Рішення № 10033041, 23.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.10 р.                     Справа № 38/59                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

Судді Сгари Е.В.,

Судді Приходько І.В.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛІД ПРО” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк

про стягнення 7768,46грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Роганов А.В. за дов. б/н від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “СОЛІД ПРО” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 6310,67грн., 3% річних у розмірі 290,32грн., інфляційних у розмірі 1167,47грн., а всього у розмірі 7 768,46грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки будівельних матеріалів №3 від 20.11.2007р., видаткові накладні, рахунки-фактури, розрахунок позовних вимог, банківські виписки, претензію №24 від 22.12.2009р., невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

17.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 12.03.2010р. № 14/4-20/1303, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „SDS” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 30600440) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83037, м.Донецьк, Кіровський р-н, вул.Кірова, 90.

29.04.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшли пояснення №68 від 28.04.2010р., в яких позивач повідомив суду наступне.

У період 04.12.2007р. – 17.01.2009р. на підставі видаткових накладних позивач здійснив поставку товару згідно з договором поставки будівельних матеріалів №3 від 20.11.2007р. на загальну суму 473027,31грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем, здійснивши оплату вартості поставленого товару платіжними дорученнями за період з 07.12.2007р. – 06.08.2008р. на загальну суму 466716,64грн.

Таким чином, станом на 27.04.2010р. заборгованість відповідача становить 6310,67грн.

Пояснення по справі судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2010р. строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць до 04.06.2010р., у порядку до вимог ст.69 ГПК України.

26.05.2010р. позивач надав суду лист №72 від 25.05.2010р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії видаткових накладних та довіреностей за період з 22.02.2008р. по 17.01.2009р., копії рахунків-фактур за період з 20.02.2008р. по 13.01.2009р. та копії банківських виписок за період з 26.02.2008р. по 06.08.2009р.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

27.05.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшла довідка №9/3 від 27.05.2010р., в якій позивач повідомив суду, що між ТОВ “СОЛІД ПРО” та ТОВ “SDS” був укладений договір поставки будівельних матеріалів №3 від 20.11.2007р. та інших договорів між сторонами не укладалось.

Довідка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення необхідних документів.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 03.06.2010р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: головуючого судді Лейби М.О., судді Сгари Е.В., судді Приходько І.В.

21.06.2010р. від позивача на адресу господарського суду найшли додаткові пояснення по справі №74 від 21.06.2010р., в яких позивач повідомив суду, що у період з 22.02.2008р. по 17.01.2009р. на підставі видаткових накладних здійснив поставку товару згідно з договором поставки будівельних матеріалів №3 від 20.11.2007р. на загальну суму 339 062,70грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем, здійснивши оплату вартості поставленого товару платіжним дорученням за період з 26.02.2007р. по 06.08.2008р. на загальну суму 332752,02грн.

Таким чином, станом на 21.06.2010р. заборгованість відповідача становить 6310,68грн.

До додаткових пояснень позивач надав суду реєстр документів щодо поставки товару за договором №3 від 20.11.2007р.

Додаткові пояснення та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

23.06.2010р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 290,32грн. та інфляційних збитків у розмірі 1 167,47грн.

Заява судом розглянута прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “СОЛІД ПРО” м.Донецьк (за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки будівельних матеріалів №3, згідно п.1.1 якого, постачальник зобов’язується передати у власність покупця будівельні матеріали (далі-товар) партіями в кількості та асортименті, який зазначається у специфікаціях або рахунках на оплату даного товару і накладних до нього, а покупець зобов’язується приймати товар та оплатити його.

Постачальник видає до кожної партії товару видаткову накладну, податкову накладну та інші необхідні документи (п.2.2).

Розділом 3 договору сторони визначили ціну та порядок розрахунків.

Загальна вартість товару, який поставляється за даним договором і з кожною окремою одиницею зазначаються у видаткових накладних або рахунках до діючого договору (п.3.1).

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у національній грошовій одиниці (п.3.2).

Пунктом 3.3 договору сторони визначили умови оплати: покупець зобов’язаний шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця сплатити отриману продукцію протягом 3 банківських днів з моменту відвантаження її покупцю.

Відвантаження товару покупцю здійснюється на підставі видаткових накладних постачальника, в яких зазначається асортимент і кількість товару, ціна і загальна сума до оплати за дану партію товару (3.4).

Пунктом 9.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р. При закінченні строку дії договору всі його умови залишаються діючими до їх повного виконання сторонами.

В разі відсутності претензій та зауважень між сторонами по даному договору, він автоматично продовжується на 1 календарний рік (п.9.2).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає договір поставки будівельних матеріалів №3 від 20.11.2007р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору позивач у період з 22.02.2008р. по 17.01.2009р. поставив відповідачу товар на загальну суму 339 062,70грн., що підтверджено видатковими накладними, які наявні у матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару по вищезазначеним накладним підтверджується підписом на вказаних накладних уповноважених представників відповідача.

Повноваження осіб, які отримали товар підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями серії ЯОЧ №271715 від 14.02.2008р., №271746 від 25.02.2008р, серії ЯПВ №037236 від 06.03.2008р., серії ЯПВ №037249 від 14.03.2008р., серії ЯПВ №063732 від 25.03.2008р., серії ЯПВ №063777 від 04.04.2008р, серії ЯПВ №063834 від 17.04.2008р, серії ЯПВ №063860 від 25.04.2008р., серії ЯПВ №063874 від 06.05.2008р., серії ЯПВ №063911 від 16.05.2008р, серії ЯПД №053077 від 04.07.2008р., серії ЯПД №053098 від 25.07.2008р., серії ЯПД №053117 від 04.08.2008р., серії ЯПД №053150 від 21.08.2008р., серії ЯПД №053214 від 02.10.2008р. на ім’я Вороніна О.І. та довіреностями серії ЯПД №053236 від 30.10.2008р., серії ЯПД №053249 від 12.11.2008р., серії ЯПД №053252 від 14.112008р, серії ЯПД №053261 від 21.11.2008р., серії ЯПД №053264 від 25.11.2008р. на ім’я Жиляєва І.М. та довіреністю №3 від 14.01.2009р. на ім’я Глазкова М.І.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши суму 332 752,02грн., що підтверджено копіями банківських виписок, що наявні в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 6 310,67грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі за поставлений товар, позивач направив на адресу відповідача 24.12.2009р. претензію № 24 від 22.12.2009р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 6 310,67грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та виконання. Факт направлення претензії підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку №8580.

До теперішнього часу відповідачем заборгованість за отриманий товар у розмірі 6310,67грн. не погашена, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Позивач наполягав на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 290,32грн. та інфляційних у розмірі 1167,47грн. відповідно до ст.625 ЦК України, але звернувся до суду із клопотанням від 23.06.2010р., в якому відмовився від позовних вимог в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки будівельних матеріалів №3 від 20.11.2007р., видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, розрахунок позовних вимог, претензію №24 від 22.12.2009р., додаткові пояснення по справі №74 від 21.06.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судові засідання не з’явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 3.3 договору сторони визначили умови оплати: покупець зобов’язаний шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця сплатити отриману продукцію протягом 3 банківських днів з моменту відвантаження її покупцю.

Відповідач, обов’язок щодо оплати поставленого товару в строки обумовлені договором не виконав.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар вимога позивача щодо стягнення боргу у сумі 6310,67грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши клопотання позивача від 23.06.2010р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 290,32грн. та інфляційних збитків у розмірі 1 167,47грн. суд приходить до висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України, з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, п.4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛІД ПРО” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 6310,67грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк (83037, м.Донецьк, вул.Кірова,90, п/р 26005301752738 БВ “Сонячне” філії ГУ Промінвестбанка в м.Донецьку, МФО 334635, ЄДРПОУ 30600440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛІД ПРО” м.Донецьк (83060, м. Донецьк, вул.Куйбишева,140г, п/р 26000148636700 в АКІБ “УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 35484893) заборгованість у розмірі 6310,67грн., державне мито у сумі 82,86грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 191,71грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 290,32грн. та інфляційних у розмірі 1167,47грн. у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення оголошено у судовому засіданні 23.06.2010року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Суддя Е.В.Сгара

Суддя І.В.Приходько