Рішення № 10031960, 17.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.10 Справа № 19/54

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с.Кріпенське м.Антрацит Луганської області

до 1-го відповідача Відокремленого виробничого підрозділу „Шахта „Ніканор-Нова” Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Зорінськ Луганської області

до 2-го відповідача Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ

про стягнення 144140 грн. 06 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_3, довіреність №445 від 23.03.2010; ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 14.12.1999, виданий Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області;

від 1-го та 2-го відповідача Даниленко Ю.В., довіреність від 25.12.2009 № 03/5-1056.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача відшкодування збитків у разі порушення, невиконання грошових зобовязань у сумі 3% річних, що становить 18485 грн. 80 коп.; боргу у сумі 245794 грн. 28 коп. з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.03.2010 до участі у справі був залучений 2-й відповідач Державне підприємство "Луганськвугілля".

Заявою від 09.04.2010 б/н позивач змінив предмет спору та зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на його користь 3% річних у сумі 15670 грн. 02 коп., інфляційні нарахування у сумі 128470 грн. 04 коп. Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята до розгляду.

Ухвалою заступника голови господарського суду Луганської області від 19.04.2010 розгляд справи продовжений на 1 місяць.

У судовому засіданні 17.06.2010 представник відповідачів надав відзив на позовну заяву № 17-77 від 17.06.2010, в якому позовні вимоги відхилив, посилаючись на наступне: згідно листа начальника головного управління юстиції в Луганській області Запорожець І.Г. від 08.09.2009 №3-933/1-13 наказ господарського суду Луганської області від 01.08.2005 №2/279 про стягнення з ДП „Шахта „Ніканор-Нова” боргу до відділу державної виконавчої служби Перевальського управління юстиції не надходив.; що у 2009 році господарським судом Луганської області було видано позивачу дублікат наказу по справі №2/279, який до ВДВС Перевальського управління юстиції не надходив, тому позивач своєю бездіяльністю сам створив ситуацію, яка призвела до нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідачів, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні нарахування у сумі 128470 грн. 04 коп., нараховані за період з 01.10.2004 по 31.12.2009, та 3% річних 15670 грн. 02 коп., нараховані за період з 19.07.2005 по 31.12.2009 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 09.04.2010), відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Луганської області від 19.07.2005 по справі № 2/279.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.07.2005 по справі № 2/279 позовні вимоги були задоволені повністю. З 1-го відповідача на користь позивача було стягнуто борг у сумі 117324 грн. 24 коп., державне мито у сумі 1173 грн. 24 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. та витрати на послуги адвоката в сумі 5865 грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення було видано наказ №2/279 від 01.08.2005, який позивач предявив до виконання до відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2005 ВП №1381496 (а.с.16).

Оскільки вищевказаний наказ господарського суду не виконувався позивач звернувся до Головного управління юстиції в Луганській області, яке листом від 08.09.2009 №3-993/1-13 повідомило, що згідно з перевіркою книг реєстрації вхідної кореспонденції, алфавітного покажчика виконавчих документів та книги обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю встановлено, що наказ №2/279 від 01.08.2005, виданий господарським судом Луганської області станом на 01.09.2009 на виконання до відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції не надходив.

Факт наявності прострочення з боку відповідача грошового зобовязання в сумі 117324 грн. 24 коп. був встановлений рішенням господарського суду Луганської області по справі № 2/279 від 19.07.2005 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства „Шахта „Ніканор-Нова”.

Оскільки відповідно до довідки державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради (а.с.21-23) державна реєстрація Державного підприємства „Шахта „Ніканор-Нова” припинена, 1-им відповідачем у даній справі став відокремлений виробничий підрозділ „Шахта „Ніканор-Нова” Державного підприємства „Луганськвугілля”, а другим належним відповідачем стало Державне підприємство „Луганськвугілля”. У зв”язку з викладеним провадження у справі відносно першого відповідача - відокремленого виробничого підрозділу „Шахта „Ніканор-Нова” Державного підприємства „Луганськвугілля”, який не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у справі, слід припинити на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Як зазначено в ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В ст.256 Цивільного кодексу України дається визначення поняття позовної давності, відповідно до якої це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна тривалість позовної давності в три роки.

Слід зазначити, що посилання 2-го відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальну позовну давність в 1 рік, яка передбачена ст.258 Господарського кодексу України, є необгрунтованим, оскільки інфляційні нарахування та 3% річних не є неустойкою (штрафом, пенею) в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, до вимог позову про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід застосовувати загальну позовну давність у три роки, яка починається з 22.02.2007, оскільки позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 22.02.2010.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, з відповідача належить стягнути інфляційні нарахування в сумі 68526 грн. 92 коп. за період з 01.03.2007 по 31.12.2009, та 3% річних за період з 22.02.2007 по 31.12.200910057грн. 74 коп.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.04.2010 за згодою представників позивача та відповідачів були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, п.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі відносно 1-го відповідача - відокремленого виробничого підрозділу „Шахта „Ніканор-Нова” Державного підприємства „Луганськвугілля” припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ, вул.Лермонтова, 1-в, код 32473323 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 інфляційні нарахування в сумі 68526 грн. 92 коп., 3% річних 10057 грн. 74 коп., державне мито у сумі 785 грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 70 грн. 18 коп., видати наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 22.06.2010.

Суддя Т.В. Косенко

Помічник суддіС.А. Кулешова