Рішення № 100322347, 13.10.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9967/21

2-а/357/198/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий – суддя Бебешко М. М. ,

при секретарі – Ковальчук Ю. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника командира взводу 1 роти батальйону патрульної поліції м.Біла Церква Гаврильченка Вадима Леонідовича про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

26.08.2021 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов позовом ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постановою інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м.Біла Церква серії ЕАО № 4647249 від 16.08.2021 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за ч.6 ст.121 КУпАП. Позивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною, оскільки відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Насправді ніяких порушень не було. Відповідно до ч. 6 ст.121 – символи номерного знаку повинні були чітко визначеними з відстані двадцяти метрів. Зі сторони відповідача не було прийнято ніяких дій для того, щоб це перевірити і переконатися, що символи номерного знаку неможливо визначити. Єдиним пред`явленим позивачу доказом, якого на думку відповідача було достатньо для винесення постанови, це фото припаркованого транспортного засобу «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 із вимкненими габаритними ліхтарями. Тому відповідачем було порушено вимоги статтей 245, 280 КУпАП. Відповідач не дослідив складу адміністративного правопорушення, а саме його суб`єктивну сторону, обов`язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена. Лише після доведення вини відповідними доказами відповідач мав право притягати позивача до відповідальності.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд скасувати постанову серії ЕАО № 4647249 від 16.08.2021 у справі про адміністративне правопорушення, винесену ОСОБА_2 та закрити провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 10.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачу подати до суду матеріали адміністративної справи на підставі яких винесено постанову серії ЕАО № 4647249 від 16.08.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та належним чином завірену копію оскаржуваної постанови.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі позивач отримав 15.09.2021. Відповідач ухвалу про відкриття провадження справи у справі та позовну заяву з доданими до неї документами отримав 17.09.2021.

08.10.2021 до суду від представника відповідача – Клепач В.А. надійшов відзив на позовну заяву, з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 16.08.2021 відповідач перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення. Позивач, під час спілкування із інспектором, надав пояснення, що задній номерний знак підсвічувався, але дуже погано, проте поліцейський критично віднісся до них, так як світло від лампочок світилося дуже тускло і задній державний номерний знак не можна було розгледіти з відстані двадцяти метрів. Розгляд справи було зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського SN001893.

Крім того, справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 16.08.2021 ПДР було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було роз`яснено позивачу його права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи відповідач назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, та пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені ч.6 ст.121 КУпАП.

Зазначав, що оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було. Відповідач діяв виключно на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16.08.2021 заступником командира взводу 1 роти батальйону патрульної поліції м.Біла Церква Гаврильченко В.Л. винесено постанову якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 850,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 16.08.2021 о 23 год. 19 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , у якого був неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.2.9 (в) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.

Вказана постанова містить відомості про долучення до постанови відео SN001893.

Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив дії інспектора шляхом подачі адміністративного позову, мотивуючи його тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. Відповідач взагалі не розібрався з ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Крім того, не маючи будь-яких доказів вчинення правопорушення притягнув до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9 (в) ПДР України передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

не належить цьому засобу;

не відповідає вимогам стандартів;

закріплений не в установленому для цього місці;

закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Пунктом 30.2 Правил визначено, що забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, з наведеного убачається, що об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.6 ст.122 КУпАП є, зокрема, встановлення факту керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби.

В силу п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем надано відеозапис нагрудної камери патрульного, яка працювала під час виявлення адміністративного правопорушення SN001893.. З якого вбачається, що позивач 16.08.2021 керував транспортним засобом з освітленими номерами. При цьому, відповідачем не наведено обставин "недостатності освітлення номерного знака", не зазначено, чому інспектор прийшов до такого висновку та на підставі яких фактичних даних.

Матеріали справи не містять пояснень свідків, які б могли підтвердити факт керування водієм транспортним засобом з недостатньо освітленими номерними знаками.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. При цьому, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що порушення позивачем п.2.9. (в) ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною 6 ст.121 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9 (в) ПДР, відповідальність за що передбачена ч.6 ст.121 КУпАП.

Згідно із п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ґрунтуються на вимогах закону, рішення відповідача суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушення вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття провадження.

Оскільки позивач ОСОБА_1 поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. згідно платіжного доручення № 0.0.2255702050.1 від 06.09.2021 року, тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника командира взводу 1 роти батальйону патрульної поліції м.Біла Церква Гаврильченка Вадима Леонідовича про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕАО № 4647249 від 16.08.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження у даній адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048. Код ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: заступник командира взводу 1 роти батальйону патрульної поліції м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Гаврильченко Вадим Леонідович. Місцезнаходження: вул.Сухоярська, 18-а, м.Біла Церква, Київська обл., 09100.

СуддяМ. М. Бебешко