Рішення № 100314296, 13.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Київ № 640/17949/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатдоЦентрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ)прозобов`язання вчинити дії,-ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Гречухи О.Я. щодо винесення постанови про накладення штрафу неправомірними;

- постанову старшого державного виконавця Гречухи О.Я. від 15.06.2021 ВП №65500366 про накладення штрафу на Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 5 100,00 грн. -скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання виконавчого документа здійснено розрахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в сумі 6800,00 грн., однак Управління не має можливості виконати рішення суду у частині зобов`язання виплатити стягувачу зазначену допомогу у зв`язку з тим, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян у Державному бюджеті на 2021 рік не передбачені. Зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідних коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/17949/21 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Крім того, даною ухвалою зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не пізніше дати, визначеної для розгляду справи у судовому засіданні подати до суду копію матеріалів виконавчого провадження № 65500366.

13.09.2021 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження № 65500366.

У судове засідання представники осіб, які беруть участь у справі не прибули, у зв`язку із чим, на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Постановою державного виконавця від 21.05.2021 відкрито виконавче провадження №65500366 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2021 № 640/18665/20, відповідно до якого Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Згідно листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 22.06.2021 вихід. №09/2093-044 відповідача повідомлено, що Центром здійснено розрахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в сумі 6800,00 грн, з урахуванням виплаченого раніше та листом до Департаменту від 22.03.2021 №051-216-13-044 замовлено кошти.

15.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення без поважних причин в розмірі 5 100,00 грн., надано 10 робочих днів для повторного виконання рішення боржником та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення без поважних причин.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою державного виконавця про накладення штрафу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

13.04.2021 судом видано виконавчий лист по справі №640/18665/20.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі також - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ст. 26 ч.ч. 5,6 закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Постановою головного державного виконавця від 21.05.2021 відкрито виконавче провадження ВП 65500366 про примусове виконання зазначеного виконавчого листа. Встановлено строк для виконання рішення боржником протягом 10 робочих днів (а.с. 53).

22.06.2021 листом за № 09/2093-044 позивач повідомив державному виконавцю про те, що на виконання рішення суду 19.03.2021 ним здійснено розрахунок доплати ОСОБА_1 на суму 6800 грн.

22.03.2021 листом до Департаменту №051-216-13-044 позивач замовив кошти для виплати ОСОБА_1

05.04.2021 Департаментом була надана відповідь №051/5951/2-022/1, що із вказаного питання здійснено запит до Міністерства соціальної політики України.

Міністерство соціальної політики України листом від 22.04.2021 №2525/0/290-21/44 повідомило, що бюджетні призначення, які затверджуються щороку законами про Державний бюджет України, є недостатніми для проведення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ц розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і «Про жертви нацистських переслідувань».

Отже, виплата не проведена у зв`язку з відсутністю коштів для їх здійснення та буде здійснена після фактичного надходження коштів.

Постановою державного виконавця від 15.06.2021 на Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин (а.с.7).

Порядок виконання судового рішення, яким боржника зобов`язано вчинити певні дій врегульовано ст. 63 закону України Про виконавче провадження, відповідно до частин 1 та 2 якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Частиною першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення). У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі № 420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Зі змісту постанови, яка оскаржується, наданих відповідачем матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ніякі заходи для з`ясування причин невиконання рішення суду в частині зобов`язання здійснити виплату коштів державним виконавцем не вживались. Встановлено лише сам факт невиконання судового рішення в цій частині. Відповідно, не здійснювалась оцінка причин невиконання рішення на предмет їх поважності.

Судом установлено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/18665/20 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провів перерахунок щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня за 2020, в порядку, визначеному судовим рішенням, де загальна сума склала 6800,00 грн., що підтверджується інформацією згідно з розрахунку, долученого до матеріалів справи.

З досліджених судом матеріалів вбачається, що позивачем рішення суду на користь ОСОБА_1 частково виконано. Вживались заходи для його виконання у повному обсязі. За твердженням позивача виплати не проведено через відсутність коштів для їх здійснення та не надходження таких коштів від розпорядника вищого рівня на окремий запит для виконання рішення суду. Таке твердження відповідачем ніякими доказами не спростовано.

Відповідно до абз.1,2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України. Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання

З наведеної норми вбачається, що виплати до 5 травня разової грошової допомоги позивач здійснює за рахунок коштів, що перераховуються їх розпорядниками вищого рівня. Така виплата не здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Без надходження коштів, зокрема для проведення виплат на виконання рішення суду по справі №640/18665/20, позивач позбавлений можливості здійснити виплату.

Відтак, виконання судового рішення позивачем мало місце, а часткове невиконання судового рішення відбулось з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні статей 63 та 75 Закону № 1404.

Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та у постанові від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а.

Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

За такого правового регулювання та обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності у державного виконавця правових підстав для накладення на позивача штрафу за невиконання вказаного судового рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, тому постанова від 15.06.2021 у ВП № 65500366 про накладення на Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат штрафу в розмірі 5 100,00 грн. підлягає скасуванню.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 287, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7, ЄДРПОУ 22886300) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-Д, ЄДРПОУ 43315602) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати дії старшого державного виконавця Гречухи О.Я. щодо винесення постанови від 15 червня 2021 року у ВП № 65500366 про накладення штрафу неправомірними.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 15 червня 2021 року у ВП № 65500366.

4. Стягнути на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7, ЄДРПОУ 22886300) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 32, код ЄДРПОУ 43315602 ).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина шоста статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, якщо розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.В. Аблов