Рішення № 10032450, 25.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.10                                                                                           Справа№ 11/64

Господарський суд Львівської області у складі судді САЛА І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Офіс-7», м. Львів

До відповідача: Кредитної спілки «Мрія», м.Ужгород в особі Львівського відділення, м. Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 178039,75грн.

Представники:

Від позивача: Олексів Н.М. –представник доручення б/н від 08.04.2010року

Від відповідача: не з»явився

Стороні, яка бере участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позов заявлено Закритим акціонерним товариством «Офіс-7»про стягнення із Кредитної спілки «Мрія», м.Ужгород в особі Львівського відділення 18039,75грн. боргу.

Ухвалою суду від 15.04.2010року було порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 06.05.2010р.

За клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 25.05.2010року.

Позивач позовні вимоги із врахуванням поданого уточнення підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

В обґрунтування своїх позовних вимомог позивач посилається на укладені між Закритим акціонерним товариством «Оф1с-7», як членом кредитної спілки, з одного боку, та Кредитною спілкою «Мрія»в oco6i Львівського відд1лення, з другого боку, договори № 27 та № 19 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 31 липня 2007року та від 19 лютого 2008року.

За умовами даних договорів (п. 1.1) член кредитної спілки (позивач по справі) вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (далі- внесок) до Спілки (В1дповідач), а Спілка приймає Внесок на умовах строковості, зворотності та платності.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 27 від 31.07.2007 року строк поверненпя (день закінчення строку) Внеску - 31.07.2008року, а згідно Договору № 19 від 19.02.2008року - 19.02.2009року.

Згідно п. 7.1. договорів, останні набирають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та діють до повного виконання сторонами власних обов'язків згідно договорів.

На виконання вказаних вище договорів позивач перерахував відповідачу грошові кошти, внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в сумі 270000грн., шо підтверджується доданими до позовної заяви платіжними дорученнями.

В свою чергу відповідач зобов'язувався повернути позивачу, як члену кредитної спілки внески, а також сплатити нараховані на Внески проценти в день, визначений Договором в якості закінчення строку Внеску (п. 2.5 Договорів).

Відповідно до п. 3.2.6 Договорів, відповідач зобов'язався проводити виплату відсотків щомісяця до п'ятого числа кожного наступного м1сяця, а при закінченні дії Договор1в - одночасно з поверненням депозиту, виходячи з фактичного терміну користування депозитом, шляхом зарахування па поточний рахунок Позивача.

Процентна ставка за Внеском згідно Договору № 27 від 31.07.2007року встановлена у розмірі 22 % piчних, а за Договором № 19 від 19.02.2008 року - 24 % (п. 2.2 договорів).

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання перед Позивачем щодо повернення Внесків на загальну суму 220000грн. у строки визначені договорами, з огляду на що 17.03.2009року сторони підписали графік видачі сум з депозитного рахунку згідно договору № 27 від 31.07.2007 року та № 19 від 19.02.2008року, згідно якого сторони узгодили видачу ЗАТ «Оф1с-7»220000грн. на протязі 8-ми місяців, наступним чином:

-          квітень 2009 року - 20000грн.;

-          травень 2009 року - 20000 грн.;

-          червень 2009 року - 20000 грн.;

-          липень 2009 року - 0,00 грн.;

-          серпень 2009 року - 20000 грн.;

-          вересень 2009 року - 20000 грн.;

-          жовтень 2009 року - 40000 грн.;

-          листопад 2009 року - 40000 грн.;

-          грудень 2009 року - 40000 грн.

Зважаючи на недотримання умов узгодженого між сторонами графіку 08.09.2009року господарським судом Львівської області винесено рішення про стягнення із відповідача на користь позивача 60000,00грн. боргу по Внеску за квітень, травень та червень 2009року.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 18039,00грн. відсотків за час фактичного користування неналежних відповідачу сум Внеску.

06.05.2010року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог із врахуванням боргу по Внесках за період з серпня по грудень 2009року, що складає 160000,00грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 178039,75грн.

Дані позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки щодо оплати не виконав чим порушив свої обов'язки за Договором.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов»язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2.6 Договорів, відповідач зобов'язався проводити виплату відсотків щомісяця до п'ятого числа кожного наступного м1сяця, а при закінченні дії Договор1в - одночасно з поверненням депозиту, виходячи з фактичного терміну користування депозитом, шляхом зарахування па поточний рахунок Позивача.

Процентна ставка за Внеском згідно Договору № 27 від 31.07.2007року встановлена у розмірі 22 % piчних, а за Договором № 19 від 19.02.2008 року - 24 % (п. 2.2 договорів).

Таким чином, підписавши договір без будь-яких зауважень, відповідач у відповідності з п.3 ст.181 ГК України, погодився з його умовами, у тому числі і застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 1061, 1074 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад) , що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Відповідно ст.ст. 5, 23 Закону України „Про кредитні спілки” від 20.12.12001р. № 2908-11, кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших Законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів. Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Згідно вимог ст. ст. 32. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

          Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Кредитної спілки «Мрія», м.Ужгород в особі Львівського відділення, м. Львів, пр.Чорновола, 63/403 (код ЄДРПОУ 32126613) на користь Закритого акціонерного товариства «Офіс-7», м. Львів, пр.Чорновола, 63/403 (код ЄДРПОУ 00381048) 160000,00грн. основного боргу, 18039,75грн. відсотків за користування внесками, 1780,40грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя