Ухвала суду № 100314084, 12.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2021 року м. Київ № 200/11424/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіпро визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , електрона адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулася з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368, електрона адреса: kiev_gu@kv.pfu.gov.ua), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДР: 20551088, електрона пошта: gu@if.pfu.gov.ua), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) скасувати рішення № 262140005718 від 22.07.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 14.07.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу роботи з повним робочим днем на підприємстві Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації період роботи з 17.09.1984 по 01.02.1988 на посаді товарознавця з перекладу, з 01.02.1988 по 03.05.1994 на посаді економіста, з 03.05.1994 по 01.12.1996 на посаді економіста 2 категорії, з 01.12.1996 по 04.05.1998 на посаді економіста 1 категорії;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні пенсії ОСОБА_1 прийняти для розрахунку пенсії довідку № 001/4/4 від 27.07.2021 року з додатками до неї (наказ № 260/к від 14.09.1984, наказ № 19/к-39 дек від 25.01.1988, наказ № 71/к від 03.05.1994, наказ № 222/к від 29.11.1996, наказ № 45/к від 04.05.1998).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2021 вказану справу передано до Окружного адміністративного суду м. Києва, яка надійшла 07.10.2021 та того ж дня, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, була розподілена на суддю Кармазіна О.А.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено поштового індексу позивача.

Також, в порушення вимог ч. 6 та п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки представника позивача.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

У позовній заяві заявник просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення № 262140005718 від 22.07.2021 про відмову у призначені пенсії, прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області.

Тобто, заявниця просить суд визнати протиправним дії та скасувати рішення, прийняті саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області.

Натомість вимоги зобов`язального характеру, зокрема, щодо зобов`язання призначення пенсії та зобов`язання зарахувати страховий стаж роботи та прийняти для розрахунку пенсії довідки звернуті до іншого суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Зазначене свідчить про те, що позивач звернулася до суду за захистом прав щодо протиправності дій та рішення одного суб`єкта владних повноважень (Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області), натомість просить суд зобов`язати поновити порушені права позивача іншого суб`єкта владних повноважень - Головне управління ПФУ в м. Києві.

В той же час, зміст позовної заяви не містить викладу обставин та обґрунтування позовних вимог, заявлених саме до Головного управління ПФУ в м. Києві, зокрема, щодо вимог про: зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 14.07.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу роботи з повним робочим днем на підприємстві Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації період роботи з 17.09.1984 по 01.02.1988 на посаді товарознавця з перекладу, з 01.02.1988 по 03.05.1994 на посаді економіста, з 03.05.1994 по 01.12.1996 на посаді економіста 2 категорії, з 01.12.1996 по 04.05.1998 на посаді економіста 1 категорії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні пенсії ОСОБА_1 прийняти для розрахунку пенсії довідку № 001/4/4 від 27.07.2021 року з додатками до неї (наказ № 260/к від 14.09.1984, наказ № 19/к-39 дек від 25.01.1988, наказ № 71/к від 03.05.1994, наказ № 222/к від 29.11.1996, наказ № 45/к від 04.05.1998).

Більш того, суд звертає увагу позивача на те, що виходячи з положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем в частині вимог, звернутих до Головного управління ПФУ в м. Києві, є визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності саме цього суб`єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності саме Головного управління Пенсійного фонду України протиправними.

Натомість, матеріали справи не містять жодних доказів звернення позивача саме до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою та доданими до неї документами щодо призначення позивачу пенсії за віком та, за результатами такого звернення саме ГУ ПФУ в м. Києві було прийнято рішення про відмову позивачу у призначені пенсії.

Також матеріали справи не містять жодних доказів не зарахування саме Головним управлінням ПФУ в м. Києві до страхового стажу позивача роботи з повним робочим днем на підприємстві Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації період роботи з 17.09.1984 по 01.02.1988 на посаді товарознавця з перекладу, з 01.02.1988 по 03.05.1994 на посаді економіста, з 03.05.1994 по 01.12.1996 на посаді економіста 2 категорії, з 01.12.1996 по 04.05.1998 на посаді економіста 1 категорії, а також не містять жодних доказів неприйняття саме Головним управлінням ПФУ в м. Києві довідки № 001/4/4 від 27.07.2021 року з додатками до неї (наказ № 260/к від 14.09.1984, наказ № 19/к-39 дек від 25.01.1988, наказ № 71/к від 03.05.1994, наказ № 222/к від 29.11.1996, наказ № 45/к від 04.05.1998).

У зв`язку з чим позивачу в цій частині слід уточнити позовні вимоги та визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог із зазначенням - які протиправні дії вчинені ГУ ПФУ в м. Києві, чи допущена протиправна бездіяльність або ж прийнято протиправне рішення ГУ ПФУ в м. Києві, що є передумовою застосування заявленого позивачем способу захисту в частині позовних вимог, заявлених саме до ГУ ПФУ в м. Києві.

Відтак, позовну заяву позивачу слід привести у відповідність до вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України, з урахуванням висновків суду викладених вище, уточнивши зміст позовних вимог, кожна з яких має містити виклад обставин та правове обґрунтування.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В пункті 1 прохальної частини позовної заяви заявниця просить суд звільнити її від сплати судового збору або у випадку відмови звільнити позивача від сплати судового збору, (на розсуд суду) - відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення суду по суті справи або вирішити питання сплати судового збору одночасно з ухваленням рішення по суті цієї справи, поклавши обов`язок сплати судового збору не та ту сторону, на користь якої буде ухвалено рішення суду по цій справі.

Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми та наявні матеріали позову, суд зазначає, що умови для звільнення позивача від сплати судового збору, визначені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, оскільки позивачем не доведено наявності обставин звільнення його від сплати судового збору, з огляду на що позивач повинна або сплатити судовий збір у загальному розмірі або надати суду докази, що вказують на її незадовільний майновий стан (зокрема, декларацію, довідку про доходи за попередній рік), а також надати відомості отриманого або неотриманого ним доходу за кордоном (за межами України).

Відтак, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Разом з тим, як видно з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено 3 (три) вимоги немайнового характеру.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2270,00 грн.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 2724,00 грн. (908,00 грн. х 3 немайнових вимоги) або надати докази, що підтверджують незадовільний майновий стан позивача.

Слід також додати, що позовна заява підписана, із зазначенням, що підпис вчинено адвокатом А.А, Корнієнком, який є представником позивача, на підтвердження чого надано оригінал ордеру Серія АІ № 1138235 від 02.08.2021 про надання правничої (правової) допомоги.

Так, згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів).

Разом з тим, зміст наданого ордеру не відповідає встановленим вимогам.

Так, відносно зазначення назви органу, в якому надається правова допомога, слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч .1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до п/п 12.4. Положення ордер містить наступні реквізити, зокрема: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.

Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом (ч. 3 ст. 16 зазначеного Закону).

З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавцем чітко відокремлені суди, як такі що окремо ідентифікуються та зазначаються у графі «назва органу, в якому надається правова допомога» ордеру на надання правової допомоги.

При цьому, сукупність наведених норм вочевидь зумовлює необхідність ідентифікації суду із зазначення власної назви юридичної особи публічного права - власної назви певного суду.

Вказана права позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19) та від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18) та в ухвалі від 23.10.2019 у справі № 9901/524/19 (провадження № 11-1129заі19).

В той же час, зі змісту наданого представником позивача документу із назвою «ордер» вбачається, що в графі «назва органу» зазначено «у Головному управлінні ПФУ в м. Києві, Донецькому окружному адміністративному суду», натомість всупереч вищенаведеному не зазначено конкретної назви органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом, а відтак не підтверджено повноважень діяти, саме в Окружному адміністративному суді м. Києва.

Відтак, на усунення недоліків позовної заяви позивачу також слід надати оригінали доказів наявності у Корнієнка А.А. діяти від імені ОСОБА_1 саме в Окружному адміністративному суді м. Києва.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням її у відповідність до вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України із уточненням змісту позовних вимог, з урахуванням висновків суду зазначених вище, у тому числі із викладом обставин та правовим обґрунтуванням кожної із заявленої позовної вимоги, у тому числі вимог зобов`язального характеру, заявлених саме до ГУ ПФУ в м. Києві та із зазначенням - які протиправні дії вчинені ГУ ПФУ в м. Києві, чи допущена протиправна бездіяльність або ж прийнято протиправне рішення ГУ ПФУ в м. Києві, що є передумовою застосування заявленого позивачем способу захисту в частині позовних вимог, заявлених саме до ГУ ПФУ в м. Києві та із зазначенням поштового індексу позивача та реєстраційного номеру облікової картки представника позивача;

2) оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 2724,00 грн., або надати докази, що підтверджують незадовільний майновий стан позивача:

3) оригіналів доказів наявності у Корнієнка А.А. діяти від імені ОСОБА_1 саме в Окружному адміністративному суді м. Києва (оригінал ордеру на наявність повноважень саме в Окружному адміністративному суді м. Києва).

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору,- відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

6. Справа розглядатиметься з урахуванням Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, зокрема:

особи, зазначені у п. 10 Положення в обов`язковому порядку реєструють свої офіційні електронні адреси (Електронний кабінет) в ЄСІТС (п. 8, п/п. 5.8);

особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (п. 17);

до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59);

оскільки відповідно до п. 61 р. IV «Перехідні положення» Положення до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості в суді, беручи до уваги те, що у суду відсутня можливість роздруківки таких документів, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування, документи подаються до суду у паперовій формі.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін