Рішення № 100337283, 13.10.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.10.2021 ЄУН 337/2993/21

Провадження 2-а/337/43/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Салтан Л.Г.

за участю секретаря - Шаповалової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (що мешкає: АДРЕСА_1 ), представник позивача: Фельський Сергій Леонідович ( АДРЕСА_2 ) до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул.Юрія Бутусова 22-Б),Департаменту патрульної поліції України (м.Запоріжжя, вул.Федора Ернста, буд.3) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

03.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції України в Кіровоградській області, в якому просить скасувати постанову НК №156645 від 26.12.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., посилаючись на відсутність складу правопорушення.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі, ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на поданий позов.

21.07.2021 року представник відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області звернувся до суду з відзивом на позов, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними та необгрунтованими, в обгрунтування заперечень зазначив, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, інспектор поліції мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу, водій якого порушив вимоги ПДР України, однак надати суду відеозапис, який був видалений із серверу для зберігання відеозаписів МВС України за терміном зберігання не передбачається можливим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.09.2021 року залучено Департамент патрульної поліції України до участі у справі за адміністративним позовом як другого відповідача, наданий строк на надання відзиву.

Представник відповідача Департамент патрульної поліції України відзив на позов не надав.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. Позивач та його представник надали заяву щодо розгляду справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом.

Як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення „поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п. 45 рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 року, заява № 21037/05; п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 року, заява № 29644/10; п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 року, заява № 12167/04).

Крім того, відповідно до ст. 13 Конвенції, яка гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа „Мельник проти України", заява № 72286 /01, рішення від 28.03.2006 року).

Необхідно зазначити, що за змістом ст. 19 Конвенції Суд контролює дотримання державами-сторонами Конвенції взятих на себе зобов`язань.

Згідно п. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини

Судом встановлено: постановою інспектора взводу №1 рота №1 батальону УПП в Кіровоградській області Шеремет А.С. серії НК № 156645 від 16.12.2020 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП .

Згідно зазначеної постанови, 16.12.2020 року о 23-35 год. водій ОСОБА_1 , рухаючись по а/д М-12 «Кропивницький-Тернопіль-Стрий», на 703 км, керуючи автомобілем «FIAT DUCATO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дорозі з двостороннім рухом, яка мала щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим порушив п. 11.4 ПДР.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно з пп. "в" п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

ОСОБА_1 заперечив порушення ПДР, а саме рух по полосі зустрічного напрямку та зазначив, що незважаючи на його заперечення доказів скоєного ним порушення інспектором не надано, можливості розгляду справи за участю адвоката не надано, а одразу накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності отримана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 09.01.2021 року.

18.01.2021 року, протягом встановленого строку на оскарження постанови, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Управління патрульної поліції Кіровоградської області.

Листом управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції від 19.01.2021 року в розгляді скарги відмовлено з посиланням на пропуск строку оскарження.

За результатом розгляду звернення ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції щодо можливих неправомірних дій окремих працівників управління, 18.02.2021 року повідомлено заявника про пропуск строку на оскарження постанови.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; поясненнями свідків.

Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідач по справі у встановлений ухвалою строк, відзив на позов суду не надав, повістку з викликом до суду у судове засідання отримав завчасно, у судове засідання відповідач не з`явився та не надав доказів на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві.

Оскільки, відповідно до ст. 77 КАС України, відповідач не скористався своїм правом щодо надання доказів, які підтверджували б правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КУпАП, накладання на нього адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., не спростував доводи позивача, викладені у поданому позові, суд вважає, що за таких обставин, винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ст. 122 ч.2 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст. 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною п`ятою ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем при звернені до суду з позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується рахунком про надані послуг від 19.03.2021 року за договором про надання правової допомоги від 19.03.2021 року та квитанцією №б\н від 19.03.2021 року про їх оплату.

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням складності справи (вона не є складною), обсягу позовної заяви, повторним зверненням адвоката до суду з позовом, що не відповідає вимогам 169 КАСУ України, розгляд справи в письмовому провадженні, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу є не співмірними та завищеними.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу та стягнення їх за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції Кіровоградської області Департаменту патрульної поліції на корить позивача розмірі 1000 гривень.

Керуючись ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (що мешкає: АДРЕСА_1 ), представник позивача: Фельський Сергій Леонідович ( АДРЕСА_2 ) до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул.Юрія Бутусова 22-Б),Департаменту патрульної поліції України (м.Запоріжжя, вул.Федора Ернста, буд.3) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову інспектора поліції серія НК №156645 від 16.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП України та накладення штрафу у розмірі 425 грн. - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 ст.122 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі - Департаменту патрульної поліції ( 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, будинок 3 ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 908 грн., судові витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., а всього 1908 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2021 року.

Суддя: Л.Г. Салтан