Рішення № 10031313, 10.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.10                                                                                 Справа № 11/87

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-М”, м. Ужгород

до Приватного підприємства “Транс СВ - Логістіка”, м. Луганськ

про стягнення 2627 грн. 22 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за надані згідно договору-заявки від 22.02.2008 послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в сумі 1900 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 614 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 113 грн. 22 коп.

Відповідач у судове засідання вдруге не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Позивач надав суду письмове клопотання про розгляду справи без участі його повноважного представника.

Клопотання позивача судом задовольняється.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом надання відповідачеві послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом позивача згідно з укладеним сторонами разовим договором –заявкою. За доводами позивача надані за договорами послуги відповідачем сплачені не були, у зв’язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1900 грн. 00 коп.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідач під час судового розгляду справи не надав, у зв’язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно з укладеним між позивачем (Перевізником) та відповідачем (Замовником) договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі за текстом –договір) (а.с. 8) (далі за текстом –договір) позивачем здійснене перевезення вантажу за маршрутом Нікополь –Одеса, що підтверджено наявними у матеріалах справи Актом здачі –прийняття робіт від 29.02.2008 на суму 1900 грн. 00 коп. (а.с. 9), товарно-транспортною накладною від 22.02.2008 (а.с. 12) та не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Відповідно до умов договору вартість послуг склала 1800 грн. 00 коп., проте згідно з підписаним сторонами у справі Актом здачі-прийняття робіт вартість наданих позивачем послуг склала 1900 грн. 00 коп. На примірнику договору, наданому суду позивачем, міститься рукописний напис щодо ціни договору –1900 грн. 00 коп. Як пояснив позивач у наданих суду письмових поясненнях, ціною договору є 1900 грн. 00 коп., що узгодили сторони в подальшому під час підписання Акту здачі-прийняття робіт. Відповідач заперечень з цього приводу під час судового розгляду не надав.

Надані позивачем послуги відповідачем оплачені не були, внаслідок чого позивачем на адресу відповідача надіслано письмову претензію № 545 від 22.10.2009 про сплату суми заборгованості у розмірі 1900 грн. 00 коп. Вказана претензія позивачем отримана та залишена без відповіді та задоволення.

          До стягнення з відповідача позивачем заявлено суму боргу у розмірі 1900 грн. 00 коп., а також інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 614 грн. 00 коп. за період з березня 2008 року по січень 2010 року включно та 3% річних у розмірі 113 грн. 22 коп. за період з 05.03.2008 по 01.03.2010.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 1268/2568 (далі за текстом – Правила) договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до приписів пунктів 3.1, 3.8, 3.9 Правил договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим Договором.

Договір сторонами у справі було укладено шляхом обміну факсограмами, що відповідає приписам Правил та не суперечить нормам Цивільного кодексу України, зокрема, статтям 205, 207 Кодексу.

Факти здійснення перевезення обумовленого у договорі сторін у даній справі вантажу за вказаним у договорі маршрутом підтверджений матеріалам справи, а саме зазначеною вище товарно-транспортною накладною, Актом здачі-прийняття робіт та відповідачем у справі не спростований.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Умови оплати у договорі сторонами сформульовані таким чином: «Б/н с НДС 1800 грн. По оригіналам документов в течении 15 банковских дней. 1900.». Таким чином, конкретний момент часу, з якого у відповідача настає обов’язок сплатити надані позивачем послуги, умовами договору не визначений.

За таких обставин для визначення моменту настання у відповідача обов’язку сплатити надані позивачем послуги слід застосовувати приписи ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (дата) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

          Таким чином, на дату подання позивачем даного позову (з урахуванням дати надсилання позивачем на адресу відповідача письмової претензії про сплату боргу) мало місце прострочення відповідачем обов’язку з оплати послуг позивача, наданих відповідно з умовами укладеного сторонами договору.

          За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 1900 грн. 00 коп. боргу за надані послуги є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

          З урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України є частково обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу. За розрахунком суду вказані нарахування підлягають стягненню за період з 31.10.2009 по 01.03.2010. Розмір належних до стягнення 3% річних складає 19 грн. 05 коп., інфляційних нарахувань на суму боргу –110 грн. 56 коп.

Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню у частині вимог про стягнення 1900 грн. 00 коп. боргу, 3% річних у розмірі 19 грн. 05 коп. та інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 110 грн. 56 коп. з віднесенням на сторони судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з приватного підприємства «Транс СВ-Логістіка», м. Луганськ, вул. А. Ліньова, буд. 75 З, офіс 35, код 34580018, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-М», м. Ужгород, вул. Грушевського, 47/10, борг у розмірі 1900 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 19 грн. 05 коп., інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 110 грн. 56 коп. витрати зі сплати державного мита у сумі 78 грн. 80 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 180 грн. 61 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –15.06.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко