Рішення № 10032388, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10                                                                                           Справа№ 27/29

Суддя Судова –Хомюк Н.М. розглянула справу

за позовом: ТзОВ „Ніка Захід”, с. Риків Турківського району Львівської області

до відповідача: ТзОВ „Регіональна аптечна база „ДАНФАРМ”, м. Львів

про стягнення 48218,22 грн.

за участю представників:

від позивача: Кіцак М.С. - представник

від відповідача: Дейнека В.С. –представник

Суть спору: розглядається позовна заява за позовом ТзОВ „Ніка Захід”, с. Риків Турківського району Львівської області до ТзОВ „Регіональна аптечна база „ДАНФАРМ”, м. Львів про стягнення 48218,22 грн.

Провадження у справі порушено 09.03.2010 р.

Представник позивача позовні вимоги в частині нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про сплату основного боргу, а саме копії платіжних доручень від 17.02.2010 р. на суму 19881,42 грн. та від 24.03.2010 р. на суму 21923,62 грн. Копії платіжних доручень долучено судом до матеріалів справи.

Судом встановлено:

17.05.2007 р. між ТзОВ „Ніка Захід” та ТзОВ „Регіональна аптечна база „ДАНФАРМ” укладено договір купівлі - продажу № нік - 000011, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на суму 105553,67 грн. згідно видаткових накладних, копії котрих знаходяться в матеріалах справи.

П. 4.1 вказаного договору встановлено, що оплата за товар має бути проведена покупцем протягом 30 днів з моменту отримання товару.

Відповідач свої зобов’язання перед позивачем виконав неналежно, за отриманий товар у встановлений п. 4.1 строк провів частковий розрахунок, в зв’язку з чим 04.03.2010 р. позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з ТзОВ „Регіональна аптечна база „ДАНФАРМ” 41804,99 грн. боргу.

Беручи до уваги факт часткової проплати суми боргу відповідачем до порушення провадження у справі, що підтверджується копією платіжного доручення від 17.02.2010 р. на суму 19881,42 грн., суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

В частині позовних вимог про стягнення 21923,62 грн. суд припиняє провадження в зв’язку з погашенням даної суми заборгованості в процесі розгляду спору (копія платіжного доручення від 24.03.2010 р. на суму 21923,62 грн.)

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, відповідно до ст. 549 ЦК України.

П. 7.2 договору від 17.05.2007 р. передбачено, що покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день з моменту закінчення терміну оплати.

Розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 3545,40 грн.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Виходячи з наведеного, з відповідача підлягають до стягнення 3% річних в розмірі 518,84 грн. та 2348,99 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230-232 ГК України, ст.ст.530,549,551,625 ЦК України, ст.ст. 43, 49,80,82-85,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ „Регіональна аптечна база „ДАНФАРМ” (79000, м. Львів, Рудненська, 12, р/р 260007006 в ЛОД „ Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 32053158) на користь ТзОВ „Ніка Захід” (юридична адреса: 82500, с. Риків Турківського району Львівської області, вул. Зарічна, 32, фактична адреса: 79016, м. Львів, вул. Шептицьких, 26, р/р 26006000008531 в ВАТ „Фольксбанк”, МФО 325213, код ЄДРПОУ 32893148) 3545,40 грн. пені, 518,84 грн. –3% річних, 2348,99 грн. інфляційних втрат, 262,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження в частині стягнення 21923,62 грн. боргу.

4. В решті позову –відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя