Рішення № 100342092, 04.10.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5903/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої - судді Баєвої О.І.

секретаря судових засідань Шукост О.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (79053, м.Львів, вул.Перфецького, 19) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

установив:

позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН №4414711 від 28.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення, винесену інспектором батальйону №2 роти №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Федірком Іваном Михайловичем відносно нього за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 850грн, стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір у розмірі 454 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28.06.2021 року він здійснював рух по дорозі в с. Добряни, не порушуючи жодних правил дорожнього руху його автомобіль безпідставно було зупинено працівниками поліції. Інспектори звинуватили його у закріпленні номерних знаків у невстановленому місці а саме, вказали, що номерні знаки не можуть знаходитись в середині автомобіля за склом, а повинні бути закріплені на бампері. У відповідь він повідомив, що автомобіль ввезено з США і на передньому бампері заводом-виробником не передбачено місця на бампері длявстановлення номерних знаків, тому номерні знаки встановив спереду за склом у видному місці.

Інспектором батальйону №2 роти №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Федірком Іваном Михайловичем неправомірно винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення від 28.06.2021 серії ЕАН №4414711 за ч.6 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Постанова складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою. В гр.5 оскаржуваної постанови зазначено, що він «керував транспортним засобом в якомупередній номерний знак закріплений не в установленому для цього місці. а самезнаходився в середині ТЗ за вітровим склом, чим порушив п.2.9.в ПДР».

Зазначає, що автомобіль пройшов сертифікацію в Україні, під час якої уповноваженою організацією було проведено технічний контроль щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху. За результатами сертифікації отримано відповідний Сертифікат, який подано у сервісний центр МВС.

Про розгляд адміністративної справи інспектор належним чином його не повідомляв, не сповіщав про дату, час, розгляду, про особу, яка буде розглядати, не повідомляв мене про всі мої права тощо. Деякі з прав інспектор повідомив вже після складення постанови. Замість процедурного розгляду справи відбулося формальне вручення вже складеної постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення а також відсутні та не зазначені у постанові жодні докази правопорушення. У зв`язку із чим змушений звернутися до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданому до суду позові. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача будучи належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення в судове засідання не з`явився. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення у зв`язку із наступним.

Судом встановлено, що постановою серії ЕАН №4414711 від 28.06.2021 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. за наступних обставин: 28.06.2021 року о 17 год.15 хв. водій ОСОБА_1 І у с. Добряни а/д М-06 Київ –Чоп 610 керував автомобілем BMW 550i д.н.з. НОМЕР_1 керував транспортним засобом в якому передній номерний знак не закріплений в установленому місці, а саме знаходився в середині транспортного засобу за вітровим склом, чим порушено норми п.2.9.в Правил Дорожнього руху України.

Як вбачається з п.2.9.в ПДР України – водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закріплений не в установленому для цього місці.

За ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до п.п. 4.1 Національного стандарту України ДСТУ 4278:2019, «Кількість знаків на транспортних засобах має бути: - на автомобілях: двазнаки.

Згідно з пунктом 4.2 Правила застосування Національного стандарту ДСТУ 4278:2019знаки на транспортних засобах треба встановлювати лише впередбачених за конструкцією місцях, зазначених виробником.

Згідно з пунктом 4.3 Знаки не повинні зменшувати кутів переднього та заднього звисів транспортного засобу.

Національним стандартом ДСТУ передбачено встановлення двохномерних знаків у передбачених за конструкцією місцях, зазначенихвиробником.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Частиною 1 ст.251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного правопорушення, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Разом з тим, наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу зазначеного правопорушення повинна підтверджуватися належними і достатніми доказами у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.

У ч.ч. 1-2 ст. 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 28.06.2021р. у ній відсутнє посилання на докази, що стали підставою для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

При цьому, відповідні докази не надані відповідачем і суду, відзиву на позов в розпорядження суду не надходило.

Отже, матеріали справи не відображають відомостей про вчинене правопорушення (фіксацію переднього номерного знаку у неналежному вигляді), а лише містять часткову процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови та складення протоколу за ч.6 ст. 121 КУпАП.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Однак, всупереч вказаним вимогам закону під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поза увагою поліцейського залишились обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що слід скасувати постанову про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 серії ЕАН №4414711 від 28.06.2021 року.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись, ст.9,72,77, 241 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (79053, м.Львів, вул.Перфецького, 19) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії серії ЕАН №4414711 від 28.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. - скасувати.

Провадження по справі про адміністартивне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код за ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) сплачений судовий збір у розмірі 454,00грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду

Суддя О. І. Баєва