Рішення № 100320065, 27.09.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/667/21 Пров. №2/478/203/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року смт.Казанка Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу в Миколаївській області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування виконавчого напису та стягнення витрат на правничу допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі АТ «Альфа-Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Миколаївської області Булахевіча С.В. від 22.12.2020 року відкрито виконавче провадження № 63983682 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київськогоміського нотаріального округу Хари Н.С. № 36191 від 10.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь АТ «Альфа-Банк» в загальному розмірі 10902,17 грн.

Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню так як він вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема, документи, які надані для вчинення виконавчого напису не свідчать про безспірність суми заборгованості.

Зважаючи на викладене, позивач просить позов задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 36191, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. від 10.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь АТ «Альфа-Банк» в розмірі 10902,17 грн.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 10.06.2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відведений в ухвалі час, від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, вказаною ухвалою між іншого,було витребувано у відповідачів документи, що підтверджують наявність, розмір та безспірність заборгованості ОСОБА_1 , на підставі яких вчинявся виконавчий напис № 36191 від 10.11.2020 року.

У відведений в ухвалі час, відповідачами витребувані документи надано не було, про причини ненадання суд не повідомлено.

Позивач в судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не прибули, про час, дату та місце судового засідання повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомили, відзив не подали.

Враховуючи неприбуття в судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового засідання, не подали до суду відзив, а також за згодою позивача, суд з огляду на ст. ст. 280 - 281 ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до такого висновку.

Як вбачаєтьсязматеріалівсправи, 25 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладено кредитний договір шляхом підписання оферти, за яким позивачем, як позичальником, отримано кредитні кошти у вигляді кредитної лінії у розмірі 200000,00 грн. на умовах щомісячної оплати відсотків за користування кредитними коштами, щомісячного платежу.

10 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 36191, у зв`язку із боргом за кредитним договором, на підставі якого запропоновано задовольнити вимоги АТ «Альфа-Банк» за період з 17 червня 2020 року по 22 вересня 2020 року у розмірі 10902,17 грн. (включно з витратами, пов`язаними з вчиненнямвиконавчогонапису у сумі 650,00 грн.).

22 грудня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 36191 вчиненого10листопада 2020 року.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, встановлюється цим Законом та іншими актами законодавстваУкраїни.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповіднодо пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, провадиться стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису у цьому випадку подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів внесено зміни, зокрема доповнено пунктом 2 - Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за цим пунктом нотаріусу подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законноїсили з моменту проголошення.

Оскаржений ОСОБА_1 виконавчий напис вчинений нотаріусом 10 листопада 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, а укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів, має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до п. 2.3 Порядку боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на адресу боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором була направлена на адресу позивача суду не надано, тобто позивач не був повідомлений менше ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань, що позбавило останнього ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог в частині скасування виконавчого напису, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

З огляду на п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є належним способом захисту порушеного права позивача та відповідає конституційному положенню про всеосяжність права на звернення до суду та юрисдикцію суду (ст. ст. 55, 124 Конституції України), в той час, як скасування нотаріальної дії законом не передбачено.

За таких обставин, суд остаточно прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В позовній вимозі позивача про скасування виконавчого напису нотаріуса слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, з огляду на ту обставину, що в позовній заяві представник позивача включив до орієнтовного розрахунку судових витрат, витрати на правову допомогу, які в подальшому не підтвердив будь-якими доказами (договором, квитанціями, описом робіт тощо), то такі витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позивач звільнений від сплати судового збору, то у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263 - 265, 280 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714, знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. № 4/6), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни (знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. № 18), третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович (знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування виконавчого напису та стягнення витрат на правову допомогу, - задовільнити частково.

Визнати виконавчий напис, виданий 10 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, який зареєстровано в реєстрі за № 36191, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 630736594 від 25.09.2017 року, у загальній сумі 10902,17 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. № 4/6) на користь Держави судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя Іщенко Х.В.