Рішення № 100336153, 29.09.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2376/20

Провадження № 2/309/1375/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Бринзей Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПрАТ «СК «Брокбізнес» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 18998,96 грн. та понесених судових витрат. В обґрунтування вимог позову вказує, що 09.10.2018 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» був укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/3914312, забезпечений транспортний засіб за полісом «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_1 . В період дії полісу, 05 листопада 2018 року в с.Данилово Хустського району Закарпатської області, на вулиці Миру, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ-2109», державний номерний знак НОМЕР_1 (власник – ОСОБА_2 , водій ОСОБА_1 ), «ВАЗ-2103» державний номерний знак НОМЕР_2 ( водій та власник – ОСОБА_3 ) та «ВАЗ – 2107» державний номерний знак НОМЕР_3 (водій – ОСОБА_4 , власник – ОСОБА_5 ).

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 06.12.2018 року, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП. Позивач на підставі звернення потерпілої особи виплатив страхове відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу в розмірі 18998,96 грн. Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 06.12.2018 у справі № 309/3472/18 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 після ДТП залишив місце пригоди. Так, відповідно до п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди. Позивачем у порядку досудового врегулювання спору було направлено регресну вимогу відповідачу, яка останнім була залишена без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.22,993,1166,1187,1191ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 19998,56 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. 25.09.2020 року, сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу - копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.

Представник позивача - адвокат Сакалюк Д.В. в поданій до суду позовній заяві, просив розглядати справу без його участі, щодо заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 4).

Разом з тим, відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України та відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини.

05 листопада 2018 року о 00 год.00 хв. в с.Данилово Хустського району, Закарпатської області по вул.Миру, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109» державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху та не врахував стан дорожнього покриття, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ -2103», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 06.12.2018 року у справі №309/3470/18, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с. 13).

У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до постанови судді Хустського районного суду Закарпатської області від 06.12.2018 року у справі №309/3472/18, ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП, що мала місце 05.11.2018 року, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109» державний номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце ДТП і відповідно був притягнутий судом до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 122-4 КУпАП до штрафу у розмірі 255 грн.

Дорожньо-транспортна пригода трапилась в період дії полісу укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія» «БРОКБІЗНЕС» про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/3914312, забезпечений транспортний засіб за полісом «ВАЗ 2109», д.н. № НОМЕР_1 (а.с.6).

ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» виконуючи свої договірні зобов`язання за договором, здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 18998,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7944 від 08.01.2019 року (а.с. 21).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За умовами п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Положення статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст.9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За умовами ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно підпункту «в» пункту 38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що шкоду заподіяно з вини відповідача, позивачем сплачено страхове відшкодування потерпілій особі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 18998,96 грн.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача (а.с. 5).

На підставі викладеного, керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 22.1, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.п.1.6,8.1 та 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, статтями 999,1187,1191,1192,1194 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; код ЄДРПОУ 20344871) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18998,96 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень, дев`яносто шість копійок) грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2102,00 грн.( дві тисячі сто дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.