Рішення № 100311857, 06.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2021 року м. Рівне №460/12070/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.02.2021 року про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 року № 295/2020 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 року за № 295/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши йому до стажу, який дає право на відставку судді та отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді за період з 28.10.1973 року по 15.05.1978 року та 11.01.1980 року по 29.07.2005 року (30 років 1 місяць 7 днів), також період проходження ним строкової військової служби в лавах Радянської армії з 10.11.1959 року по 17.11.1962 року (3 роки 7 днів), половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті у період з 01.09.1968 року по 30.06.1972 року - 3 роки 10 місяців (1 рік 11 місяців 1/2 навчання), роботу стажистом судді Сарненського районного народного суду Ровенської області з 01.08.1972 року по 16.12.1972 року – 4 місяці 17 днів, роботу стажером адвоката обласної колегії адвокатів з 18.12.1972 року по 18.03.1973 року – 3 місяці 2 дні, роботу завідувачем Сарненської юридичної консультації з 18.03.1973 року по 01.11.1973 року – 7 місяців 15 днів та роботу заступником начальника відділу юстиції Ровенського облвиконкому з 15.05.1978 року по 10.01.1980 року (1 рік 07 місяців 25 днів), що у загальному розмірі стажу роботи, який дає йому, ОСОБА_1 право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить - 37 років 11 місяців 08 днів і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 84 % суддівської винагороди судді та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Заяви по суті справи.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що при здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 року № 295/2020 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці йому не враховано до стажу роботи судді період проходження строкової військової служби, період навчання на юридичному факультеті, стажу роботи в галузі права та роботу на посаді, безпосередньо пов`язану з керівництвом та контролем за діяльністю судів.

Позивач стверджує, що його загальний стаж, який дає йому право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання складає 37 років 11 місяців 8 днів. Відповідач же зарахував до стажу дає йому право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання лише його трудовий стаж на посаді судді, що, на думку позивача, суперечить вимогам законодавства щодо порядку визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до норм, які діяли на день призначення особи суддею. Позивач вказує на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.02.2021 року щодо незарахування до його стажу роботи на посаді судді вказаних періодів та помилковим визначенням у зв`язку з цим розміру грошового утримання. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 31.08.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановлено строк для подання відзиву з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи на протязі п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Витребувано у відповідача в строк для подання відзиву належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача щодо призначення йому пенсії та проведених послідуючих перерахунків.

Відповідачем було отримано ухвалу про відкриття провадження в справі з додатками 08.09.2021.

У вказаний в ухвалі про відкриття провадження термін відповідачем до суду відзиву та матеріалів пенсійної справи подано не було.

Відповідно до ч. 4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Статтею 263 КАС України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач працював суддею Апеляційного суду Рівненської області та був звільнений у відставку згідно постанови Верховної Ради України № 2791-IV від 08.07.2005 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №460/6140/20 (далі Рішення) – задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 07.08.2020 №13/16 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 30.07.2020 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №295/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.03.2021 року №1273-1203/Д-02/8-1700/21 вбачається, що після проведеного перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 становить 161 854, 00 грн. (231 220, 00 грн. х 70%) (відповідь додається).

Так, з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про перерахунок пенсії від 02.02.2021 року вбачається, що загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 70%.

З вказаної відповіді та рішення вбачається що при здійсненні перерахунку нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненської області взято до уваги лише час роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що складає 70 % від заробітної плати працюючого судді відповідно суду, згідно з довідкою №295/2020 від 03.03.2020 року.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі іменується - Закон України №1402-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України №1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною першою статті 116 Закону України №1402-VIIІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Статтею 137 Закону України №1402-VIIІ передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом 4 пункту 24 Прикінцевих і перехідних положень Закону України №1402-VІІІ регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Так, до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі іменується - Закон України №2862-XII).

Згідно з частинами другою та третьою статті 7 Закону № 2862-XII суддею Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських, військового суду регіону і Військово-Морських Сил України міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п`ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.

Так, з п.п 6 п.3 спільного листа Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України та Національної школи суддів України від 05.11.2018 року №41783/0/9-18, №2664/0/2-18, №01-6757/18, №9рс-1112/18, №1-22433/18, №02/3878 Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді, який було надіслано місцевим та апеляційним судам вбачається, що право на зарахування стажу роботи в галузі права п`ять років мають судді, яких було обрано на посаду судді Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських, військового суду регіону і Військово-Морських Сил України згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-XII

ОСОБА_1 на посаду судді Рівненського обласного суду безстроково було обрано на підставі Постанови Верховної Ради України 2383/97-ВР від 19 червня 1997 року у відповідності до ст.9 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 р. №2862-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно статті 19-1 Закону про судоустрій Української РСР від 05.06.1981 року, організаційне керівництво судами Української РСР у межах і порядку, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, здійснюється:

Міністерством юстиції Української РСР - щодо обласних і районних (міських) народних судів;

відділами юстиції виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих - щодо районних (міських) народних судів.

Міністерство юстиції Української РСР та відділи юстиції виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих:

а) розробляють пропозиції з питань організації судових органів, проведення виборів суддів і народних засідателів;

б) керують роботою з кадрами судових органів;

в) перевіряють організацію роботи судових органів;

г) вивчають та узагальнюють судову практику, координуючи цю діяльність відповідно з Верховним Судом Української РСР і обласними судами;

д) організують роботу по веденню судової статистики.

Міністр юстиції Української РСР вправі вносити до Пленуму Верховного Суду Української РСР пропозиції про дачу судам керівних роз`яснень з питань застосування законодавства Української РСР.

Міністерство юстиції Української РСР, відділи юстиції виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих покликані всебічно сприяти здійсненню мети правосуддя і завдань суду, суворо дотримувати принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки законові.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» №584/95 від 10.07.1995 передбачено зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, крім стажу трудової діяльності, визначеної в частині четвертій статті 43 Закону України «Про статус суддів» половини строку навчання на денному відділенні у вищих юридичних закладах та періоду проходження строкової військової служби.

Таким чином, суд зазначає, що вказаними вище положеннями в сукупності чітко передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується період проходження строкової військової служби, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, стаж роботи в галузі права, а також час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях.

Вказані висновки узгоджуються із позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06 липня 2016 року №П/800/426/14 та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 127/20301/17, від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 20.03.2018 у справі № 520/5814/17, від 22.03.2018 року справа № 520/5412/17, від 22.05.2018 у справі № 490/1719/17, від 12.07.2019 у справі №404/5988/17 та від 31.10.2019 №766/17221/16-а, від 15.01.2020 у справі №683/600/17, від 29.04.2020 у справі №426/12415/16-а.

Судом встановлено, що органом Пенсійного фонду до стажу роботи позивача на посаді судді зараховано виключно періоди роботи ОСОБА_1 суддею.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 10.11.1959 року по 17.11.1962 року – 3 роки 8 днів проходив строкову службу у Збройних Силах СРСР, що підтверджено військовим квитком серії НОМЕР_1 , дата видачі 05 березня 1968 року.

За змістом наданого позивачем диплому серії НОМЕР_2 , виданого 30 червня 1972 року, позивач в 1968 році вступив до Харківського юридичного інституту і в 1972 році закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю правознавство, а рішенням Державної екзаменаційної комісії від 26 червня 1972 року йому присвоєно кваліфікацію юриста.

Вказане також підтверджується записом в трудовій книжці згідно якої ОСОБА_1 проходив навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1968 року по 30.06.1972 року - 3 роки 10 місяців

Крім того, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , дата заповнення 23 січня 1963 року: Запис №7 від 01.08.1972 – призначений стажистом на народного судді в Сарненському райнарсуді (наказ начальника відділу юстиції №59/1 від 01.08.1972 року); Запис №8 від 16.12.1972 року – звільнений від займаної посади в зв`язку з переведенням у підпорядкування президії Ровенської обласної колегії адвокатів (наказ начальника відділу юстиції №92-к від 12.12.1972 року); Запис №9 від 18.12.1972 року – прийнятий стажистом обласної колегії адвокатів (наказ №37 від 11.12.1972 року); Запис №10 від 18.03.1973 року – прийнятий в члени обласної колегії адвокатів, призначений завідувачем юридичної колегії Сарненського району (наказ №7 від 16.03.1973 року); Запис №11 від 11.11.1973 року – відрахований із колегії у зв`язку з обранням народним суддею (наказ №42 від 17.11.1973 року); Запис №14 від 15.05.1978 року – призначити в порядку переводу заступником начальника відділу юстиції (наказ Міністра юстиції УССР №74/27 від 05.05. 1978 року).

Так, з довідки управління кадрів Міністерства юстиції УРСР від 31 січня 1990 року вбачається, що ОСОБА_1 з 15.05.1978 року по 10.01.1980 року – 1 рік 07 місяців 25 днів працював заступником начальника відділу юстиції Ровенського облвиконкому по правовій роботі.

Таким чином, судом встановлено, що період проходження ОСОБА_1 строкової військової служби в армії з 10.11.1959 року по 17.11.1962 року – 3 роки 8 днів; половини терміну навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1968 року по 30.06.1972 року - 3 роки 10 місяців (1 рік 11 місяців 1/2 навчання); роботи стажиста судді Сарненського районного народного суду Ровенської області з 01.08.1972 року по 16.12.1972 року – 4 місяці 17 днів; роботи стажером адвоката обласної колегії адвокатів з 18.12.1972 року по 18.03.1973 року – 3 місяці 2 дні; роботи завідувачем Сарненської юридичної консультації з 18.03.1973 року по 01.11.1973 року – 7 місяців 15 днів; роботи заступником начальника відділу юстиції Ровенського облвиконкому з 15.05.1978 року по 10.01.1980 року – 1 рік 07 місяців 25 днів повинні зараховуватися до стажу роботи позивача на посаді судді.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області при здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №295/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, безпідставно не зараховано вказані вище періоди до стажу роботи на посаді судді.

Таким чином, при визначенні періодів трудової діяльності, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді відповідачем не враховано положення абзацу 4 пункту 24 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ, яким регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

При цьому, не зарахування певних періодів до стажу роботи на посаді судді позивача у випадку спірних правовідносин свідчить про неправомірність дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.02.2021 року щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 року № 295/2020 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що стаж роботи на посаді судді позивача складає 37 років 11 місяці 8 днів, та складається з:

- служби в армії з 10.11.1959 року по 17.11.1962 року – 3 роки 8 днів;

- половини терміну навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1968 року по 30.06.1972 року - 3 роки 10 місяців (1 рік 11 місяців 1/2 навчання);

- роботи стажиста судді Сарненського районного народного суду Ровенської області з 01.08.1972 року по 16.12.1972 року – 4 місяці 17 днів;

- роботи стажером адвоката обласної колегії адвокатів з 18.12.1972 року по 18.03.1973 року – 3 місяці 2 дні;

- роботи завідувачем Сарненської юридичної консультації з 18.03.1973 року по 01.11.1973 року – 7 місяців 15 днів;

- роботи народним суддею Зарічненського районного народного суду з 28.10.1973 року по 15.05.1978 року – 4 роки 6 місяців 19 днів.

- роботи заступником начальника відділу юстиції Ровенського облвиконкому з 15.05.1978 року по 10.01.1980 року – 1 рік 07 місяців 25 днів.

- роботи суддею Рівненського обласного (апеляційного) суду з 11.01.1980 року по 29.07.2005 року – 25 років 6 місяців 20 днів.

Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, з урахуванням положень частини третьої статті 142 Закону України №1402-VІІІ повинен становити 84% суддівської винагороди відповідно до довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №295/2020 працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум, зокрема: 50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років та 34% - за стаж роботи на посаді судді понад 20 років (17 років х 2%).

Суд зазначає, що незалежність суддів закріплена в Конституції України, отже, статус судді, який зберігається і за суддею у відставці, є конституційним.

Виходячи з наведеного, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при ухваленні постанови від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/5/20) зазначив, що відповідно до пункту 29 Пояснювального меморандуму до Рекомендації Комітету Міністрів № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» статус та винагорода є важливими факторами, які визначають належні робочі умови. Статус суддів повинен відповідати високому положенню їх професії, і їх винагорода має становити достатню компенсацію за їх тягар обов`язків. Ці фактори є невід`ємними умовами незалежності суддів, особливо для розуміння важливості їх ролі як суддів, що виражається у вигляді належної поваги та адекватній фінансовій винагороді.

У Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів зазначено, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країни) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя (пункт 62).

Відповідно до пункту першого Основних принципів незалежності судових органів (схвалено резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985) «незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни; усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її».

Згідно з частиною другою статті 1 Загальної (Універсальної) хартії судді незалежність судді є важливою умовою для неупередженого судочинства, що відповідає вимогам закону. Незалежність є неподільною. Будь-які інституції чи органи влади як на національному, так і на міжнародному рівні повинні поважати, захищати та охороняти цю незалежність.

Отже, забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Відповідач при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №295/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум не дотримався принципів законності, верховенства права та юридичної визначеності, порушуючи чинні норми щодо порядку визначення стажу роботи на посаді судді.

Тому, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.02.2021 року про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 року № 295/2020 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 року за № 295/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши йому до стажу, який дає право на відставку судді та отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді за період з 28.10.1973 року по 15.05.1978 року та 11.01.1980 року по 29.07.2005 року (30 років 1 місяць 7 днів), також період проходження ним строкової військової служби в лавах Радянської армії з 10.11.1959 року по 17.11.1962 року (3 роки 7 днів), половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті у період з 01.09.1968 року по 30.06.1972 року - 3 роки 10 місяців (1 рік 11 місяців 1/2 навчання), роботу стажистом судді Сарненського районного народного суду Ровенської області з 01.08.1972 року по 16.12.1972 року – 4 місяці 17 днів, роботу стажером адвоката обласної колегії адвокатів з 18.12.1972 року по 18.03.1973 року – 3 місяці 2 дні, роботу завідувачем Сарненської юридичної консультації з 18.03.1973 року по 01.11.1973 року – 7 місяців 15 днів та роботу заступником начальника відділу юстиції Ровенського облвиконкому з 15.05.1978 року по 10.01.1980 року (1 рік 07 місяців 25 днів), що у загальному розмірі стажу роботи, який дає йому, ОСОБА_1 право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить - 37 років 11 місяців 08 днів і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 84 % суддівської винагороди судді та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи, що приписи частини 1 ст.371 КАС України мають імперативний характер, рішення суду у цій справі підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

За приписами ч.3 ст.139 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп., сплачена відповідно до квитанції оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.02.2021 року про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 року № 295/2020 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 року за № 295/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши йому до стажу, який дає право на відставку судді та отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді за період з 28.10.1973 року по 15.05.1978 року та 11.01.1980 року по 29.07.2005 року (30 років 1 місяць 7 днів), також період проходження ним строкової військової служби в лавах Радянської армії з 10.11.1959 року по 17.11.1962 року (3 роки 7 днів), половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті у період з 01.09.1968 року по 30.06.1972 року - 3 роки 10 місяців (1 рік 11 місяців 1/2 навчання), роботу стажистом судді Сарненського районного народного суду Ровенської області з 01.08.1972 року по 16.12.1972 року – 4 місяці 17 днів, роботу стажером адвоката обласної колегії адвокатів з 18.12.1972 року по 18.03.1973 року – 3 місяці 2 дні, роботу завідувачем Сарненської юридичної консультації з 18.03.1973 року по 01.11.1973 року – 7 місяців 15 днів та роботу заступником начальника відділу юстиції Ровенського облвиконкому з 15.05.1978 року по 10.01.1980 року (1 рік 07 місяців 25 днів), а всього 37 років 11 місяців 08 днів, що входить до загального розміру стажу роботи, та дає ОСОБА_1 право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 84 % суддівської винагороди судді та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму судового збору у розмірі 908 ( дев`ятсот вісім) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06 жовтня 2021 року

Суддя Д.Є. Махаринець