Рішення № 10032122, 25.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.10                                                                                           Справа№ 30/32

за позовом: Львівська державна фінансова академія

до відповідача: ТзОВ „Старий замок”, м. Львів

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

про стягнення 53621,43 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – Бойкович Т.В.

від відповідача – н/з

від третьої особи- Долішній І.І.

Суть спору:

Позов заявлено Львівською державною фінансовою академією до товариства з обмеженою відповідальністю „Старий замок”, м. Львів за участю третьої особи Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів про стягнення 53621,43 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.03.2010р.

30.03.2010р., 20.04.2010р, 11.05.2010р розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з”явився, вимоги ухвали суду виконав. Позов просить задоволити, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з”явився, письмових пояснень по суті спору не подав, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Проте, дане клопотання судом до уваги не приймається, оскільки не подано належних доказів в підтвердження обставин викладених у клопотанні. Крім того, в матеріалах справи достатньо належних та обґрунтованих доказів для встановлення всіх обставин справи та вирішення спору по суті.

Представник третьої особи в судове засідання з»явився, дав пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення повноважного представника позивача та третьої особи, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до умов договору оренди від 02.07.2001р, №401 ( в редакції викладеній угодою №12 від 25.07.2007р. та угодою про внесення змін до договору оренди від 12.08.2008р. та змінами до договору від 17.11.2008р.), регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Старий замок»прийняло в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 350,6 м.кв. за адресою м.Львів, вул. Коперника,3, які перебувають на балансі Львівської державної фінансової академії.

Пунктом 5.2 договору оренди визначено, що одним із обов»язків орендаря є сплата орендної плати своєчасно та у повному обсязі.

Пунктом 5.10 договору оренди, орендар зобов»язується здійснювати витрати з утримання орендованого майна і протягом 15 робочих днів після підписання договору оренди укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. На виконання п.5.10 договору з відповідачем укладено договір №401/2 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 01.08.2008р..

Враховуючи, що сторони досягли згоди по основних істотних умовах та формі договору, суд застосовує до сторін наслідки договірних зобов"язань та дає оцінку поданих сторонами доказів в сукупності відповідно до ст.43 ГПК України.

У відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до п.3.6 угоди про внесення змін до договору оренди від 02.07.2001р. № 401, орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з врахуванням щомісячного індексу інфляції у співвідношенні 50% - до державного бюджету та 50% - балансоутримувачу.

Проте, договірні зобов"язання відповідачем належним чином не виконано, у зв»язку з чим, відповідач допустив заборгованість в сумі 48345,59 грн., а саме: 29803,16 грн. по сплаті 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача за період з липня 2009р по січень 2010р., 18542,43 грн. по оплаті відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна за період з січня 2009р по січень 2010р.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 3.5 договору оренди за несвоєчасну сплату платежів, відповідачу нарахована за період з 10.08.2009р. по 17.02.2010р. пеня за несвоєчасну оплату орендної плати, яка згідно розрахунку становить 1569,62 грн.

Відповідно до п.3.8 угоди про внесення змін до договору оренди від 02.07.2001р. №401 у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Оскільки станом на 18.02.2010р. заборгованість відповідача складає 29803,16 грн. по сплаті 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача за період з липня 2009р по січень 2010р., відповідач зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 2980,32 грн.

Згідно п.3.5 договору та ст.ст. 231, 232 ГК України, за несвоєчасну оплату відшкодувань витрат балансоутримувача за період з 19.02.2009р. по 17.02.2010р. нараховано пеню в сумі 725,90 грн.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст..ст.179,193, 216, 231, 232 ГК України, ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Старий замок», м. Львів, вул. Коперника,3 (п/р 2600600012447 у ЛО філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019, код ЄДРПОУ 20789018) на користь Львівської державної фінансової академії, м.Львів, Коперника,3 (п/р 35221001000617 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 33196257) - 48345,59 грн. основного боргу, 2980,32 грн. штрафу, 2295,52 грн. пені, 536,21 грн. держмита, 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя