Рішення № 100325778, 11.10.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11390/21

Провадження № 2-о/521/249/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенка М. В.

при секретарі – Корнієнко Л. В.

за участю заявника – ОСОБА_1

представника заявника – адвоката Чорнуцького В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, заінтересована особа –Одеська міська рада, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту спільного проживання, заінтересована особа – Одеська міська рада, у якій просить суд встановити що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав спільно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що після смерті матері заявника – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого входить квартира, за адресою: АДРЕСА_2 . Заявник є спадкоємцем першої черги. За життя ОСОБА_2 заповіту не склала, інших спадкоємців немає. За прийняттям спадщини до нотаріуса у встановлений законом 6 місячний строк заявник не звернувся, оскільки не знав про таку необхідність. З заявою про прийняття спадщини до нотаріуса Федосєєнко А.В. звернувся 11.06.2021 року, тобто с пропуском строку близько на 2 тижні. 16.07.2021 року заявник отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, де вказано, що ОСОБА_1 пропустив строк прийняття спадщини, адже зареєстрований з матір`ю за різними адресами. Вказав, що з 01.11.1996 року до тепер зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , матір заявника була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, з 2015 року й до своєї смерті матір заявника постійно проживала з заявником однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , домоволодіння заявник успадкував після смерті своєї дружини. Вказав, що ОСОБА_2 мала проблеми із зором, потребувала догляду та медичної допомоги, по сусідству з заявником проживає медичний працівник, яка допомагала надавати матері медичну допомогу. Після смерті матері заявником отримана довідка про причину смерті та свідоцтво про поховання матері, що свідчить про те, що ОСОБА_1 піклувався про матір не лише за її життя. Зважаючи на вищевикладене, просить суд встановити факт спільного проживання з померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 03.08.2021року по справі було відкрито провадження в порядку окремого провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.09.2021 року. Також, вирішено питання щодо витребування доказів.

В судовому засідання заявник, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Також додатково пояснив, що у зв`язку з віком та станом здоров`я матері, у зв`язку з вадами зору було вирішено проживання однією сім`єю, задля догляду за нею, після її смерті займався її похованням, що також підтверджується матеріалами, доданими до справи. У зв`язку з чим просив суд задовольнити заяву.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав.

Представник заінтересованої особи – Одеської міської ради в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечення до суду не подали.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.05.2021 року, виданого Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 . Батьками записані – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . (а.с.10)

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Одечбкти міським відділом реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 12304. (а.с.11)

Як вбачається з копії Договору купівлі-продажу нерухомого майна № Н-1170 від 15.09.2000 року, укладеного на Одеській універсальній Біржі «Центр», на зареєстрованого Виконкомом Одеської міської ради 16.01.2001 року, ОСОБА_2 за життя належала квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 34,2 кв.м, яка складається з однієї кімнати. (а.с.8-9)

Після смерті ОСОБА_2 . Київською державною нотаріальною конторою м.Одеси за заявою сина померлої - ОСОБА_1 була відкрита спадкова справа № 626/2021 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . (а.с.28-44)

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які пояснили суду, що вони є сусідами заявника, та його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Останні років п`ять вони проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 мала вади зору, за нею доглядав її син.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

За положеннями ч.2 ст.315ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ч.1 ст. 29, ст. 379 ЦК України місцем проживання є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо є обставини, встановлені ч.3 ст. 1268 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що докази, на які посилається заявник, достатні для встановлення факту того, що заявник проживав з померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 2015 року по дату смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Керуючись ст. 293, 315-319 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву – задовольнити.

Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2015 року по день смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 12.10.2021 року.

Головуючий: