Рішення № 100319940, 13.10.2021, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/910/21-ц

2/468/455/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13.10.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання – Рафальської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Баштанка цивільну справу № 468/910/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Баштанська міська рада про визначення часток у праві власності на квартиру та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою про визначення часток у праві власності на квартиру та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на житло, виданого 21 червня 1993 року органом приватизації Баштанської міської ради, вказана квартира належала на праві спільної сумісної власності матері позивача ОСОБА_2 та брату позивача ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_3 . Єдиним спадкоємцем за законом першої черги залишилась мати позивача ОСОБА_2 , яка не подавала заяви про прийняття спадщини нотаріусу, але постійно проживала з померлим у спільній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 і позивач залишилась єдиним спадкоємцем за законом. Постановою від 23.06.2021 року позивачеві було відмовлено в оформленні спадкових прав на квартиру після померлої матері з тієї причини, що квартира належала померлим на праві спільної сумісної власності і частки кожного співвласника не були виділені. Також позивачем втрачено оригінал свідоцтва про право власності померлих на житло, а наявна тільки копія документа. Посилаючись на викладене, позивач просила про задоволення позову та визнання часток ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у розмірі 1/2 та визнання за нею права власності квартиру ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку спадкування.

Від позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач не забезпечив явку до суду свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Від відповідача не надходив відзив на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи (копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 06.11.2007 року; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 05.12.2020 року; копію свідоцтва про народження від 21.01.1977 року; копію свідоцтва про народження від 23.12.1972 року; копію свідоцтва про шлюб від 07.08.1992 року; копію будинкової книги; висновок про оцінку майна від 06.07.2021 року; постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 160/02-31 від 23.06.2021 року; копію свідоцтва про право власності на житло; копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 ; інформаційну довідку про відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ), суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість часткового задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала квартира по АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у тому числі на частку в праві власності на квартиру по АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 була його мати ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, оскільки на день його смерті постійно проживала з ним, що підтверджується записами в будинковій книзі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, у тому числі на частку в праві власності на квартиру по АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину подавши заяву нотаріусу, проте нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру, оскільки неможливо визначити розмір часток квартири, які належали спадкодавцям на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 370 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Оскільки квартира була отримана спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність та між ними не укладались договори про зміну розміру їх часток у спільній власності на квартиру, а також відсутні будь-які рішення суду щодо цього, тому частки співвласників у праві спільної власності на квартиру по АДРЕСА_1 були рівними та становили по 1/2.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду від 16.06.2021 року по справі №570/997/19 визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

За такого, вимоги позивача про визначення часток померлих співвласників у праві спільної власності на спадкове майно не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно, суд приходить до висновку, що зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 1268; 1269 ч.1; 1270 ч.1 ЦК України, зі змісту яких слідує, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За правилами ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншими особами.

При цьому судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка прийняла в порядку спадкування після смерті свого сина ОСОБА_3 його частку в праві спільної власності на квартиру по АДРЕСА_1 , але за життя не оформила своє право власності на вказану квартиру. Позивач належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно через те, що квартира належала померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності і частки кожного співвласника не були виділені

Натомість з дослідженої судом копії свідоцтва про право власності на житло від 21.06.1993 року встановлено, що дійсно спадкодавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належала на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане спадкове майно спадкоємець за законом ОСОБА_1 належним чином прийняла після смерті спадкодавця.

Таким чином, встановлені судом обставини вказують на необхідність задоволення позову в частині визнання за позивачем, яка відповідно до діючого законодавства прийняла спадщину, як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 , права власності на вказану квартиру.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Баштанської міської ради про визначення часток у праві власності на квартиру та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,20 кв. м., житловою площею 28,90 кв. м., – в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про визначення часток померлих співвласників у праві спільної власності на спадкове майно – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Баштанська міська ради (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 32, ідентифікаційний код 04376469).

Повне судове рішення складене 13.10.2021 року.

суддя: