Рішення № 10031320, 10.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.10 Справа № 4/135

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «АРИЗОНА КО»,м.Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

про стягнення 136703 грн. 15 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Михайлевич М.Ю.

у присутності представників сторін:

від позивача Писаненко М.Л., довіреність № б/н від 09.06.2010;

від відповідача не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 117646 грн.78 коп., пеню в сумі 10876 грн. 78 коп., 3% річних в сумі 1591 грн. 37 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6588 грн. 22 коп.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу другого відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Представник позивача заявою, зданою до суду 20.05.2010, в порядку ст. 22 ГПК України, відмовився від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 1000 грн. 00 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений. Вказаною заявою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 116646 грн. 78 коп., пеню в сумі 10774 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 1576 грн. 41 коп., інфляційні нарахування в сумі 6534 грн. 24 коп.

Представник позивача вимоги викладені в заяві про відмову від позовних вимог, здану до суду 20.05.2010, у судовому засіданні підтримав.

Вказана заява про відмову від позовних вимог, здану до суду 20.05.2010, оцінюється судом, як заява про відмову позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 1000 грн. 00 коп. та заяву про зміну позовних вимог у розумінні ст.22 ГПК України та приймається судом повністю.

Таким чином, з врахуванням зменшення за заявою позивача про відмову від позовних вимог, здану до суду 20.05.2010, у частині стягнення з відповідача заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 116646 грн. 78 коп., пеню в сумі 10774 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 1576 грн. 41 коп., інфляційні нарахування в сумі 6534 грн. 24 коп.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

в с т а н о в и в:

Заява про уточнення суми позовних вимог, здану до суму 10.06.2010,підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 116646 грн. 78 коп., пеню в сумі 10774 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 1576 грн. 41 коп., інфляційні нарахування в сумі 6534 грн. 24 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Новою ціною позову (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог) слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 116646 грн. 78 коп., пеню в сумі 10774 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 1576 грн. 41 коп., інфляційні нарахування в сумі 6534 грн. 24 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем (далі - Постачальник) та відповідачем (далі - Покупець) був укладений договір № 428 від 16.06.2009 (далі- Договір), згідно якого Постачальник зобовязаний передати товар у кількості та асортименті замовленому Покупцем, а Покупець прийняти його та оплатити на умовах передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору, відпуск товару проводиться з умовою сплати протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Позивачем, згідно умов вищевказаного договору, за період вересень-листопад 2009 року поставив відповідача товар на загальну суму 262102 грн. 64 коп.., що підтверджено видатковими накладними ( а.с. 14-25) .

Відповідач умови вказаного договору щодо оплати за поставлений товар виконав не в повному обсязі, тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 117646 грн. 78 коп.

Позивач за несвоєчасну оплату відповідачем за поставлений товар, відповідно до умов п.6.1 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 10774 грн. 56 коп. за період з 05.11.2009 по 05.05.2010(з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог).

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних в сумі 1576 грн. 41 коп. за період з 05.11.2009 по 05.05.2010, інфляційні нарахування в сумі 6534 грн. 24 коп. за період з грудня 2009 року по березень 2010 року (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача за поставлений товар в сумі 116646 грн. 78 коп., пеню в сумі 10774 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 1576 грн. 41 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), відповідно до договору №428 від 16.06.2009.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків,

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно договору № 428 від 16.06.2009 укладеного між позивачем та відповідачем поставив товар відповідачу на загальну суму 117646 грн. 78 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с.14-25), але відповідач оплату за поставлений товар провів частково.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Таким чином, позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату провів частково, в порушення вимог ст. 692 ЦК України.

Тому, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 428 від 16.06.2009 складає 117646 грн. 78 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після подання позивачем позову, сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 1000 грн. 00 коп., тому основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 115646 грн. 78 коп.

За таких обставин, провадження по справі про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 1000 грн. 00 коп., підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Представником позивача заявою, зданою до суду 10.06.09, за якою останній відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 1000 грн. 00 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Таким чином, відповідно до ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від даного позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 1000 грн. 00 коп., оскільки це право позивача, передбачено ст. 22 ГПК України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.

За таких підстав, провадження по справі в частині стягнення з відповідача 2 заборгованості за поставлений товар в сумі 1000 грн. 00 коп., підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 115646 грн. 78 коп., позивачем нарахована обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків станом на 08.06.2010, який підписаний сторонами по справі без доповнень та зауважень, скріплений печаткою їх підприємства, відповідачем не оспорена, та підлягає стягненню з відповідача.

Сума пені у розмірі 10774 грн. 56 коп. за період з 05.11.2009 по 05.05.2010 (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог) нарахована позивачем обґрунтовано, відповідно до умов п.6.1 договору, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Сума 3% річних 1576 грн. 41 коп. за період з 05.11.2009 по 05.05.2010, інфляційні нарахування в сумі 6534 грн. 24 коп. за період з грудня 2009 року по березень 2010 року (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог), нараховані позивачем обґрунтовано, відповідно до вимог п.2 ст.625 ЦК України, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.06.2009 за згодою представника позивача оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено відшкодування судових витрат у випадку зменшення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст.173,193 ГК України , ст.ст. 33,34,44, 49, п.1.1 ст. 80, п.4 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1( юридична адреса), АДРЕСА_2 ( фактична адреса), ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства «АРИЗОНА КО»,м.Київ, вул.Курська,10(адреса для листування), м.Київ, вул. Пухівська,1-а ( юридична адреса), код ЄДРПОУ 34405467, борг за поставлений товар в сумі 115646 грн. 78 коп., пені в сумі 10774 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 1576 грн. 41 коп., інфляційні нарахування в сумі 6534 грн. 24 коп., витрати по держмиту у сумі 1345 грн. 32 коп. та 232 грн. 25 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позовних вимог провадження по справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 15.06.2010.

Суддя Г.М. Батюк