Постанова № 10034110, 08.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2010 р. справа № 2а-5345/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Соколової О.А.

при секретаріШмітько А.В.

за участю

представника позивача - Кисельова В.С.,

представника відповідача Бєломєстнової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій Східної митниці протиправними з відмови у прийнятті декларації митної вартості №700000005/9/001793 та у видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09; визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09; визнання недійсним Рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/209/000110/1 від 12.03.09; стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 10972,50грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій Східної митниці протиправними з відмови у прийнятті декларації митної вартості №700000005/9/001793 та у видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09; визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09; визнання недійсним Рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/209/000110/1 від 12.03.09; стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 10972,50 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 03.03.2009 р. ЗАТ «ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ «КОНТІ» через свого митного брокера Закрите акціонерне товариство «УКРСЕРВІС» (далі, - Декларант) подало до Східної митниці декларацію митної вартості №700000005/9/001793, якою задекларувало імпорт товару, одним з яких за кодом 1804000000 було задекларований імпорт какао масло UNICAO дезодороване для кондитерської промисловості у кількості 5 000 кг за ціною 6 885,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 34425,00 доларів США або 265072,50 грн. за курсом НБУ (курс НБУ на 03.03.09 7,70 грн./1 долар США) з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг).

Відповідач 1 відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/9/001793, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.2009 року. В обґрунтування відмови відповідач 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами п. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766. В оскаржуваній картці відмови відповідач 1 зазначив вимогу, виконання якої забезпечує можливість прийняття митної декларації, а саме вказав, що митне оформлення може бути здійснено за умови корегування митної вартості товару, згідно Рішення про визначення митної вартості.

12.03.09 декларантом Позивача було отримане Рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/2009/000110/1 від 12.03.09. Даним Рішенням відділ контролю митної вартості відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме, встановив її на рівні 8,3100 доларів США за 1 кг, що склало 41550,00 доларів США.

З метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків Позивач був змушений збільшити митну вартість заявленого до розмитнення товару та надати Відповідачу іншу декларацію про визначення митної вартості товару за ціною 8,3100 доларів США за 1 кг, тобто 5000 кг на загальну суму 319935,00 гривень або 41550,00 доларів США.

Натомість, якби відповідачем 1 не було прийнято незаконне Рішення про визначення митної вартості від 12.03.09, митна вартість товару позивачем була би визначена за методом № 1 за ціною договору на загальну суму 265072,50 гривень або 34425,00 доларів США, яка підтверджувалась документами, наданими відповідачу 1. Як наслідок, позивач сплатив більшу суму податку на додану вартість з митної вартості товару, а саме 63987,00 грн. замість 53014,50 грн. Таким чином, переплата по ПДВ склала 10972,50 грн.

Позивач вважає, що дії відповідача 1 з видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.2009 року та дії відповідача 1 з відмови у прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/9/001793 є протиправними, а картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.2009 року та Рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/2009/000110/1 від 12.03.2009 р. прийняті безпідставно. Зважаючи на те, що відповідач предявив вимогу про надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості які не були і не могли бути, не лише у позивача, а й взагалі, створюючи формальні підстави для незаконної відмови у митному оформленні та прийняття завідомо неправомірних Картки відмови у митному оформленні та Рішення про визначення митної вартості.

Правовою підставою звернення до суду позивач визначає, що ним, відповідно до частини 1 статті 264 Митного кодексу України, була заявлена митна вартість товарів і були подані відомості про її визначення, які базувались на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Та вважає, що надані Відповідачу № 1 документи були достатніми для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості та здійснення Відповідачем митного контролю. Проте, Відповідач № 1 безпідставно предявив вимогу про надання Позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Твердження позивача про безпідставність вимог Відповідача № 1 базується на тому, що Відповідач № 1 керувався ціновою інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, де зазначається середня ціна на імпорт аналогічного товару (як зазначається у графі 33 оскаржуваного Рішення), але митне оформлення яке здійснювалось, в тому числі й позивачем, не за ціною договору, а за ціною визначеною безпосередньо митним органом у його ж рішеннях, які в подальшому також були оскаржені. Саме така інформація використовувалась відповідачем 1 для прийняття оскаржуваного за даною справою Рішення при визначені ціни товару. Крім того, ціна на вказані два типу какао масла (какао масло UNICAO та какао масло «PPP NON-DEO BLOCKS») не може бути тотожною, оскільки виробництво та постачання цього товару відбувалось різними контрагентами, які формують цінову пропозицію для потенційних покупців, враховуючи власні витрати на закупівлю сировини, витрати на виробництво, транспортування, відсотку власного прибутку та інших факторів, які мають вплив на формування ціни товару. Всі ці перелічені фактори, що мають вплив на формування різними продавцями ціни на будь-який товар, не мають бути цілком однакові та повністю співпадати, що повинно було враховуватись митним органом при здійсненні митного контролю.

Крім того, позивачем у своїх додаткових письмових поясненнях зазначено, що при визначенні митної вартості товарів митний орган повинен дотримуватися приписів нормативно - правових актів, які встановлюють законодавчо обумовлений порядок та процедури визначення митним органом митної вартості, зокрема, повести консультації з декларантом, у ході яких може бути здійснено обмін наявної у сторін інформації з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Представник відповідача 1 Східної митниці, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та пояснив суду, що згідно із статтею 11 Митного кодексу України до основних завдань, покладених на митні органи України, відноситься захист економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення вартості товарів, що імпортуються в Україну. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу, зокрема, шляхом: перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:

- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Після розгляду пакету документів, поданих до митного оформлення, та наявної інформації у відділі контролю митної вартості про ціни на подібний товар декларанту було запропоновано подати додаткові документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до статті 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень пункту 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи, серед яких «копія вантажної митної декларації країни відправлення...; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару..».

Під час контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що заявлена митна вартість товару «какао масло UNICAO дезодороване для кондитерської промисловості» складає 6,88 дол.США/кг, що є значно нижчою у порівнянні з ціною на аналогічний товар відповідно до інформації ЄАІС ДМСУ, а саме, 8,31 дол. США/кг, на підставі чого, згідно п.11 Порядку позивачу запропоновано подати вищенаведені додаткові документи для підтвердження заявленої вартості. Декларант відмовився від подання додаткових документів, про що зроблено відповідний запис на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості 12.03.09. Позивач у своєму позові наполягає, що надані ним документи були достатніми для підтвердження митної вартості. Втім, як випливає з приписів вищевказаних норм, митний орган має право вимагати, а декларант зобов'язаний надати необхідні документи.

Відповідно до ст.273 Митного кодексу 6 метод застосовується у разі якщо митна вартість товарів не можу бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 Митного кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

За наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті вантажної митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням картки відмови, зазначивши в ній вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення. Більш того, позивач, погодився з вимогами, викладеними в Картці відмови, а саме - відкоригувати митну вартість товару згідно митної оцінки, подавши до митниці нову вантажну митну декларацію зі скоригованою митною вартістю та добровільно сплативши всі нараховані митні платежі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Думка відповідача 2 стосовно заявлених позовних вимог суду не відома, оскільки ним суду заперечення проти позову не надано.

На підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача 2.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та представника відповідача 1, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Конті» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.10.97 (а.с.73), включене до ЄДРПОУ за номером 25112243 (а.с.74), є платником єдиного митного тарифу та податку на додану вартість.

Східна митниця є юридичною особою, включена до ЕДРПОУ за номером 35793589 (а.с.85,86), є субєктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Для митного оформлення на територію України ввезено какао масло UNICAO дезодороване для кондитерської промисловості у кількості 5 000 кг за ціною 6 885,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 34425,00 доларів США.

Позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок №1766) надав Відповідачу 1 Декларацію митної вартості № 700000005/9/001793 від 03.03.09 (а.с.52-53), якою була задекларована митна вартість товару какао масло UNICAO дезодороване для кондитерської промисловості у кількості 5 000 кг за ціною 6 885,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 34 425 доларів США або 265072,50 грн. за курсом НБУ (курс НБУ на 03.03.2009 р. 7,7 грн./1 долар США).

Какао масло UNICAO дезодороване для кондитерської промисловості ввезено Позивачем на територію України з метою його подальшого використання у виробництві кондитерської продукції на підставі Контракту № ADM-02 від 15.10.08, укладеного між ЗАТ «ВО «КОНТІ» (покупець) та Компанією «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o» (продавець) та Специфікації № 4 від 04.02.09 до нього (а.с.34-40, 42).

Попередньо товар було оформлено в режимі «Імпорт-74», як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, що підтверджується Вантажною митною декларацією № 700000005/9/001664 від 26.02.09. Відповідно до графи 8 наказу Державної митної служби від 07.11.2007 р. № 933 „Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09.07.1997 р. № 307” (цитата) : „...При розміщенні товарів у митні режими...митного складу зазначаються відомості про ...власника митного ліцензійного складу...” (а.с.43-45).

Власником Митного ліцензійного складу, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, є ЗАТ „УКРСЕРВІС” (Ліцензія № 70000/062СВ-01231 від 29.03.07) (а.с.14). Тому, в графі ВМД „Одержувач” зазначено ЗАТ „УКРСЕРВІС” як власника митного складу. Зберігання поставленого товару здійснювало ЗАТ „УКРСЕРВІС” на підставі договору зберігання товарів на митному ліцензійному складі № 185 від 01.02.2006 р., укладеного з Позивачем (а.с 15-22).

4 лютого 2009 року сторонами підписано Специфікацію № 4 до контракту № ADM-02 від 15.10.2008 р., відповідно до якої Продавець зобовязувався поставити, а Покупець прийняти та сплатити 5,0 метричних тонн какао масла UNICAO за ціною 6885,00 доларів США за метричну тонну нетто на загальну суму 34425,00 доларів США. Умови оплати: 100% оплата за Товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати інвойса шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Відповідно до п.3 вказаної Специфікації сторонами було встановлено, що товар поставляється на умовах DDU Макіївка, Україна за адресою: 86117, Макіївка, пров. Трочинського, 22.

Митний орган відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/9/001793, предявивши вимогу про надання Позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме, висновок спеціалізованої установи по вартості товару; експортна ВМД; відповідна бухгалтерська документація; калькуляція виробника товару; прайс-лист; комерційна пропозиція; договір між третіми особами, що повязані з договором поставки товару; розрахунки між третіми особами на користь продавця; інформація з мережі Інтернет (а.с.52-53); в результаті чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020126 від 12.03.09 (а.с.61). В обґрунтування відмови Відповідач 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимог ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 (а.с. 52-53).

Позивач зазначив, що ним відповідачу 1 при митному оформлені був надано лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 505 від 06.03.08 В даному листі зазаначається, що враховуючи пропозиції підприємств-постачальників відповідної продукції, можна вважати, що рівень цін на масло какао UNICAO становить 6000 8000 дол. США/т, на умовах поставки DDU - міста України в залежності від виробників, якісних характеристик тощо. Таким чином, можна вважати, що рівень ціни на масло какао UNICAO 6885 дол. США/т, на умовах поставки DDU м.Макіївка (Україна), що імпортується згідно Специфікації № 4 від 04.02.09 до Контракту № ADM-02 від 15.10.2008 р., відповідає поточній конюнктурі ринку.

Але, як вказує позивач, відповідач 1 не прийняв до уваги наведені висновки ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

Крім того, на виконання пунктів 7 та 11 Порядку №1766 відразу з поданням декларації митної вартості для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивач через свого Декларанта (ЗАТ „УКРСЕРВІС”) подав Відповідачу 1 наступні документи (а.с. 59-60):

1) Контракт № ADM-02 від 15.10.2008 р., укладений між Компанією «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем;

2) Специфікацію № 4 від 04.02.2009 р. до Контракту № ADM-02 від 15.10.2008 р.;

3) інвойс № 20082127 від 19.02.2009 р.;

4) копію електроної форми експортної декларації 09PL391010Е0015450;

5) сертифікат походження товару № PL/MF/AC 0250027;

6) прайс-лист Компанії «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o» від 03.02.2009 року (з перекладом), відповідно до якого позивачу була запропонована ціна на какао масло UNICAO 6885,00 доларів США за тонну.

Позивач зазначає, що у картці відмови зазначено неправдиву інформацію про ненадання йому документів, адже ті документи, з наведеного митним органом переліку, які позивач мав змогу надати, відповідачу 1 були надані.

12.03.09 Позивачем було отримане рішення митного органу (Відповідача 1) №700000024/2009/000110/1 про визначення митної вартості товарів (а.с.62) (далі, - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 265072,50 грн. або 41550,00 доларів США, тобто за ціною 8,31 доларів США за 1 кг.

З пояснень позивача вбачається, що у звязку з прийняттям Відповідачем 1 оскаржуваної Картки відмови, з метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків, позивач надав нову декларацію митної вартості №700000005/9/002209, відповідно до якої какао масло UNICAO дезодороване для кондитерської промисловості задеклароване у кількості 5000 кг за ціною 8,31 доларів США за 1 кг тобто 319935,00 грн. (а.с. 65-67). Ціна задекларованого товару складає 265072,50 грн., таким чином різниця суми податку на додану вартість між коригованою-задекларованою сумою та ціною по контракту № ADM-02 від 15.10.08, укладеного між ЗАТ «ВО «КОНТІ» (покупець) та Компанією «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o» (продавець) та Специфікації № 4 від 04.02.09 складає 10972,3 грн. ([319934,00 грн. 265072,50 грн.]х20%).

Позивачем відповідно до частини 1 ст. 264 Митного кодексу України була заявлена митна вартість товарів і були подані відомості про її визначення, які базувались на даних, що містилися у перелічених (наданих відповідачу 1) документах.

Проте, відповідач Східна митниця, пред'явила вимоги про надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості. При цьому він керувався ціновою інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, де зазначається середня ціна на імпорт аналогічного товару.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачається, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У межах правовідносин, які є предметом судового розгляду, документами, що підтверджують митну вартість товару, є Контракт №ADM-02 від 15.10.08, укладеного між ЗАТ «ВО «КОНТІ» та Компанією «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o» та Специфікацією № 4 від 04.02.09 до нього.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

У відповідності із ст. 266 Митного кодексу України методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності із ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що явну невідповідність заявленої митної вартості товару дійсній вартості цього товару відповідач не встановив, оскільки ним було здійснено митне оформлення товару какао масло UNICAO дезодороване за контрактом, зазначеним вище, на підставі ВМД в митному режимі «Імпорт 74», в яких була зазначена митна вартість партій вказаних товарів 6885,00 дол. доларів США за 1000 кг. Будь-яких зауважень з цього приводу з боку відповідача 1 на адресу позивача зроблено не було.

Крім того, позивачем надані Відповідачу 1 наступні додаткові документи:

- калькуляція Компанії «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o» від 06.03.09 (з перекладом), відповідно до якої ціна на какао масло UNICAO, поставлене Позивачу на підставі Специфікації № 4 від 04.02.09 до Контракту № ADM-02 від 15.10.08, на умовах постачання DDU, складає саме 6,885 доларів США за 1 кг (а.с.55-56);

- лист Компанії «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o»., з якого вбачається, що Компанія «UNICAO», яка є виробником какао продуктів, так же само як і Компанія «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o» входять до складу Корпорації «АDM». Також у даному листі Компанія «ADM Cocoa Polska Sp. Z o.o» підтверджено, що вона є постачальником продукції заводу «UNICAO» у Європі та здійснює всі повязані з цим операції з логістики та оформленню супровідних документів. Власне саме цим листом підтверджується відсутність будь-яких третіх осіб, повязаних з договором поставки (а.с.57);

- лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 505 від 06.03.09. з висновком щодо відповідності поточній конюнктурі ринку ціни на какао масло UNICAO 6885,00 дол.США/т, що імпортується згідно Специфікації № 4 від 04.02.09 до Контракту № ADM-02 від 15.10.08 (а.с.58).

До того ж, як було зазначено представником позивача та підтверджено представником відповідача 1 у судовому засіданні, аналогічні ціни на вказаний товар застосовувалися при попередніх митних оформленнях аналогічного товару, яке здійснював позивач у період з листопада 2008 року по березень 2009 року. При цьому кожного разу при митному оформленні какао масла «PPP NON-DEO BLOCKS», ціна якого взята за основу, митна вартість якого визначалась Позивачем за першим методом за ціною договору, Відповідач 1 видавав картки відмови та рішення про визначення митної вартості. Відповідно до даних рішень він самостійно визначав митну вартість на рівні 8,3100 та 8,3120 доларів США за 1000 кг какао масла «PPP NON-DEO BLOCKS».

Під час розгляду справи відповідач 1 не довів належними та допустимими доказами підтвердження наявності обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості товару з боку позивача.

Відповідно до пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідачем 1 у картці відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000005/9/001793, яка була підставою для прийняття відповідачем 1 рішення про визначення митної вартості товару, зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до пункту 11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обовязковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.

До того ж відповідно до пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

За таких обставин відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товару за шостим методом та надані карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Судом також встановлено, що у відповідності із статтею 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобовязань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з п. 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44, кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету. Податок на додану вартість у контексті вимог статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за № 64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Відповідно до пункту 9 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за № 618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за шостим методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ «ВО «КОНТІ» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обовязкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданих позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за шостим методом. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки відповідача 1 про неподання ЗАТ «ВО «КОНТІ» до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З урахуванням зазначеного вище суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача ЗАТ «ВО «Конті» про визнання дій Східної митниці протиправними з відмови у прийнятті декларації митної вартості №700000005/9/001793 та у видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09; визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09; визнання недійсним Рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/209/000110/1 від 12.03.09; та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 10972,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій Східної митниці протиправними з відмови у прийнятті декларації митної вартості №700000005/9/001793 та у видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09; визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09; визнання недійсним Рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/209/000110/1 від 12.03.09; стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 10972,50грн. задовольнити повністю.

Визнати дії Східної митниці протиправними з відмови у прийнятті декларації митної вартості №700000005/9/001793.

Визнати дії Східної митниці протиправними у видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09.

Визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020126 від 12.03.09

Визнати недійсним Рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/209/000110/1 від 12.03.09.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ» шляхом зарахування на поточний рахунок (код ЄДРПОУ 25112243, р/р № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817) надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 10 972 (десять тисяч девятсот сімдесят дві) гривні 50 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 113 (сто тринадціять) гривень 13 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 червня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 14 червня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Соколова О. А.