Рішення № 10032442, 08.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.10                                                                                           Справа№ 7/137

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапрінт»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудпрак»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 23001,43грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Дорош З.В., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіапрінт»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудпарк»про стягнення заборгованості; ціна позову: 23001,43грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, видатковими накладними №*-00000267 від 21.03.2008р.на суму 170740,01грн., №*-00000533 від 27.05.2008р. на суму 4763,95грн., №*-00000634 від 20.06.2008р. на суму 1190,99грн., №*-00000853 від 15.08.2008р. на суму 4060,03грн., №*-00001101 від 13.10.2008р. на суму 1424,99грн., №*-00001152 від 22.10.2008р. на суму 1920грн., №*-00001156 від 23.10.2008р. на суму 480грн., довіреностями серії НБВ №725340 від 21.03.2008р., серії НБІ №301706 від 26.05.2008р., серії НБІ №301710 від 20.06.2008р., серії НБІ №301720 від 15.08.2008р., серії НБІ №301731 від 10.10.2008р., серії НБІ №301732 від 22.10.2008р., серії НБІ №301732 від 22.10.2008р., податковими накладними №032104 від 21.03.2008р. на суму 152100,01грн., №032006 від 20.03.2008р. на суму 25000грн., №52707 від 27.05.2008р. на суму 4763,95грн., №62008 від 20.06.2008р. на суму 1190,99грн., №81506 від 15.08.2008р. на суму 4060,03грн., №101301 від 13.10.2008р. на суму 1424,99грн., №102202 від 22.10.2008р. на суму 1920грн., №102301 від 23.10.2008р. на суму 480грн., платіжними дорученями про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу №№1301та 1302 від 18.11.2009р., фіскальними поштовими чеками про відправлення кореспонденції Відповідачу №№0713 та 0714 від 18.09.2009р., №№3383 та 3382 від 09.10.2009р., №№9010 та 9009 від 25.11.2009р., та відповідними описами вкладення у цінні листи з відбитками поштових штемпелів, ст.ст. 173, 179, 180, 193, 199, 216-218, 220, 224-225, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 208, 218, 386, 526, 530, 549, 593, 610, 612, 625, 655, 656, 662, 663, 692, 712, 1166, главою 54 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 41, 12, 13, 15, 44, 49, 54, 57, 58, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/137 від 14.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14год. 15хв. 11.01.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/137 від 11.01.2010р. та від 25.01.2010р., в тому числі і у зв’язку з неявками в судові засідання представників Сторін.

В судовому засіданні представнику Позивача оголошено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/137 від 14.12.2009р., 11.01.2010р. та від 25.01.2010р., які скеровані в тому числі Відповідачу підтвердженням чого є:; дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області; ухвала про порушення провадження у справі –повідомлення про вручення поштового відправлення №4943092 від 16.12.2009р.) зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід судді не поступило.

Представник Позивача в судове засідання з’явилась, позов підтримала повністю, подала довіреність на право здійснення представництва, довідку про включення Відповідача в ЄДРПОУ серії АД №243391 станом на 05.02.2010р., письмове повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, лист-вимогу №58 від 18.09.2009р., претензію №64 від 09.10.2009р., акт звіряння розрахунків станом на 25.11.2009р., платіжні доручення №№1301 та 1302 від 18.11.2009р., лист публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»№151/12-459 від 08.02.2010р. про підтвердження зарахування сплачених Позивачем судових витрат.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Ухвалу господарського суду Львівської області №7/137 від 14.12.2009р. Відповідач отримав, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №4943092 від 16.12.2009р.

Конверти з ухвалами господарського суду Львівської області №№7/137 від 11.01.2010р. та від 25.01.2010р., надіслані Відповідачу на адресу 79014, м.Львів, вул.Воробкевича, 17/1, повернулись з довідками пошти, в яких зазначені причини повернення –«за закінченням терміну зберігання». Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АД №243391 станом на 05.02.2010р., з часу внесення запису 1 –06.12.2004р. місцезнаходженням Відповідача є: 79014, м.Львів, вул.Воробкевича, 17/1.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивачем Поставлено Відповідачу товар на загальну суму 184579,97грн.

Наведене підтверджується наступним:          

видатковими накладними з відповідними підписами представників Відповідача та відбитками печаток Відповідача на скріплення підписів:          №*-00000267 від 21.03.2008р.на суму 170740,01грн., №*-00000533 від 27.05.2008р. на суму 4763,95грн., №*-00000634 від 20.06.2008р. на суму 1190,99грн., №*-00000853 від 15.08.2008р. на суму 4060,03грн., №*-00001101 від 13.10.2008р. на суму 1424,99грн., №*-00001152 від 22.10.2008р. на суму 1920грн., №*-00001156 від 23.10.2008р. на суму 480грн.;           

довіреностями Відповідача на отримання цінностей від Позивача: серії НБВ №725340 від 21.03.2008р., серії НБІ №301706 від 26.05.2008р., серії НБІ №301710 від 20.06.2008р., серії НБІ №301720 від 15.08.2008р., серії НБІ №301731 від 10.10.2008р., серії НБІ №301732 від 22.10.2008р., серії НБІ №301732 від 22.10.2008р.;

податковими накладними №032104 від 21.03.2008р. на суму 152100,01грн., №032006 від 20.03.2008р. на суму 25000грн., №52707 від 27.05.2008р. на суму 4763,95грн., №62008 від 20.06.2008р. на суму 1190,99грн., №81506 від 15.08.2008р. на суму 4060,03грн., №101301 від 13.10.2008р. на суму 1424,99грн., №102202 від 22.10.2008р. на суму 1920грн., №102301 від 23.10.2008р. на суму 480грн.

Згідно доводів Позивача, Відповідачем проведено часткову оплату за придбаний товар на загальну суму 161578,54грн.

В результаті наведенного, борг Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи становить 23001,43грн.

18.09.2009р. Позивачем надіслано Відповідачу лист вимогу №58 про оплату заборгованості за поставлений товар. Підтвердженням надіслання листа-вимоги є дані описів надісланої кореспонденції з відбитками поштового штемпеля від 18.09.2009р. та фіскальні поштові чеки №0713 та №0714 від 10.09.2009р.

09.10.2009р. Позивачем надіслано Відповідачу претензію №64 на суму 24501,43грн. про оплату заборгованості за поставлений товар. Підтвердження надсілання претензії є дані описів надісланої кореспонденції з відбитками поштового штемпеля від 09.10.2009р. та фіскальні поштові чеки №3383 та №3382 від 09.10.2009р.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу, враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 23001,43грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

08.02.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.02.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.530, 599, 692 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудпарк»(79014, м.Львів, вул.Воробкевича, 17, кв.1, ідентифікаційний код 33285980) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапрінт»(04050, м.Київ, вул.Глубочицька, 28, ідентифікаційний код 35251911) 23001,43грн. боргу, 230,01грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя