Ухвала суду № 100314961, 13.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року

м. Харків

справа № 638/4181/13-ц

провадження № 2/638/691/21

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дикарєвої Л.Е.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Оганезова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Оганезова Олега Автанділовича про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Менеджмент Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

28 березня 2013 року Тафіїв Василь Федорович - представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 року залучено правонаступника ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «Дебт Менеджмент Груп».

Ухвалою суду від 29 квітня 2020 року закрито провадження в частині позовних вимог ТОВ «Дебт Менеджмент Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Матеріали цивільної справи № 638/4181/13-ц передано в провадження судді Яковлевої В.М. 29 березня 2021 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 березня 2021 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Менеджмент Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято до свого провадження.

13 жовтня 2021 року у судовому засіданні представником ОСОБА_1 - адвокатом Оганезовим О.А. заявлено клопотання про витребування доказів.

Клопотання обгрунтовано тим, що наприкінці жовтня 2020 року відповідач дізнався, що 08 жовтня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Менеджмент Груп» здійснило позасудове стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 22 серпня 2007 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В. за реєстровим № 3147, укладеним в забезпечення кредитного договору № 556/ФКВ-07 від 22 серпня 2007 року, що підтверджується інформаційною довідкою № 229972653 від 28 жовтня 2020 року.

У зв`язку з наведеним просив витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Менеджмент Груп» такі документи в оригіналах та належним чином посвідчених копіях: оригінал документа про підтвердження оформлення правочину щодо переведеня предмету іпотеки за іпотечним договором від 22 серпня 2007 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Менеджмент Груп»; експертний висновок суб`єкта оціночної діяльності про оцінку вартості предмета іпотеки за іпотечним договором від 22 серпня 2007 року; докази наявності майнових вимог позивача після позасудового стягнення на предмет іпотеки з урахуванням статті 36 Закону України "Про іпотеку"; договір № 30/1 про визнання зобов`язання ОСОБА_1 припиненим; новий розрахунок позовних вимог з урахуванням вартості предмета іпотеки та договору № 30/1.

Розглянувши подане клопотання, вислухавши пояснення представника відповідача, суд доходить таких висновків.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини перша – п`ята статті 83 ЦПК України).

Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що про вказані обставини, на які він посилається в клопотанні, йому стало відомо наприкінці жовтня 2020 року. Однак з відповідним клопотання про витребування доказів у встановлений процесуальним законом строк, визначений частиною другій та третій статті 83 цього Кодексу, він не звернувся.

За таких обставин дане клопотання подано з пропуском строку, встановленого у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, і особою, яка його подає, не обґрунтовано неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї, та не подано клопотання про поновлення пропущеного строку на його подання.

Крім того, обставини, на які посилається заявник, підтверджено доданою до пояснень представника відповідача ОСОБА_1 . Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Враховуючи положення частини другої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої відповідь на запит надається не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, представник відповідача як адвокат не був позбавлений можливості звернутися з відповідними запитами для отримання зазначених доказів, однак будь - яких документів неможливості їх отримати самостійно суду не надав.

Про докази, які не можуть бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; суд не повідомляв, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, суду не надав.

Таким чином, відповідач та його представник таке клопотання у встановлений законом процесуальний строк не заявили, пропущено строк подання клопотання про витребування доказів, а доказів неможливості його подати суду не надано.

Стосовно клопотання про витребування договору № 30/1 про визнання зобов`язання ОСОБА_1 припиненим; то суд бере до уваги, що ухвалою суду від 29 квітня 2020 року провадження в частині позовних вимог ТОВ «Дебт Менеджмент Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було закрито, а тому вказані обставини не є предметом спору та не підлягають встановленню судом, а тому витребування цих доказів є недоцільним.

Щодо нового розрахунку позовних вимог з урахуванням вартості предмета іпотеки та договору № 30/1, суд зауважує, що пунктом 2 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 76, 80, 83, 84 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Оганезова Олега Автанділовича про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Менеджмент Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 13 жовтня 2021 року

Суддя В. М. Яковлева