Рішення № 10032209, 26.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.10                                                                                           Справа№ 29/61

за позовом:           Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Установи 28 Управління начальника робіт, м. Євпаторій,

до відповідача:відкритого акціонерного товариства "Мікроприлад",

м. Львів,

про:           спонукання до виконання мирової угоди.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

прокурора:Майорчак В.М. –старший помічник військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України,

позивача:не з’явився,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Установи 28 Управління начальника робіт до відкритого акціонерного товариства "Мікроприлад" про спонукання до виконання мирової угоди. Ухвалою від 22.04.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.05.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов мирової угоди від 11.06.2007 р. у справі №6/17-29/34 не виконує її умови в частині, що стосується грошових вимог кредитора. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою спонукати відповідача до виконання умов мирової угоди.

В судове засідання 26.05.2010 р. представник позивача не з’явився.

В судове засідання 26.05.2010 р. представник відповідача не з’явився, через канцелярію Господарського суду Львівської області 11.05.2010 р. подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що не заперечує факт існування у нього обов’язку виконати умови мирової угоди, зокрема в частині, що стосується грошових вимог позивача, а також не заперечує факту чотиримісячної затримки у здійсненні розрахунків із даним кредитором. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, суд встановив наступне:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.20007 р. у справі №6/17-29/34 затверджено мирову угоду від 11.06.2007 р. у справі за заявою Установи 28 Управління начальника робіт про банкрутство ВАТ "Мікроприлад".

Відповідно до п. 2.2. мирової угоди від 11.06.2007 р., затвердженої ухвалою суду від 14.06.2010 р., вимоги Установи 28 Управління начальника робіт у сумі 400’831,17 грн., що віднесені до вимог четвертої черги, повинні погашатися ВАТ "Мікроприлад" щомісячно, з 01.01.2010 по 31.12.2010 р., не пізніше 15 числа кожного місяця, дванадцятьма платежами.

Щомісячні платежі на погашення заборгованості складають для Установи 28 Управління начальника робіт 33’02,60 грн. на місяць.

Проте, після настання терміну виконання умов мирової угоди відповідач не розпочав погашення заборгованості.

29.01.2010 р. на адресу відповідача направлено претензію з вимогою приступити до виконання зобов’язань, встановлених мировою угодою, сплатити перший платіж в сумі 33’402,60 грн. і надалі дотримуватися графіку погашення заборгованості, встановленого мировою угодою.

Проте, відповідь на претензію не надано, умови мирової угоди станом на сьогоднішній день не виконуються.

Постановою про відмову у прийнятті виконавчого провадження від 26.03.2010 р. Личаківським відділом Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, відмовлено у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 14.06.2010 р. у справі №6/17-29/34, якою затверджено мирову угоду від 11.06.2007 р., у зв’язку з тим, що вона не є виконавчим документом та не підлягає виконанню згідно Закону України "Про виконавче провадження".

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинне виконуватись належним чином згідно умов договору і вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене законом або договором.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають, зокрема із договорів та інших правочинів. Затверджена судом мирова угода по своїй правовій природі є право чином.

Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, постановою про відмову у прийнятті виконавчого провадження від 26.03.2010 р. Личаківським відділом Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, відмовлено у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 14.06.2010 р. у справі №6/17-29/34, якою затверджено мирову угоду від 11.06.2007 р., у зв’язку з тим, що вона не є виконавчим документом та не підлягає виконанню згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно вимог ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі повинні бути вказані: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, ухвала Господарського суду Львівської області від 14.06.2007 р. у справі №6/17-29/34 не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", тому не може бути пред’явлена до державної виконавчої служби для примусового виконання відповідачем умов мирової угоди.

За таких обставин, вимоги позивача про спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2007 р. у справі№6/17-29/34 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладений обов’язок представляти інтереси держави в суді у випадках визначених законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено п.6 ч.2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 2 ГПК України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах.

Таким чином, прокурором правомірно визначено у даному позові орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позовна вимога про стягнення боргу обґрунтована, заявлена в інтересах держави і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України "Про державне мито" із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство "Мікроприлад" (адреса: вул. Ніщинського, 35, м.Львів, 79014; код ЄДРПОУ 23887224) виконати умови Мирової угоди від 11.06.2007 р., затвердженої ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2007 р. у справі №6/17-29/34, про погашення боргу в сумі 400’831,17 грн. перед Установою 28 Управління начальника робіт (адреса: вул. Казаса,15, м.Євпаторія, 97404; р/р 26007035847702 в АКІБ "УкрСіббанк", м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 24967480)

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Мікроприлад" (адреса: вул. Ніщинського, 35, м.Львів, 79014; код ЄДРПОУ 23887224) в дохід державного бюджету України 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя