Рішення № 100337183, 06.10.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 201/9570/20

Провадження № 2/324/544/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Пологи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07 жовтня 2020 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди.

За підсудністю з Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська до Пологівського районного суду Запорізької області 23 червня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 24 лютого 2020 року він керував своїм транспортним засобом «Audi» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Набережна Перемога у м.Дніпро. Приблизно о 16.30 годині в ході руху по вказаній вулиці автомобіль «DAF» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюючи маневр по виїзду на кільцеве перехрестя, заїхав не на свою полосу руху, чим створив перешкоди транспортним засобам, які рухалися в попутному напрямку, після чого виїжджаючи на свою полосу (заднім ходом), зачепив його транспортний засіб, пошкодивши передній бампер, решітку радіатора та передню кришку капоту. Так як водій ОСОБА_2 не заперечував своєї вини у скоєнні ДТП й нанесення йому, позивачу, матеріальної шкоди (збитків) та з власної ініціативи зобов`язався у добровільному порядку відшкодувати її, ними не викликалися працівники поліції, і за взаємною згодою (враховуючи принцип розумності та цінову політику щодо запасних частин на легкові автомобілі), було встановлено матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 5000 грн. При цьому відповідач, у повному обсязі визнавши вину, гарантував сплатити спричинені йому матеріальні збитки (майнову шкоду) до 05 березня 2020 року, про що надав розписку від 24 лютого 2020 року. Згідно письмової розписки ОСОБА_2 власноруч зазначив, що він, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по вул.Набережна Перемога у м.Дніпро своїм автомобілем з причепом випадково пошкодив автомобіль ОСОБА_1 , у зв`язку з чим (визнаючи свою вину) зобов`язується відшкодувати ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 5000 грн. Зазначене відшкодування зобов`язується здійснити до 05 березня 2020 року.

У зв`язку з зазначеним ОСОБА_1 просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь нього, ОСОБА_1 , матеріальну (майнову) шкоду у розмірі 5000,00 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Учасники справи завчасно належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 на електронну адресу суду надіслав письмову заяву, в якій свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу розглянути без його участі без застосування засобів технічної фіксації.

Відповідач ОСОБА_3 надав суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі без застосування засобів технічної фіксації, позовні вимоги визнав у повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, визнання відповідачем позову, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст.12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що 24 лютого 2020 року ОСОБА_2 написав розписку, в якій зазначив, що він, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24 лютого 2020 року по вул.Набережна Перемога у м.Дніпро своїм автомобілем «DAF» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , випадково пошкодив автомобіль «Audi» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у зв`язку з чим (визнаючи свою вину) зобов`язується відшкодувати ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 5000 грн. Зазначене відшкодування зобов`язується здійснити до 05 березня 2020 року.

Факт завдання шкоди позивачу відповідач визнав написанням розписки, тобто у письмовому вигляді, даний доказ є належним за змістом і за формою.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу, якою передбачено одної з підстав виникнення зобов`язання: заподіяння шкоди (деліктне/позадоговірне зобов`язання).

Таким чином, встановлено, що внаслідок ДТП, яка відбулася 24 лютого 2020 року, відповідач ОСОБА_2 пошкодженням транспортного засобу спричинив позивачу матеріальну шкоду на суму 5000 грн.

Це відповідає приписам ст.1166 ЦК України, згідно якої шкода, заподіяна майну особи, відшкодовується особою, яка шкоду заподіяла своїми протиправними діями.

Сторони досягли домовленості про розмір та строки відшкодування шкоди, і таку домовленість, що за змістом і формою є певним правочином, засвідчили у письмовій формі.

Відповідач шкоду не відшкодував і грошове зобов`язання, що виникло у нього з заподіяння шкоди, не виконав. Тому є підстави для стягнення цієї суми з нього на користь позивача на відшкодування шкоди згідност.1166 ЦК України.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Крім того, з огляду на положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду України №6-954цс16 від 26 жовтня 2016 року.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, дотримуючись засад добросовісності та справедливості, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 5000 гривень є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позову до початку розгляду справи по суті, то поверненню з державного бюджету на користь позивача ОСОБА_1 підлягає 50 відсотків від сплаченої нею при поданні позову до суду суми судового збору, тобто кошти в сумі 420,40 грн., а решта суми судового збору, тобто кошти в сумі 420,40 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 247 ч.2, 259, 261, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.11, 22, 599, 1166-1168 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну (майнову) шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 відсотків від сплаченого судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , кошти, сплачені ним в якості судового збору відповідно до квитанції №N1FCX5186M від 07 жовтня 2020 року, та перераховані на рахунок UA538999980313121206000004005 отримувача коштів УК у Собор.р.м.Дніпра22030101, код отримувача 37989269, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат), в розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків від сплаченого судового збору, тобто в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кацаренко І. О.