Рішення № 100337634, 28.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2021Справа № 910/6186/21Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Г. П. Бондаренко - Легких,

за участю секретаря - А. В. Гиренко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21А, м. Київ 30, 01030)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" (вул. Звіринецька, буд. 63, м. Київ 14, 01014)

про стягнення 9 643 502,40 грн

За участю представників сторін:

Від позивача: Білоус О.Ю., адвокат, ордер серії АА № 1098056 від 15.04.2021;

Від відповідача: Літвінов Є.В., адвокат, ордер серії ДН № 144470 від 24.05.2021.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 9 643 502,40 грн. збитків та неустойки (штрафу та пені).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача договору поставки № 60415078 від 22.06.2020, в частині поставки товару обумовленого договором у строк встановлений договором, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 7 894 265, 60 грн збитків, 396 500, 80 грн пені та 1 352 736, 00 грн штрафу. Також позивач просить суд при прийнятті рішення про стягнення пені зазначити в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення.

23.04.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху та встановив позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали від 23.04.2021.

29.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з додатками на виконання вимог ухвали суду.

11.05.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 15.06.2021, про що постановив відповідну ухвалу.

19.05.2021 від позивача надійшла заява про долучення доказів.

04.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

14.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заявив, в тому числі, клопотання про поновлення строку для подання доказів та залучення документів до матеріалів справи.

15.06.2021 від відповідача засобами електронного поштового зв`язку та надійшло клопотання про витребування доказів, яке також було подане відповідачем безпосередньо в судовому засіданні.

В судовому засіданні 15.06.2021 суд на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та залучення документів до матеріалів справи до наступного судового засідання, залишити без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, у зв`язку з тим, що відповідач в засіданні не підтримав своє клопотання та оголосити перерву до 06.07.2021.

30.06.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив у справі №910/6186/21.

В судовому засіданні 06.07.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.08.2021.

В судовому засіданні 10.08.2021 суд на місці ухвалив оголосити перерву до 07.09.2021. В судовому засіданні 07.09.2021 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 28.09.2021.

В судове засідання 28.09.2021 учасники справи прибули та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач заявлені позовні вимог підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Заслухавши вступне слово сторін справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, відповідач - своїх заперечень проти позову, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази та оцінивши їх за власним переконанням, що ґрунтується на вимогах закону та принципі верховенства права, Суд -

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

26.06.2020 на електронну адресу відповідача позивач направив проект договору поставки № 60415078 від 22.06.2020 (сканкопія з підписом та печаткою позивача), з проханням підписати його та направити позивачу сканкопію підписаного договору, 30.06.2020 відповідач підписав примірник договору та направив позивачу сканкопію договору. Документ не був скріплений електронним цифровим підписом. Відповідні обставини визнаються обома сторонами.

Відповідно до п. 1.1. проекту договору № 60415078 від 22.06.2020 (далі за текстом - договір) продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар соняшник урожаю 2020 року, насипом, у відповідності до умов цього договору.

В п. 3.1. договору сторони погодили, що продавець зобов`язується поставити 750 метричних тон з опціоном +5,0/-0,5 % за вибором продавця.

Базова ціна товару без податку на додану вартість (ПДВ) за договором складає 9 018, 24 грн за одну метричну тону. Базова ціна товару з ПДВ за цим договором складає 10 821, 89 грн за одну метричну тону, що є еквівалентом 405, 00 доларів США на дату укладання договору згідно офіційного курсу Національного банку України у розмірі 26, 7207 грн./долар США (п. 4.1. договору).

Згідно із п. 4.2. договору загальна базова вартість по цьому договору товару складає: без ПДВ 6 763 677. 19 грн, загальна базова вартість товару з ПДВ складає 8 116 412, 63 грн+5,0 %/-5,0% згідно п. 3.1.

Відповідно до п. 5.1. договору продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом товару на умовах DAP (поставлено в місці), відповідно до правил Інкотермс 2020, - поставлено на термінал в миколаївському морському торгівельному порту, згідно реквізитів поставки, які зазначені в договорі, або в окремих інструкціях покупця.

У відповідності до п. 5.2. договору продавець зобов`язується поставити весь об`єм товару за реквізитами поставки, вказаними у п. 5.1. у строк з 01.09.2020 до 22.10.2020, обидві дати включно.

Датою поставки та момент переходу права власності вважається дата (момент) документальної (у відповідній товарно - транспортній накладній та/чи акті приймання - передачі) фіксації факту видачі перевізником товару вантажоотримувачу у пункті поставки (п. 5.3. договору).

В п. 7.3.1. договору сторони погодили, що за не поставку (недопоставку) товару в строк, вказаний в п. 5.2. договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення такої поставки. За прострочення поставки більше ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплачувати покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Пеня та штраф за цим пунктом сплачуються продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка).

Згідно із п. 7.3.2. договору у випадку прострочення поставки покупець має право відмовитися від прийняття/поставки непоставленого (недопоставленого) товару та його оплати, а продавець при цьому зобов`язується відшкодувати покупцю всі понесені у зв`язку з простроченням збитки, а також сплатити покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. штраф по цьому пункту сплачується продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка).

В п. 11.2. договору сторони погодили, що цей договір може бути укладеним сторонами шляхом обміну між ними копіями факсимільного та/або електронного зв`язку (за допомогою факсу та/або електронної пошти). Причому факсимільні та/або електронні копії такого договору, що знаходяться у кожної із сторін мають бути повністю однаковими по змісту (автентичними), а також повинні мати копії печаток кожної із сторін та підписи вповноважених осіб сторін. Договір підписаний таким чином буде вважатися укладеним та дійсним з дати, вказаної на факсимільних/електронних копіях тільки у випадку, якщо протягом наступних 15 (п`ятнадцяти) робочих днів сторони проведуть обмін оригіналами договорів.

Якщо протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів, протягом яких діє договір, укладений з використанням факсимільного та/або електронного зв`язку, будь-яка із сторін проведе будь - які дії направлені на виконання своїх зобов`язань по договору (завантаження/поставка/оплата товару і т.п.), то цей договір буде вважатися укладеним незалежно від виконання іншою стороною (сторонами) умов щодо обміну оригіналами договорів.

06.07.2020 відповідач направив позивачу оригінал договору підписаний з його боку за допомогою поштового сервісу ТОВ «Нова Пошта» (експрес накладна № 59000530853983), за адресою зазначеною позивачем.

Зі свого боку позивач оригінал договору, підписаний з його боку, на адресу відповідача не направив, і доказів іншого матеріали справи не містять, зокрема позивачем так і не було надано доказів направлення паперового екземпляру договору підписаного ним та відповідачем та скріпленого печатками обох сторін.

21.09.2020 року та 23.11.2020 року позивач направив електронною поштою відповідачу вимогу про поставку товару, в які просив надати підтвердження про готовність поставити товар та надати графік поставки товару.

19.11.2020 відповідач направив позивачу рекомендований лист вих. № 58 від 18.11.2020 «Лист - повідомлення про те, що договір поставки № 60415078 від 22.06.2020 є таким, що неукладений», в якому повідомив позивача, що не отримав від позивача примірника оригіналу договору підписаного позивачем, що сторонами не вчинялися дії на реальне виконання договору та що договір, з огляду на зазначене, є правочином, який не відбувся.

У відповідь на вказаний лист позивач направив відповідачу лист вих. № 01/0112 від 01.12.2020, в якому зазначив, що розцінює лист відповідача вих. № 58 від 18.11.2020, як односторонню і неправомірну відмову відповідача від договору.

Протягом лютого 2021 позивачем було укладено додаткові угоди до раніше існуючих договорів та договори на поставку соняшнику урожаю 2020 року з ТОВ «Транспортні потоки», ПП «УкрагроТТК», ТОВ «Агрофірма «Дар» та ТОВ «Овал» з загальній кількості 752, 54 тон за ринковою ціною, на загальну суму 14 709 803, 94 грн, копії відповідних додаткових угод та договорів наявні в матеріалах справи.

Окремими додатковими угодами до преамбул договорів, укладених з ТОВ «Транспортні потоки», ПП «УкрагроТТК», були внесені додаткові умови - застереження про причини внесення змін до договорів (укладання додаткових угод). Зазначено, що додаткові угоди до договорів були укладені тому, що «… ТОВ «Екоферма Ярос Агро» не виконало зобов`язання за договором поставки №60415078 від 22.06.2020 - недопоставлено Товар Соняшник урожаю 2020 року (надалі - «Товар») у кількості 750, 00 метричних тон та, з огляду на необхідність здійснення поставки на заміщення недопоставленого Товару…».

II. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 894 265, 60 грн збитків завданих порушенням умов договору щодо поставки товару, 396 500, 80 грн пені за порушення строків поставки товару за період прострочення з 23.10.2020 до 15.04.2021 та 1 352 736, 00 грн 20 % штрафу за порушення строків поставки більше ніж на 10 календарних днів. Також позивач просить суд при прийнятті рішення про стягнення пені зазначити в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення.

III. Доводи позивача у справі.

Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві між сторонами був укладений договір поставки, згідно з яким відповідач зобов`язався поставити позивачеві товар (соняшник урожаю 2020 року у строк з 01.09.2020 року до 22.10.2020 року включно), проте внаслідок порушення відповідачем умов договору (не поставки товару (товар не було поставлено) у визначений договором строк) позивач був вимушений закупити аналогічний товар у інших постачальників за цінами, які склалися на ринку на момент закупки (лютий 2021 року), внаслідок чого позивачу були завдані збитки в розмірі суми коштів, сплачених цим постачальникам понад вартість товару, яка була встановлена в договорі з відповідачем. Також позивач вважає, що порушення відповідачем умов договору щодо повної не поставки товару є підставою для стягнення з останнього пені та штрафу.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що підстав для стягнення збитків, пені та штрафу немає. Стверджує, що в його діях відсутній склад господарського правопорушення. Зокрема, відсутня неправомірна поведінка, адже договір поставки, на який посилається позивач, є неукладеним. Вказує, що укладенню договору перешкодила поведінка позивача, котрий не вчинив необхідних для укладення договору дій. А саме, позивач не повернув відповідачеві підписаний ним примірник договору і взагалі не повідомив відповідача про факт підписання договору. Відсутність у однієї з сторін договору інформації про його підписання іншою стороною означає, що відповідна домовленість не була досягнута, а отже, договір не є укладеним. Відсутність договірного зобов`язання означає неможливість притягнення до відповідальності за його порушення. Крім того, відповідач стверджує, що наразі відсутні також і інші елементи господарського правопорушення (збитки, причинний зв`язок, вина).

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності підстав для притягнення відповідача до таких видів відповідальності,як стягнення збитків та неустойки, за порушення умов договору поставки № 60415078 від 22.06.2020.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповідь на питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи був укладений між сторонами договір поставки № 60415078 від 22.06.2020?;

- чи було порушення умов договору з боку відповідача в частині поставки товару у строк визначений договором чи взагалі була здійснена поставка товару?;

- якщо порушення договору мало місце, чи наявні підстави для притягнення відповідача до таких видів відповідальності , як стягнення збитків та стягнення неустойки у вигляду штрафу та пені?;

- якщо наявні підстави для притягнення відповідача до таких видів відповідальності, як стягнення збитків та стягнення неустойки, чи доведений позивачем розмір збитків та розмір неустойки?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з статтею 22 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч.1 ст. 224 ГК України).

На підставі викладеного, суд зазначає, що стягнення збитків допускається за одночасної наявності таких умов: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 611 ЦК України внормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з положень статті 610, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, підставою для застосування до особи правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, стягнення пені та штрафу (стягнення неустойки) та стягнення збитків є порушення такою особою її зобов`язань, визначених договором та/або законом.

Позивач стверджує, що протиправна поведінка відповідача (порушення зобов`язань) полягає у невиконанні ним обов`язків з поставки товару згідно з умовами договору поставки № 60415078 від 22.06.2020.

Договір, на думку позивача, є укладеним, про що свідчать наявні у справі докази, а саме: підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін оригінал договору, котрий був наданий на огляд в судовому засіданні та копія якого міститься у справі.

Разом з тим, дослідивши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін щодо порядку укладення договору та зміст самого договору, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що договір є укладеним, з наступних причин.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст. 179 ГК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.1, 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (ст. 646 ЦК України).

Загальні правила укладення договорів шляхом обміну сторонами повідомленнями про відповідні оферти, акцепти наведені в статті 181 ГК України. Нею передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Спеціальні правила укладення договорів за допомогою засобів факсимільного та/або електронного зв`язку наведені в пункті 11.2. проекту договору. З обставин справи та з пояснень сторін вбачається, що в процесі укладення договору засобами електронного зв`язку обидві сторони, і позивач і відповідач, погодились вчиняти необхідні для укладення договору дії саме у відповідності до цих правил (умов договору).

Зазначені правила полягають в наступному: «Цей договір може бути укладеним Сторонами шляхом обміну між ними копіями факсимільного та/або електронного зв`язку (за допомогою факсу та/або електронної пошти). Причому факсимільні та/або електронні копії такого Договору, що знаходяться у кожної з сторін, мають бути повністю однаковими по змісту (автентичними), а також повинні мати копії печаток кожної з Сторін та підписи вповноважених осіб Сторін. Договір, підписаний таким чином, буде вважатися укладеним та дійсним з дати, вказаної на факсимільних/електронних копіях тільки у випадку, якщо протягом наступних 15 (п`ятнадцяти) робочих днів сторони проведуть обмін оригіналами Договорів. Якщо протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів, протягом яких діє договір, укладений з використанням факсимільного та/або електронного зв`язку, будь-яка зі Сторін проведе будь-які дії, направлені на виконання своїх зобов`язань по Договору (завантаження/поставка/оплата Товару і т.п.), то цей договір буде вважатися укладеним незалежно від виконання іншою стороною (Сторонами) умов щодо обміну оригіналами Договорів».

З огляду на викладене, суд надає наступну юридичну кваліфікацію діям сторін, котрі були ними вчинені з метою укладення договору.

Позивач згідно з частиною другою статті 638 ЦК України («Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти)…») зробив відповідачеві пропозицію укласти Договір. Пропозиція зроблена в порядку пункту 11.2 Договору шляхом направлення на електронну поштову скриньку відповідача проекту договору у вигляді не скріпленого електронним цифровим підписом текстового документу, що містився в електронному файлі в форматі MS Word та в форматі PDF.

Відповідач згідно з статтею 642 ЦК України погодився на укладання запропонованого договору, шляхом позивачеві проекту договору у вигляді текстово-графічного документу, що містились в електронному файлі в форматі PDF. Цей проект був виготовлений шляхом сканування (копіювання в електронний файл) паперового оригіналу проекту договору, що містив власноручний підпис директора та відбиток печатки відповідача. Цей документ не був підписаний ЕЦП (КЕП), як і файли позивача, направлені відповідачу.

В подальшому, відповідно до умов договору для набрання договором чинності, сторони мали вчинити дії передбачені пунктом 11.2 договору, обмінятися паперовими оригіналами договору з мокрими печатками та підписами сторін протягом 15 робочих днів.

Відповідач передав позивачеві паперові примірники договору згідно з абзацом другим пункту 11.2 договору, що підтверджується матеріалами справи, і не заперечується представником позивача та підтверджується наявністю у позивача оригіналу зазначеного документу.

З моменту отримання позивачем підписаного відповідачем оригіналу проекту договору, для позивача розпочав перебіг строк на надання відповідачу підписаного з його боку паперового оригіналу документу.

У встановлений строк (15 робочих днів) позивач не направив відповідачеві підписаного з його боку паперового оригіналу договору, і доказів іншого матеріали справи не містять, зокрема позивач не надав доказів надсилання зі свого боку паперового оригіналу договору відповідачеві.

Направлення позивачем паперового оригіналу договору є необхідним завершальним елементом юридичного складу укладення договору. Відсутність цього елементу (відповідної дії) означає, що договір не відбувся. Необхідність цього етапу випливає з наступного.

По-перше, це прямо передбачено законом, а саме, частиною першою та другою статті 640 ЦК України («Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції». Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.1, 2 ст. 640 ЦК України).

По-друге, це передбачено пунктом 11.2. проекту договору, умови якого сторони погодились застосовувати до своїх переддоговірних відносин.

Отже, договір поставки № 60415078 від 22.06.2020 укладений між сторонами не був.

Суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що дія пункту 11.2. проекту договору не розповсюджується на правовідносини сторін. Суд зауважує, що навпаки, зазначені умови договору розраховані саме на відносини, які мали місце між сторонами. А саме, на обмін електронними повідомленнями, не підписаними ЕЦП (КЕП). Адже саме відсутність у цих повідомлень статусу «електронного документу» в розумінні статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» змушує сторони вчиняти наступні, визначені пунктом 11.2. договору кроки - обмінюватись паперовими оригіналами документів, підписаними власноруч. У разі, коли відбувається обмін повідомленнями, які підписані ЕЦП і тому мають статус оригіналу, як «електронний документ» , подальший обмін паперовими примірниками оригіналів (власне, як і увесь пункт 11.2 договору) втрачає будь - який сенс.

Викладене, а саме відсутність факту укладення договору, у відповідності до статті 11 ЦК України, статей 147, 193 ГК України означає відсутність господарського зобов`язання, котре могло б бути порушене відповідачем. Це, в свою чергу, означає відсутність неправомірної поведінки відповідача, а отже, відсутність однієї з необхідних умов для притягнення відповідача до цивільної відповідальності взагалі, як у вигляді стягнення збитків, так і у вигляді стягнення неустойки.

Крім того, на переконання суду в даному випадку відсутній причинний зв`язок між понесеними позивачем витратами та діями відповідача.

Позивач стверджує про існування причинного зв`язку між здійсненням ним витрат на закупівлю товару у інших постачальників та непоставкою товару відповідачем.

Суд не погоджується з даним твердженням позивача. Навіть, якщо припустити, що Договір був укладений і у відповідача виникло зобов`язання з поставки товару за ним, то все одно витрати позивача за «договорами заміщення» не знаходяться в причинному зв`язку з невиконанням цього зобов`язання. Підставами для такого висновку є наступне.

Згідно з частиною першою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

З наведених норм вбачається, що між порушенням зобов`язання у вигляді прострочення поставки товару та шкодою кредитора має існувати прямий і безпосередній причинний зв`язок. Постачальник товару відповідає не за будь-які додаткові витрати покупця, а лише за ті, котрі прямо викликані його, постачальника, бездіяльністю в частині передачі товару. Тобто, витрати, вчинені кредитором за власним бажанням або під впливом інших сторонніх обставин, не знаходяться в причинному зв`язку з порушенням боржника.

З матеріалів справи та з пояснень представників сторін вбачається, що укладення «договорів заміщення» та необхідність їх виконання позивачем не є обставиною, котра автоматично та невідворотно виникає в результаті невиконання договору відповідачем. Укладення цих договорів позивачем та визначення їх істотних умов повністю залежало від його, позивача, волі. При цьому укладені ці договори були позивачем на його, позивача, вільний розсуд, в його, позивача, інтересах.

Ризик економічної неефективності чи збитковості цих договорів згідно статті 42 ГК України лежить на самому позивачеві, а також є змістом підприємницької діяльності, яка здійснюється на власний ризик суб`єкта господарювання. Правових підстав для перекладення його на відповідача суд не вбачає.

Із змісту додаткових угод до преамбул договорів, укладених з ТОВ «Транспортні потоки», ПП «УкрагроТТК», якими були внесені додаткові умови - застереження про причини внесення змін до договорів (додаткові угоди до договорів були укладені тому, що «… ТОВ «Екоферма Ярос Агро» не виконало зобов`язання за договором поставки №60415078 від 22.06.2020 - недопоставлено Товар Соняшник урожаю 2020 року у кількості 750, 00 метричних тон та, з огляду на необхідність здійснення поставки на заміщення недопоставленого товару…») вбачається, з огляду на відсутність господарського сенсу укладення цих додаткових угод, що вони були підписані не для того, щоб врегулювати реальні права та обов`язки сторін, а з метою формування доказової бази у справі про стягнення збитків з відповідача. Між тим у відповідності до положень частин третьої, четвертої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (шикана). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Викладене вище, означає відсутність причинного зв`язку між такою, що мала місце, на думку позивача, неправомірною поведінкою відповідача та витратами позивача. Відповідно, це означає відсутність ще однієї з необхідних умов для стягнення збитків.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог, як необґрунтованих та безпідставних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду жодних доказів направлення відповідачу оригіналу паперового примірника договору поставки № 60415078 від 22.06.2020, а відтак не надав доказів, що завершальний момент укладення договору настав, відповідно відсутні підстави для тверджень про порушення відповідачем умов відповідного договору, адже зобов`язання визначені договору у відповідача не виникли, і відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно статі 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21А, м. Київ 30, 01030; ідентифікаційний код 25394566) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" (вул. Звіринецька, буд. 63, м. Київ 14, 01014; ідентифікаційний код 40865932) про стягнення 9 643 502,40 грн відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" (вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21А, м. Київ 30, 01030; ідентифікаційний код 25394566).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.10.2021.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких