Рішення № 100335435, 11.10.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1771/21

Провадження № 2-а/242/31/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 жовтня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Хацько Н.О., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Т.в.о командира взводу № 1 роти № 4 батальону УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Лупащик Аліни Миколаївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 30.03.2021 року звернувся до суду з позовом Т.в.о командира взводу № 1 роти № 4 батальону УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Лупащик А.М., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування позову зазначив, що 25.03.2021 року він дізнався від Авдіївського МВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) про наявність постанови серії ДПО18 № 661104 від 13.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. В постанові зазначено, що 13.09.2020 року о 08 год. 20 хв. у м. Луцьк по провул. Відродження, буд. 18, він керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар, немає права керування транспортним засобом на території України, та не мав (не пред`явив) поліс ОС УПВ власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 19.1, 2.1 а, 2.1 ґ. Вказує, що дану постанову складено неправомірно та незаконно, оскільки він не знаходився в даний період часу в м. Луцьк. Просить суд, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ДПО18 № 661104 від 13.09.2020 року та закрити провадження у справ про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 01.04.2021 року, поновлено строк для звернення з відповідним позовом до суду та відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07.06.2021 року, залучено в якості співвідповідача по справі Департамент патрульної поліції.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 31.08.2021 року, прийнято до провадження позовну заяву та повторно розпочато розгляд справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з клопотанням розглядати справу без його участі.

Представник відповідача -1, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, в якому зазначив, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що під час виконання службових обов`язків, патрульним екіпажем в складі поліцейського Лукащик А.М. було виявлено водія, який керував транспортним засобом NASSAN ROGUE, н.з. НОМЕР_1 по вул. Відродження, 18 у м. Луцьк без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, що є порушенням п. 19.1 ПДР України, крім того, в подальшому водій не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), чим порушив п. 2.1 «а, ґ» ПДР України. Крім того, зауважив, що водій відразу створив конфліктну ситуацію, та повідомив поліцейського про те, що запитувані документи відсутні та надав лише на одну мить «твік кард», таким чином і було встановлено особу водія, ким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до Конституції України та ст. 268 КУпА, надано можливість надавати пояснення і заявляти клопотання, водій скористався даним правом, та надав усні пояснення щодо даної справи, чим не заперечував керування даним транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби та відсутністю у нього документів. Поліцейським було враховано усі пояснення позивача обставини вчинення ним правопорушень, та прийнято рішення про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.ч.1,2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, шляхом об`єднання вчинених правопорушень ч. 2 ст. 36 КУпАП та винесено постанову ДПО18 № 661104 від 13.09.2020 року у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З оскаржуваної постанови серії ДПО18 № 661104 від 13.09.2020 року вбачається, що 13.09.2020 року о 08 год. 20 хв. у м. Луцьк по провул. Відродження, буд. 18, він керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар, немає права керування транспортним засобом на території України, та не мав (не пред`явив) поліс ОС УПВ власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 19.1, 2.1 а, 2.1 ґ ПДР України.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд зазначає наступне.

Підпунктом «а» пункту 19.1 ПДР, встановлено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла:

а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;

б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;

в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.

Представником відповідача у відзиві зазначено, що водій керував транспортним засобом NASSAN ROGUE, н.з. НОМЕР_1 без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, однак, як вбачається з оскаржуваної постанови, її було складено денну пору доби, тобто о 08 год. 20 хв.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 9.8 ПДР, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути включені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Тому, суд вважає, що у позивача була відсутня необхідність увімкнення додаткового освітлення.

Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1( ґ) ПДР України поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з п.21.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко вказано: контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Інших причин складення протоколу про відсутність полісу автоцивілки у поліції немає.

Отже є лише два випадки, коли поліцейський може перевірити поліс автоцивілки та виписати протокол за його відсутність:

1) при складанні протоколу щодо порушень правил дорожнього руху;

2) при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, обов`язок водія пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки поліс страхування виникає лише у випадках складання відносно даного водія протоколу за порушення ПДР України, або при оформленні ДТП.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2017 року, справа № К/800/13938/17.

Як роз`яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При вирішенні спору, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем у позовній заяві обставин.

Натомість відповідач в судове засідання не з`явився, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови суду не надав. Дані обставини не можуть бути спростованими відповідачем письмовим відзивом, тобто суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення. Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

З матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем на підтвердження правомірності винесеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч.ч. 1,2 ст. 126 КУпАП не надано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 245, 247, 251, 280, 283, 286 КУпАП, ст. ст. 9, 72-77, 94, 139, 205, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Т.в.о командира взводу № 1 роти № 4 батальону УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Лупащик Аліни Миколаївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити у повному обсязі.

Постанову т.в.о. командира взводу № 1 роти № 4 батальону УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Лупащик Аліни Миколаївни серії ДПО18 № 661104 від 13.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за . 2 ст. 122, ч.ч. 1,2 ст. 126 КУпАП – скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122, ч.ч. 1,2 ст. 126 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О. Хацько