Рішення № 100314360, 13.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Київ № 640/23867/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0084094205 від 05.11.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив про те, що з оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням не згоден, оскільки підстав для його формування не було. Крім того, при формуванні висновків про порушення норм податкового законодавства, відповідачем проігноровано звіт позивача за І квартал 2018 року та платіжне доручення № 78 від 16.04.2018 про своєчасну сплату податку в розмірі 21872,40 грн. Також, позивач акцентує увагу на те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0084094205 від 05.11.2019 прийнято по відношенню до іншої особи-платника податків, що також є грубим порушенням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.02.2020 до суду від Головного управління ДПС України у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлені порушення самозайнятої особи абз. 2 п. п. 293.3. п. 293.3 ст. 293 ПК України, фізичною особою-підприємцем не задекларовано та не сплачено єдиний податок за І кв. 2018 у сумі - 21872,40 грн. За результатами перевірки, було встановлено порушення вимог порядку заповнення податкових декларацій платника єдиного податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України 19.06.2015 року № 578, а саме: позивачем було задекларовано дохід за І кв. 2018 в сумі 437448,00 грн. та вказано суму податку яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 21872,40 грн. Також, в даному звіті було зазначено суму зменшення (код рядка - 18), яка підлягає перерахуванню до бюджету у сумі 21872,40 грн. Згідно даних ІС «Податковий блок», в ІКП платника єдиного податку відсутні нарахування по сплаті єдиного податку за І кв. 2018 у сумі 21872,40 грн.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, наказу від 18.10.2019 № 2080, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 , з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 27.09.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01.01.2011 по 27.09.2018 відповідно до затвердженого плану перевірки, що відображено у додатку до довідки (акту).

На основі перевірки, контролюючим органом було складено акт від 28.10.2019 № 355/26-15-42-05-30/ НОМЕР_1 .

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення платником податків - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 норм Податкового кодексу, а саме:

- п. 294.1 ст. 294 Податкового Кодексу України, а саме, податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І кв. 2018 несвоєчасно подана у встановлений законодавством термін;

- абз. 2 п. п. 293.3. п. 293.3 ст. 293 ПК України, фізичною особою - підприємцем не задекларовано та не сплачено єдиний податок за І кв. 2018у сумі - 21872,40 грн.;

- п. п. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та п. 11 розділу III « Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не подання звітності по єдиному внеску за 2014-2015- 2016 та за 2018 (ліквідаційний) несвоєчасно подано.

На основі висновків акта перевірки від 28.10,2019 № 355/26-15-42-05-30/ НОМЕР_1 , відповідачем було сформовано три податкових повідомлення-рішення від 05.11.2019 № 0084094205, № 0084104205 та № 0084114205.

Позивач погодився з податковими повідомленнями-рішеннями № 0084104205 та № 0084114205 від 05.11.2019 та надав докази оплати штрафу. Тож, предметом даного спору є висновки акта перевірки, що знайши своє відображення у податковому повідомленні-рішенні № 0084094205 від 05.11.2019, а саме, абз. 2 п. п. 293.3. п. 293.3 ст. 293 ПК України, за яким, фізичною особою - підприємцем не задекларовано та не сплачено єдиний податок за І кв. 2018 у сумі - 21872,40 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення, вважаючи що воно підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно норм п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

За змістом п. 293.3 ст. 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 цієї статті.

Відповідно до норм п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового Кодексу України за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено, що фактично самозайнята особа в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 перебував на загальній системі оподаткування, з 01.01.2017 по 27.09.2018 перебував на спрощеній системі оподаткування, здійснював діяльність з консультування з питань комерційної діяльності й керування відповідно до Код ВЕД 70.22.

Згідно з відомостями ЦБД ДРФО ДПС України, платник податків отримував доходи за ознаками: 101 - Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абз. 3 п. 4 підрозд. 1 розд. XXПКУ (пп. 164.2.1 ПКУ); 157 -Дохід, виплачений самозайнятій особі (п. п. 165.1.36 ПКУ, ст. 177 та 178 ПКУ).

За період з 01.01.2017 по 27.09.2018, фізична особа-підприємець, обравши відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового Кодексу, спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснював діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи та сплачував до бюджету єдиний податок.

Згідно наданих до перевірки документів, фізична особа-підприємець здійснював діяльність з надання консалтингових послуг та консультування та підтримки в сфері планування діяльності замовника для ПАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» (договір №16-10- 2017 від 16.10.2017) та ТОВ «Інтернешнл менеджмент сервіс» (договір №01/01/2017 від 06.01.2017), розрахунки проводились в безготівковій формі, отриманий дохід самозайнята особа відобразив в книзі обліку доходів та в податкових деклараціях платника єдиного податку в повному обсязі.

За результатами перевірки було встановлено, що позивачем задекларовано дохід за І квартал 2018 в сумі 437448,00 грн. та вказано суму податку яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 21872,40 грн.

Відповідач наголошує на тому, що згідно даних ІС «Податковий блок», в ІКП платника єдиного податку відсутні нарахування по сплаті єдиного податку за І кв. 2018 у сумі 21872,40 грн.

Водночас, перевіривши матеріали справи, а також докази надані сторонами під час розгляду даного спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що висновок податкового органу про порушення позивачем абз. 2 пп. 293.3. п. 293.3 ст. 293 ПК України, за яким, фізичною особою-підприємцем не задекларовано та не сплачено єдиний податок за І кв. 2018 у сумі - 21872,40 грн. є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи, адже, по перше, податок за І квартал 2018р., в розмірі 21872,40 грн., позивачем був сплачений в повному обсязі та своєчасно, що засвідчує звіт за І квартал 2018р., якій був отриманий Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві за вхідним № 5/568 від 16 квітня 2018р., а також, платіжне доручення № 78 від 16 квітня 2018р., які, без належного обґрунтування та без наведення відповідних підстав, не були враховані та відображені у акті перевірки податковим органом.

Слід врахувати, що сплата позивачем податку у розмірі 21872,40 грн., яка своєчасно надійшла до бюджету, що засвідчується випискою сплати єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , який наданий стороною відповідача до відзиву на позовну заяву, де у графі «Сплачено до бюджету» вказана сума 21872,40 грн, та в графі «Опис операцій» є відмітка «Зараховано» та проставлена сума надходження 21872,40 грн.

Наведена вище, дає підстави для висновку про відсутність порушень з боку позивача щодо своєчасної та повної сплати податків за І квартал 2018р., в розмірі 21872,40 грн.

Крім того, суд вважає помилковими доводи сторони відповідача, що наведені у відзиві на позовну заяву про те, що у поданому позивачем звіті за І квартал 2018 року було зазначено суму зменшення (код рядка - 18), яка підлягає перерахуванню до бюджету у сумі 21872,40 грн., адже рядок 18 звіту порожній і не має суми зменшення сплати податку, натомість, заповнений рядок 15 звіту, сума нарахування по якому і сплачена.

Додатково, суд звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення № 0084094205 від 05.11.2019 складено із зазначенням платника податків ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_1 , що не відповідає даним про особу позивача та є порушенням процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, доводи позовної заяви знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, тож, наведені у акті перевірки висновки в частині, по яким прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими, а саме оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 768,40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями № 36 та № 111, які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0084094205 від 05.11.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 )

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби в м. Києві (ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

Суддя В.І. Келеберда