Рішення № 100315840, 13.10.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3696/21

№ провадження 2-а/646/56/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді – Демченко С.В.,

секретар судового засідання – Хілінський М.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції,

відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просить визнати дії інспектора щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.120 КУпАП, незаконними, визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення протиправною та скасувати вказану постанову, справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 травня 2021 року під час керування автомобілем Кіа К5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті вул. Тираспольське шосе та вул. Ангарської в м. Одеса був зупинений співробітником патрульної поліції, який повідомив ОСОБА_1 , що він порушив вимоги п.2.9в ПДР, а саме – керував автомобілем, номерні знаки якого не зареєстровані в сервісному центрі МВС України, у зв`язку з чим інспектор виніс постанову серії ДПО 18 №972709 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.120 КУпАП. Позивач не погоджується з винесеною постановою та зазначає, що ним на місці зупинки було надано інспектору тимчасові реєстраційні документи, видані співробітниками митної служби після розмитнення автомобіля, однак вказані документи інспектором не були прийняті до уваги. Зауважує, що на автомобілі були встановлені номерні знаки, необхідні для проведення подальшої процедури реєстрації транспортного засобу. Зазначає, що інспектором у порушення вимог ст. 256 КУпАП не було складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи, що позивач безпосередньо на місці зупинки оспорив факт скоєння ним правопорушення. Окрім того, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості щодо фіксування обставин вчинення адміністративного правопорушення у режимі фотозйомки чи відеозапису, а також не зазначено інших доказів на підтвердження вини позивача. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.120 КУпАП, однак норма ст. 120 КУпАП містить лише п`ять частин, при цьому частина 6 у вказаній статті відсутня. Під час винесення оскаржуваної постанови інспектор не дотримався вимог ст. 283 КУпАП та не зазначив час скоєння правопорушення. Також інспектором при винесенні оскаржуваної постанови була порушена процедура накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, тим самим порушено процесуальні права позивача враховуючи, що ОСОБА_1 безпосередньо на місці зупинки в усних поясненнях було оскаржено накладення адміністративного стягнення. На думку позивача, оскаржувана постанова винесена з порушенням положень КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 червня 2021 року адміністративну позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. У встановлений законом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 01 липня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

26 липня 2021 року від представника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Димона І. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що факт вчинення ОСОБА_1 27 травня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, підтверджується фото файлом та відеозаписом, який він додав до відзиву. Вказує, що згідно з п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 (далі - Порядок), власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Відповідно до п.47 Порядку на транспортні засоби, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників, авторемонтних підприємств, торговельних організацій, з-за кордону, а також на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці. Отже, у порушення цього пункту Порядку на автомобілі позивача був відсутній номерний знак для разової поїдки. Зазначає, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд та не надав поліцейським письмових пояснень по суті вчиненого ним правопорушення, будь-яких інших письмових заяв чи клопотань як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п.5 ст. 278 КУпАП від позивача не надходило, тому на підставі ч.1 ст. 283 та п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову у справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. З приводу посилань відповідача щодо необхідності складання протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи, що позивачем на місці зупинки було оскаржено в усних пояснення накладення на останнього штрафу, зазначає, що в даному випадку закон дозволяє застосовувати процедуру скороченого провадження, а тому відповідно дозволяється фіксація адміністративного правопорушення та розгляд справи і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Щодо вимог позивача про визнання дій інспектора незаконними зазначає, що позивачем в позовній заяві не конкретизовано, які саме дії відповідача він просить визнати протиправними, крім того, враховуючи положення ч.3 ст. 286 КАС України, визнання дій відповідача протиправними виходить за межі повноважень суду.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 06 серпня 2021 року за клопотанням позивача витребувано з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції оригінал постанови серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

28 серпня 2021 року від представника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Димона І. на виконання ухвали суду від 06 серпня 2021 року надійшла завірена копія постанови серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляд справи до суду не подавав.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у судове засідання не з`явився, був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляд справи до суду не подавав.

За змістом положень ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 27 травня 2021 року інспектором взводу №2 роти №5 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП Чечіним А.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №972709, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 27 травня 2021 року керував автомобілем Кіа К5, номер кузова НОМЕР_2 по вул. Тираспольське шосе,22/5 у м. Одеса, який не був зареєстрований в сервісному центрі МВС, чим порушив п.2.9 «в» ПДР.

Позивач з даною постановою не погоджується і зазначає про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, а також посилається на численні порушення інспектором вимог КУпАП під час винесення оскаржуваної постанови.

З матеріалів справи слідує, що 26 травня 2021 року Одеською митницею ДФС України видане посвідчення серії НОМЕР_3 про реєстрацію ТЗ - Кіа К5, номер кузова НОМЕР_2 , який ввезено на територію України громадянином України ОСОБА_1 для вільного обігу.

Крім того, у вказаному посвідченні зазначено, що транспортний засіб повинен бути пред`явлений підрозділу ДАІ МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку транспортні засоби, у десятиденний строк для реєстрації.

З наданої позивачем копії митної декларації, виданої Одеською митницею ДФС України від 27 травня 2021 року, вбачається факт прибуття товару -ТЗ Кіа К5, номер кузова НОМЕР_2 з країни Кореї на територію України 26 травня 2021 року на територію Одеської митниці ДФС України.

12 червня 2021 року позивач звернувся до начальника ТСЦ 6341 із заявою №298861941, в якій просив провести операцію «71-Реєстрація ТЗ привезеного із-за кордону по посвідченню митниці» і надати платні послуги згідно з Постановою КМУ України від 04.06.2007р. №795 та Наказу МВС України від 10.02.20212 р. №103.

Приписами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, зокрема ч.6 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Пункт 1 та 2 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП, була розглянута уповноваженою особою безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає ст.258 КУпАП.

Так, ч.2 ст.258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Положеннями ч. 5 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, твердження позивача про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення у випадку притягнення особи до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП не узгоджується з приписами ст. 258 КУпАП та п. 4 розділу 1 Інструкції № 1395, а тому є необґрунтованими.

Крім того, безпідставними є доводи позивача стосовно того, що інспектором винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за неіснуючою ч. 6 ст. 120 КУпАП, оскільки зі змісту копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року, наданою відповідачем суду, вбачається, що позивач притягнутий до відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП.

Статтею 268 КУпАП встановлено імперативну вимогу розгляду справи про адміністративне правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався за місцем вчинення адміністративного правопорушення та оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО 18 №972709 позивач отримав власноручно 27 травня 2021 року.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги га заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Як слідує зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року, винесеної відповідачем по справі, позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП за порушення останнім вимог п.2.9 «в» ПДР та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Положення ч. 6 ст.121 КУпАП передбачають відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до п. п. «в» п. 2.9. Правил дорожнього руху України водієві, зокрема, забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС.

Згідно з ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п.1.3 ).

За змістом п. 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Позивач заперечує обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, викладені в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення, стверджуючи, що не порушував вимог ПДР України, та зазначає, що транспортний засіб Кіа К5, номер кузова НОМЕР_2 ввезено на територію Україниз Кореї та 27 травня 2021 року, після чого позивач пройшов необхідний попередній митний контроль на території Одеської митниці ДФС України, у зв`язку з чим йому було видане посвідчення про реєстрацію вказаного транспортного засобу для вільного обігу на строк 10 днів.

Зі змісту посвідчення долученого позивачем до позовної заяви вбачається, що Одеська митниця ДФС України не заперечує проти реєстрації в підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, транспортного засобу, зазначеного в посвідченні на ім`я ОСОБА_1 . У посвідченні також міститься вказівка про необхідність пред`явлення ТЗ підрозділу ДАІ МВС України у десятиденний строк для реєстрації.

Відповідно до ч.6 ст.365 Митного кодексу України митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в митних органах за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація, зокрема незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам.

Пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 визначено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Відповідно до п.3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Отже, під час дослідження матеріалів справи, суд встановив, що автомобіль Кіа К5, номер кузова НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , був доставлений в Україну 26 травня 2021 року, а 27 травня 2021 року був охоплений митним контролем Одеської митниці ДФС України, тобто для проведення відповідної реєстрації в уповноваженому органу МВС та отримання державного номерного знаку у позивача був строк до 07 червня 2021 включно.

Таким чином, інспектор передчасно дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.2.9. «в» ПДР України, оскільки оскаржувана постанова складена 27 травня 2021 року.

Доводи відповідача про те, що у порушення вимог п. 47 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, на транспортному засобі ОСОБА_1 були відсутні номерні знаки для разових поїздок спростовуються наданими відповідачем фотознімками, на яких видно, що на автомобілі позивача є разовий номерний знак НОМЕР_1 , виданий продавцем відповідно до абз.2 п.34 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим Постановою КМУ №1200 від 11.11.2009.

Позивач також посилається на те, що інспектором поліції були порушені вимоги ст.283 КУпАП під час складання оскаржуваної постанови, а саме – не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до змісту ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як слідує зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року, інспектором не зазначено час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи позивача з проводу порушення інспектором вимог ст. 283 КУпАП також є обґрунтованими.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, тому вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу скасувати, а провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Що стосується заявлених позивачем вимог про визнання дій інспектора щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.126 КУпАП незаконними, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тобто нормами чинного законодавства не передбачено при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визнання дій неправомірними, постанови протиправною, а тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Згідно з вимогами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 454 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №972709 від 27 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд.5.

Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3.

Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 13 жовтня 2021 року.

Суддя С.В. Демченко