Рішення № 10031790, 14.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.10                                                                                 Справа № 11/55

За позовом комунального підприємства «Жилсервіс»Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод органічного синтезу», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 60488 грн. 34 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Гребенюк Н.Є., дов. № 1 від 06.01.2010;

від відповідача –Тірська М.Г., дов. № 2 від 15.03.2010;

від виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області – Малихіна В.В., дов. № 4 від 01.06.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 60488 грн. 34 коп., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладених сторонами у справі договорів оренди № 16а від 01.06.2007 та № 1 від 01.10.2007.

В процесі судового розгляду справи позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом від 22.03.2010 на позовну заяву (а.с. 45-46) відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність у позивача повноважень на укладення зазначених вище догорів оренди, оскільки орендовані приміщення належать до житлового фонду і не можуть бути предметами договорів оренди.

В судовому засіданні 10.06.2010 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.06.2001, 15 годин 30 хвилин.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

          На підставі укладеного між Житлово-експлуатаційною конторою № 1 (орендодавцем) та відповідачем у даній справі (орендарем) договору оренди № 16а від 01.06.2010 (далі за текстом –договір № 16а) (а.с. 8-10) відповідачеві у строкове платне користування передане нерухоме майно –вільні приміщення будівлі за адресою м. Рубіжне, вул. Мира, 36 (без урахування 1-го поверху), площею 4293,4 кв. м, що знаходилося на балансі орендодавця.

          Майно, що є предметом договору № 16а, передане відповідачеві за актом приймання-передачі від 01.06.2007 (а.с. 11).

          В подальшому орендоване відповідачем майно на підставі рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради № 283 від 11.04.2001 було передане на баланс позивачу у даній справі (сторонами договору № 16а складено відповідну додаткову угоду про зміну орендодавця), рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради № 646 від 15.07.2008 право власності на вказане майно оформлене за територіальною громадою м. Рубіжне в особі Рубіжанської міської ради.

          01.10.2007 на підставі рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради № 22/62 від 27.06.2007 (а.с. 35) та авізо передачі нерухомого комунального майна (а.с. 14) між сторонами у даній справі укладений договір оренди № 1 (далі за текстом –договір № 1) (а.с. 12-13), відповідно до умов пункту 1 якого позивач як орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме вільні приміщення будівлі за адресою м. Рубіжне, вул. Мира, 36, площею 194, 7 кв. м (перший поверх), що знаходяться на балансі позивача.

          Передача майна, що є предметом договору № 1, підтверджена наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі від 01.10.2007 (а.с. 34), підписаним обома сторонами договору № 1.

          Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради № 561 від 17.06.2008 будівлю, розташовану по вул. Мира, 36, визнано непридатною для проживання та присвоєно статус нежитлового приміщення.

Під час дії договорів № 16а та № 1 орендна плата відповідачем у справі не сплачувалася.

Розмір орендної плати, належної до сплати за обома договорами, визначений умовами пунктів 3.1-3.3 договору № 16а та умовами пункту 3.3 договору № 1 в редакції додаткової угоди від 01.10.2007 до договору № 1).

          Факт отримання від позивача рахунків згідно з умовами договору № 16а відповідачем під час судового розгляду справи не заперечується.

          Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом договори № 16а та № 1 є припиненими, що не спростовано сторонами у справі та підтверджено відповідним актом приймання-передачі майна від 02.06.2009.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Цивільним кодексом України і, зокрема, приписами глави 58 «Найм»Цивільного кодексу України, що регулює відносини майнового найму, Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ”державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва –щодо державного майна.

          Факт передачі майна, що є предметом договорів № 16а та № 1, підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та сторонами у справі не спростований.

          Доказів сплати орендної плати у визначеному договорами розмірі відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Суми заборгованості відповідача з орендної плати за договорами № 16а та № 1 підтверджені наданим позивачем до матеріалів справи розрахунком суми позовних вимог (а.с. 25-26), складеним відповідно до умов договорів № 16а та № 1.

Заперечень щодо сум, зазначених у рахунках, відповідач ані після отримання вказаних рахунків, ані під час судового розгляду справи не надав.

З урахуванням умов пункту 3.3 договору № 16а орендна плата повинна перераховуватися відповідачем позивачеві не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами оренди № 16а у розмірі 35932 грн. 61 коп. та № 1 у розмірі 24555 грн. 73 коп. за період з 01.06.2007 по 01.10.2009 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи позивача про те, що він жодного дня не користувався орендованими приміщеннями, відповідачем документально не підтверджені, тому судом до уваги не приймаються. Крім того, матеріали справи містять акти приймання-передачі вказаних приміщень, складених та підписаних повноважними представниками сторін договорів. Під час дії договорів відповідач про відсутність факту користування орендованими приміщеннями не заявляв.

Стосовно доводів відповідача про недійсність укладених сторонами у справі договорів № 16а та № 1 та необхідність відмови у позові з цих підстав суд зазначає таке.

Предметами договорів № 16а та № 1 є вільні, а не житлові, як зазначає відповідач, приміщення будівлі, розташованої по вул. Мира, 36 у м. Рубіжному.

Крім того, обидва договори на час звернення позивача до суду з даним позовом є припиненими.

За приписами частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Зі з’ясованого під час судового розгляду справи змісту договорів оренди № 16а та № 1 випливає те, що цей договір може визнаватися недійсним і припинятися лише на майбутнє, оскільки фактичне користування орендованим майном унеможливлює проведення двосторонньої реституції після визнання його недійсним, позаяк використання майна (місць для розміщення спеціальних конструкцій) - "річ" безповоротна, і відновити сторони у первісному становищі практично неможливо.

Таку правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.01.2004 зі справи № 7/85/4/68-81 та в підпункті 3.2 пункту 3 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із визнанням угод недійсними".

Разом з цим з урахуванням факту припинення дії договорів № 16а та № 1 станом на час судового розгляду справи є неможливим також і визнання вказаних договорів недійсними на майбутнє, оскільки на майбутнє права та обов'язки сторін за договором вже фактично припинені.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат у справі на відповідача на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод органічного синтезу», Луганська область, м. Рубіжне, провулок Першотравневий, буд. 37 Б, код 30239643, на користь комунального підприємства «Жилсервіс»Рубіжанської міської ради, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 27-а, код 34903079, заборгованість з орендної плати у розмірі у розмірі 60488 грн. 34 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 604 грн. 88 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 21.06.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко