Ухвала суду № 100328567, 12.10.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/814/20

Провадження по справі 2-з/305/16/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Найман Т.В.,

розглянувши заяву позивача позивача, ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Рахівської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Рахівської РДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ВАТ "Альфа-Банк" про визнання договору про відступлення права вимоги удаваним правочином та передання прав та обов`язків покупця на позивача,-

ВСТАНОВИВ:

16.06.2020, ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" про визнання договору про відступлення права вимоги удаваним правочином та передання прав та обов`язків покупця на позивача.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_3 від 25.06.2020 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.07.2020. Надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у розгляді справи Службу у справах дітей Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 25.06.2020, залучено до участі в розгляді справи, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ "Альфа-Банк", місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Швабська, буд.124, код ЄДРПОУ: 23494714.

Ухвалою суду від 30.09.2020, залучено до участі в розгляді справи, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Рахівської РДА.

Ухвалою суду від 10.11.2020 закрито підготовче провадження по справі. Справу призначено до судового розгляду по суті.

12.10.2021, позивач, ОСОБА_1 подала через канцелярію суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2123610100:16:002:0018, площею 0,0866 га, розташовану під житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити відповідачу ОСОБА_2 , чи іншим особам, які діють від його імені; відчужувати вказану земельну ділянку на користь третіх осіб, здійснювати розподіл земельної ділянки; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, в тому числі здійснювати пошкодження або заміну механізму замка замикання хвіртки огорожі земельної ділянки, установку нових конструкцій, викорчовування дерев і інших зелених насаджень розташованих на земельній ділянці, демонтаж не капітальних господарських споруд для тварин.

В обґрунтування необхідності застосування таких заходів забезпечення позову посилається на те, що відповідач вживає заходів по розподілу земельної ділянки з метою її подальшого продажу.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, сторони не викликалися.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд, приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено види забезпечення позову, якими є 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) заборона вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупинення митного оформлення товарів чи предметів; 9) арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з позовної заяви спір між сторонами виник з приводу житлового будинку з надвірними спорудами, який розміщений у АДРЕСА_1 . Жодних позовних вимог стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:16:002:0018, площею 0,0866 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , позивачккою не заявлялося.

У зв`язку з наведеним, обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову виражений в накладенні арешту на земельну ділянку, заборони відчуження і розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:16:002:0018 та заборони користуватися вказаною земельною ділянкою,суд вважає неспівмірним із заявленими позивачкою позовними вимогами.

Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3ст.151 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, беручи до уваги інтереси сторін у справі, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, заборони відчуження і розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 2123610100:16:002:0018 та заборони користуватися вказаною земельною ділянкою може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 .

Більше того, ухвалою суду від 18.06.2020, уже задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. До вирішення справи по суті та набуття рішенням суду законної сили, забезпечено цивільний позов шляхом: заборони громадянину ОСОБА_2 , чи іншим особам, які діють від його імені, відчужувати житловий будинок з надвірними спорудами, який розміщений у АДРЕСА_1 ; заборони громадянину ОСОБА_2 , чи іншим особам, які діють від його імені зрізати, змінювати чи пошкоджувати запірні механізми на дверних замках та вселяти в спірний будинок будь-яких осіб.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-153,157 Цивільного-процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: М.О. Марусяк