Рішення № 100342090, 12.10.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6398/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Білінська Г.Б.

при секретарі судового засідання Терех У.І.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові, поліцейського УПП у Львівській області інспектора поліції 2 бат. 1 рори Челякова Сергія Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив :

11.08.2020 року позивач звернувся в суд із позовною заявою про визнання протиправною та скасувати постанову серії БАА №126309 від 08.07.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Вимоги мотивує тим, що 08.07.2021 року він підійшов до свого автомобіля Рено Мастер, державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв на аварійних сигналах на вулиці Городоцькій 151, в зоні дії знаку 3,34 «Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу)» і виявив біля автомобіля працівників патрульної поліції. Інспектор Челяков С.О. підійшов до позивача і став витребувати від нього документи: права водія відповідної категорії і свідотцтво про реєстрацію транспортного засобу. На що ОСОБА_1 заявив, що данний автомобіль він не зупиняв в данному місці. Інспектор натомість сказав, що має достатьньо підстав вважати, що саме позивач порушив ПДР, оскільки він є власником автомобіля, та склав постанову серії БАА № 126309 про адмін правопрушення

Вважає, що відповідачем допущено ряд процесуальних порушень, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови,а саме незабезпечення на вимогу позивача можливості надання правової допомоги, ненадання матеріалів справи для ознайомлення і ненадання длказів порушення позивачем ПДР. Просить визнати дії інспектора УПП неправомірними та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді від 20 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

12 серпня 2021 року та 16 серпня 2021 року представником відповідача Доскоч К.Р. подані відзиви на позов, відповідно до яких просить у задоволенні позову відмовити у зв"язку з безпідставністю, розгляд справи проводити у їх відсутності.

В судовому засіданні позивач заявлену позовну вимогу підтримав в повному об`ємі, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Просив адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

П. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1.3.Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 1 ст.126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 19.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР) встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.07.2021року о 10:30 год. в м.Львові по вул. Городоцькій 149, в ході виконання службових обов`язків інспектор Управління, виявив транспортний засіб Renault Master номерний знак НОМЕР_1 , який стояв в межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги пункту 8.4 «в» ПДР. За що КУпАП передбачено відповідальність за ч.1 ст.122.

На вимогу працівника поліції позивач, як особа, яка знаходилась за кермом вказаного транспортного засобу, не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив пункт 2.1 ПДР. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення, предбачене за ч.2 ст.126 КУпАП.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В позові позивач стверджує, що при розгляді справи було грубо порушено його права, передбачені чинним законодавством України, однак такі не підтвердженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 280 КУпАП відповідачем було з`ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено в межах санкції, передбаченої за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.

Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався, була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.

На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Покликання позивача на те, що не він знаходився за кермом вказаного автомобіля і не він паркував його у невстановленому місці, не підтверджені жодними доказами. Натомість, самоми позивачем у судовому засіданні надано для огляду ним зроблений відеозапис розмови із працівниками патрульної поліції, під час якого позивач знаходиться на місці водія транспортного засобу. Під час розмови позивач не посилався на те, що зупинка є аварійною та не посилався на інсування іншої особи – водія транспортного засобу, який начеб то припаркував його у невстановленому місці.

Посилання позивача на те, що його права порушені незабезпеченням можливості скористатись правовою допомогою ,судом не беруться до уваги , оскільки в ході розмови із інспектором патрульної поліції , позивач не вживав заходів для виклику адвоката для участі в розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності, а лише намагався відкласти розгляд такого питання . Не бере суд до уваги і покликання позивача на те, що його не ознайомили із матеріалами адміністративної справи,оскільки із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності , з чого і складається фактично вся справа, він був ознайомлений на місці її складання.

За наведених обставин, суд вважає, що інспектор патрульної поліції врахував всі обставини, необхідні для розгляду справи, правомірно виніс постанову та наклав на позивача адміністративне стягнення, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 77, 241, 244, 246, 251, 268, 271, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові, поліцейського УПП у Львівській області інспектора поліції 2 бат. 1 рори Челякова Сергія Олександровича про скасування постанови серії БАА №126309 від 08.07.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 11.10.2021р.

Суддя Г. Б. Білінська