справі № 404/502/18; від 09.09.2020 у справі № 732/670/19; від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Відтак суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, слід відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 6, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ст. 22 ч. 3 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З урахуванням того, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд вважає, що судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 230, 626-628, 636, 641, 644, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місце знаходження: вул. Лесі Українки, 26/407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.

Повний текст рішення суду складено та підписано 12 жовтня 2021 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко