Рішення № 100338286, 13.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 р. №520/18718/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Сіті Фінанс" про визнання протиправою та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович (вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31,м. Київ,02094), третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Сіті Фінанс" (вул. Січових Стрільців, буд.37-41, м.Київ,04053, код ЄДРПОУ 39508708) в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №61702283, винесену 02.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена з порушенням приписів статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування позивача або знаходження її майна з порушенням правил територіальної діяльності.

Ухвалою суду від 04.10.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку з урахуванням вимог ст. 287 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи..

Відповідачем на адресу суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржувана позивачем постанова була прийнята у відповідності до норм діючого законодавства, а відтак скасуванню не підлягає. При цьому, відповідачем вказано, що відповідно до наданого разом із заявою про примусове виконання рішення, виконавчого напису №387 від 13.02.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем, місцем реєстрації позивача дійсно є АДРЕСА_2 , проте місцем проживання вказано адресу АДРЕСА_3 . Відтак, відповідач мав усі законні підстави для прийняття виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження №61702283.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Сіті Фінанс", пояснень по справі на адресу суду не надала.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Сіті Фінанс" звернулось до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича із заявою № 476/ПВ/20 від 12.03.2020 року про примусове виконання рішення, яку зареєстровано відповідачем 02.04.2020 року.

Зі змісту вказаної заяви про примусове виконання рішення вбачається, що заявник просив відкрити, за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №387 від 13.02.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем, про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ "Фінансова компанія " Сіті Фінанс" у розмірі 31931,68 грн., звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки й майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 02.04.2020 року відкрито виконавче провадження № 61702283 з примусового виконання виконавчого напису №387 від 13.02.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ "Фінансова компанія " Сіті Фінанс" у розмірі 31931,68 грн.

Боржником у виконавчому провадженні № 61702283 визначено ОСОБА_1 .

Також з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем 12.05.2020 року на підставі ст.ст. 68, 69, 70 Закону України “Про виконавче провадження” було винесено постанови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Судом зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення спірної у даній справі постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем реєстрації (проживання) боржника.

При цьому, як зазначено відповідачем, відкриття виконавчого провадження було здійснено з урахуванням положень Закону України “Про виконавче провадження” та з огляду на обставини того, що у наданому стягувачем до виконання виконавчому написі №387 від 13.02.2020 року, виданому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем, зазначено, що місцем реєстрації позивача є адреса: АДРЕСА_2 , а місцем проживання вказано адресу: АДРЕСА_3 .

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із положеннями п.3 ч.1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Згідно із ч.2 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року №1403 (далі - Закон №1403).

Згідно із положеннями ст.1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження” випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно із приписами ст.25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України “Про виконавче провадження”.

Також суд зазначає, що п.1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802; далі - Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Як передбачено п.4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із п.10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Відповідно до положень ч.ч. 2 та 4 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З аналізу положень Закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 08 квітня 2020 року по справі № 804/6996/17 та від 30 квітня 2020 року по справі №580/3311/19.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст. 24 Закону №1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Додатковим підтвердженням перебування позивача за межами виконавчого округу приватного виконавця Клименка Р.В. є надана позивачем інформація з автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно відомостей Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України, відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід в Управлінні освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Українив Харківській області.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач, мотивуючи власну правову позицію та правомірність прийнятих ним рішень, послався на обставини того, що відповідно до заяви про примусове виконання рішення стягувачем вказано адресу проживання боржника як АДРЕСА_5 .

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.3 ст. 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно із ч.7 ст.26 Закону №1404-VІІІ у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

З наявної в матеріалах справи копії заяви про примусове виконання рішення вбачається, що стягувачем дійсно зазначено дві адреси боржника, а саме місце реєстрації: АДРЕСА_4 та місце проживання: АДРЕСА_3 .

Вказані відомості стосовно боржника також зазначені і у поданому до примусового виконання виконавчому написі №387 від 13.02.2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мажуги В.Ю..

Однак, суд зазначає, що матеріали справи не містять в собі жодних доказів на підтвердження того, що зазначена адреса проживання боржника є дійсною, як не містять і доказів наявності у позивача майна у виконавчому окрузі м. Київ.

Отже, саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.07.2021 справа № 520/10563/2020.

Суд зазначає, що за даними Єдиного реєстру приватних виконавців приватний виконавець Клименко Роман Васильович здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Таким чином, враховуючи обставини відсутності в матеріалах справи доказів того, що місцем реєстрації/проживання позивача, який є боржником у виконавчому провадженні №61702283, є місто Київ або місцезнаходженням майна позивача є м. Київ, тобто виконавчий округ, на території якого здійснює діяльність відповідач, то суд приходить до висновку, що виконавчий документ у виконавчому провадженні №61702283 прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, або ж місцем знаходження майна такої особи.

При цьому, суд зазначає, що доказів протилежного матеріали справи не містять.

Вказані обставини свідчать про прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 61702283 від 02.04.2020 року за відсутності на те законних підстав.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Як зазначає позивач у адміністративному позові, будь - яких документів виконавчого провадження, в тому числі постанови про відкриття виконавчого провадження або звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інших дохід боржника, вона не отримавала.

Також позивач зазначила, що про існування спірної постанови дізналась через мобільний додаток "Дія".

У відзиві відповідач зазначив, що ним 03.04.2020 надіслану постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника із дотриманням вимог статті 28 Закону України.

Проте до матеріалів справи приватним виконавцем не надано жодних доказів на підтвердження дотриманням вимог статті 28 Закону України.

Крім того, на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року відповідачем також не надано до матеріалів справи доказів направлення та отримання позивачем спірної постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеним у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 246, 250, 251, 255, 260-263, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Сіті Фінанс" про визнання протиправою та скасування постанови- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №61702283, винесену 02.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31, м. Київ, 02094, код 3097407157).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М.Тітов