Рішення № 100331054, 27.09.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3270/20 Провадження № 2/450/606/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

за участю секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

28.09.2020 року позивач звернулася в суд з даним позовом до відповідача, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №817, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегера Л.О. від 19.05.2019 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку площею 0,1575 га, що розташована у Пустомитівському районі, Скнилівська сільська рада, кадастровий номер 4623686200:01:001:0157, цільове призначення якої – будівництво та обслуговування житлового будинку та житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається з п`яти житлових кімнат та кухні, загальною площею 408,2 кв.м., житловою – 113,6 кв.м.

Позов мотивує тим, що 27.09.2007 року між нею та АКБСР «Укрсоцбанк» укладено кредитний договір №600/07-207, відповідно до якого їй надано кредитні кошти на придбання житлової нерухомості в сумі 990000,00 грн. зі сплатою 13,5% річних за користувуння кредитними коштами, із кінцевим строком повернення до 27.09.2032 року. В забезпечення виконання зобов`язань позивача за кредитним договором, 27.09.2007 року укладено договір іпотеки, згідно якого позивач в іпотеку АТ «Укрсоцбанк» передала вищевказане майно.

Вона дізналася, що 08.07.2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. відкрито виконавце провадження щодо виконання оскаржуваного виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог АТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором в розмірі загальної суми заборгованості 2132652,64 грн., з яких строкова заборгованість – 1009544,37 грн., прострочена заборгованість – 27041,34 грн., строкова заборгованість по нарахованих відсотках – 970123,61 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках – 125943,32 грн., під час якого ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості, а також суми штарфних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними; розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, відсотках річних та пені, не є документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника, нотаріус не врахувала та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Крім того, нотаріус не перевірила, чи розповсюджується на відносини між позивачем і відповідачем дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» стосовно мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки. Будинок, на який звернено стягнення, являється єдиним житлом для її сім`ї, іншого житла у них немає, до членів її сім`ї належить і неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що вона повідомляла приватного виконавця заявою від 12.03.2020 року. Житловий будинок – предмет іпотеки було придбано за суму, яка перевищує суму кредиту.

На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

16.10.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

26.01.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, згідно якого останній просив поновити строк для подачі такого та відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості, позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованостіт за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення. Мораторій може застосовуватися лише як спосіб зупинення виконавчих дій та діє до квітня 2021 року. Питання виселення не є предметом спору та на час виконання виконавчого напису діти можуть бути повнолітніми. Вважає, що відсутні правові підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

22.02.2021 року до суду подано відповідь позивача на відзив, у якому зазначається, що позивача не було поінформовано про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, що виключає вчинення такого. Нотаріус не дослідив первинні документи надання та погашення кредиту, що вказує на те, що він міг вважати вимогу стягувача безспірною. Нотаріус не отримала згоди Органу опіки та піклування Пустомитівського району про стягнення на предмет іпотеки, в якому зареєстрована неповнолітня дитина. Крім того, житловий будинок був придбаний позивачем з частковим залученням кредитних коштів, а також спірною є сума стягнення, оскільки банк встановив плаваючу річну відсоткову ставку та не надав боржниці інформації про розмір місячних виплат згідно річної відсоткової ставки. Нотаріус при виданні виконавчого напису не проведжено аналіз наданих договорів та не досліджено правильність зміни процентної ставки та повідомлення про це боржника.

У суді позивач позовні вимоги підтримала та дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив та заяві про уточнення позовних вимог. Крім того, зазначила, що неодноразово зверталася до банку щодо нарахованих відсотків та суми оплати за кредитним договором, однак жодної відповіді не отримувала.

Представник відповідача, участь якого була визнана судом обов`язковою, та який належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволене не було.

Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомили, пояснень на позов не подали.

У відповідності зі ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відтак, беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача та третіх осіб.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.05.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегера Л.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 817, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,1575 га, що розташована в Пустомитівському районі, Скнилівська сільська Рада, кадастровий номер 4623686200:01:001:0157, цільове призначення якої – будівництво та обслуговування житлового будинку, житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається з 5 житлових кімнат та кухні, загальною площею 408,2 кв.м., житловою – 113,6 кв.м. Власником предмета іпотеки є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене нерухоме майно було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору кредиту №600/07-207 від 27.09.2007 року, кредитором за яким є Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, пропоновано задовольнити вимоги стягувача в розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання позичальником кредитного договору за період з 19.02.2018 року по 19.02.2019 року, а саме строкова заборгованість – 1009544,37 грн., прострочена заборгованість - 27041,34 грн., строкова заборгованість по нарахованих % - 970123,61 грн., прострочена заборгованість по нарахованих % - 125943,32 грн. Загальна сума заборгованості становить 2132652,64 грн. та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

08.07.2019 року за заявою про примусове виконання згаданого вище виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем винесено постанову відкриття виконавчого провадження ВП №59490429.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15 (провадження № 14-706цс19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018 св 18), від 03 червня 2020 року у справі №359/8181/18 (провадження № 61-22164 св 19).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Судом встановлено, що до заяви про вчинення спірного виконавчого напису були подані такі документи: іпотечний договір, Інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, договір від 26.06.2009 року про внесення змін до Іпотечного договору, Інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, договір від 26.06.2012 року про внесення змін до Іпотечного договору, Інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, копія кредитного договору, засвідчена стягувачем, додаткова угода від 26.06.2009 року про внесення змін до Договору кредиту, додаткова угода від 27.06.2008 року про внесення змін до Договору кредиту, договір по внесення змін №6 від 10.08.2016 року до договору кредиту, договір про внесення змін від 25.06.2012 року до договору кредиту, договір про внесення змін від 22.07.2011 року до договору кредиту, додаткова угода про внесення змін від 22.09.2009 року, копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, копія розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, довідка-розрахунок заборгованості, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

У наданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегера Л.О копіях документів, на підставі яких вчинено оскаржуваний виконавчий напис, наявний список групових поштових відправлень листів рекомендованих поданих в НВПЗ Чернігів, у якому зазначено прізвище позивача, однак розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання такий не містить.

Докази отримання боржником письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання відсутні. Таким чином, доводи позивача щодо неотримання ним вимоги нотаріуса про усунення порушень знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом, що виключає безспірність суми заборгованості.

Окрім зазначеного, з тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст.ст. 87-89 Закону України "Про нотаріат", глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» до зазначеного Переліку внесена зміни, та доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту: «для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін та яка набрала законної сили, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Суд приймає до уваги також положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 13.05.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі N 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, які були встановлені судом.

Посилання позивача на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», чинного на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, (втратив чинність 21.04.2021 року), не заслуговує на увагу, оскільки пп.1 п.1 встановлено обмеження загальної площі нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна), зокрема 250 кв. метрів для житлового будинку, яке не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника), яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті. Загальна ж площа житлового будинку, щодо якого вчинено виконавчий напис, складає 408,2 кв.м.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10,12, 16, 27, 76, 81,133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 351-355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис №817, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегера Людмилою Олександрівною 13.05.2019 року щодо зверення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1575 га, кадастровий номер 4623686200:01:001:0157, розташовану на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 408,2 кв.м.

Стягнути з Акціонерного товариства « Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 840,80 грн.( вісімсот сорок гривень 80 копійок) сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 07.10.2021 року.

Суддя М.О.Кіпчарський