Вирок № 100311609, 12.10.2021, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1437/20

Провадження № 1-кп/349/47/21

В И Р О К

іменем України

12 жовтня 2021 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020090210000169 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою середньою загальною освітою, неодруженого, який не працює, раніше неодноразово судимого, останній раз 14 листопада 2019 року вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185, ч.1,4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, 13 січня 2020 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю терміну покарання, судимість не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Шувар М.Т.

обвинувачений ОСОБА_1

потерпілий ОСОБА_2

захисник Падучак І.І.

встановив:

ОСОБА_1 , будучи вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2019 року засудженим за ч.2. ст.185 КК України, повторно вчинивтаємне викрадення чужого майна, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.185 КК України, за таких, встановлених судом, обставин.

23 серпня 2020 року біля 09 год. ОСОБА_1 перебував в м.Рогатині на території садового товариства "Лісова". Проходячи біля території садового господарства ОСОБА_2 , побачив бензиновий тример, який вирішив викрасти. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне обернення чужого майна у свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, скориставшись, що власник відсутній і ніхто не спостерігає за його діями, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав бензиновий тример "GREEN GARDEN GGT-3700" вартістю 1267 грн., сокиру з топорищем у виді оленя вартістю 243 грн., банку емалі алкідної ПФ -115П марки "DekArt" вагою 0,9 кг вартістю 44, 40 грн., малярний пензель ширтною 60 см вартістю 8, 55 грн. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1562,95 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав показання, що 23 серпня 2020 року біля 09 год. перебував в м.Рогатині на території садового товариства "Лісова". Проходячи біля одного з садових господарств, побачив бензиновий тример, який вирішив викрасти. Переконався, що власника немає і ніхто не спостерігає за його діями, таємно викрав бензиновий тример, сокиру з топорищем у виді оленя, банку емалі, малярний пензель. Тример заховав у кущак неподалік садового господарства, а інші речі переніс за місцем проживання. У подальшому працівники поліції всі викрадені ним речі вилучили. У вчиненому щиро розкаявся, засудив свою поведінку та просив суворо його не карати.

Цивільний позов визнав частково на суму 5000 грн. Відшкодувати потерпілому заподіяну моральну шкоду добровільно не зміг, оскільки на даний час немає постійної роботи та стабільного заробітку.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

За загальними положеннями призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України суд визнає: щире каяття, визнання вини.

Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є рецедив злочинів .

Згідно з досудової доповіді, складеної 25 лютого 2021 року Рогатинським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий. Виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (в тому числі окремих осіб).

Врахувавши характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який раніше судимий за вчинення злочинів, в тому числі корисливої спрямованості, злочин вчинив в період непогашеної судимості, його стан здоров`я -на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває, а також позицію потерпілого, який у судових дебатах просив суворо ОСОБА_1 не карати, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому - щире каяття,визнання вини, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді арешту в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України.

Таке призначене покарання на думку суду є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо позиції сторони захисту про застосування до обвинуваченого при призначенні покарання ст.69 КК України та можливість перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, то суд не вбачає підстав для призначення йому більш м`якого покарання, ніж передбачено ч.2 ст.185 КК України, з огляду на те, що ОСОБА_1 був раніше неодноразово судимим за вчинення різних видів злочинів, зокрема останній раз 14 листопада 2019 року вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області за ч.2 ст.185 КК України, ч.1,4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців , а звільнившись 13 січня 2020 року з місць позбавлення волі, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, та в період непогашеної судимості знову вчинив корисливий злочин.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Наявність моральної шкоди є безумовною і відповідно до ст.1167 ЦК України підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи.

Відповідно до роз`яснень, викладеними у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року (із змінами та доповненнями), «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує, що потерпілий ОСОБА_2 перніс душевні страждання, яких зазнав у зв`язку з викраденням належного йому майна, зміною звичного ритму його життя. Враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань потерпілого, обставини справи, ступінь вини відповідача, його вік, вимоги розумності та справедливості, відшкодування моральної шкоди необхідно визначити в розмірі 5 000 грн. (п`ять тисяч грн.).

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

За ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Частиною 1 статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Потерпілим ОСОБА_2 понесено витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., що підтверджується актом №49/20 приймання-передачі виконаних робіт від 15 жовтня 2020 року.

На проведення експертиз було витрачено кошти в сумі 5393,85 грн. Ці кошти є процесуальними витратами та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_2 в сумі 2000 грн. та на користь держави в сумі 5393,85 грн.

Під час судового провадження запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368 -369, 373- 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 5 (п`ять) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 5 000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди, 2000 (дві) тисячі гривень процесуальних витрат. Всього на загальну суму 7 000 грн. (сім тисяч грн.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з зарахуванням на рахунок: UA 368999980313040115000009612, отримувач коштів: УК у м. Івано-Франківську/ОТГ м.Івано-Франківськ/24060300, код отримувача за ЄДРПОУ: 37952250, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24060300, процесуальні витрати на залучення експертів за висновок № СЕ-19/109/8/5-605Д/20 від 14 вересня 2020 року в розмірі 1961,40 грн., за висновок № СЕ-19/109/14/2-639ТВ/20 від 11 вересня 2020 року в сумі 980,70 грн., за висновок №СЕ-19/109/14/2-605ТВ/20 від 11 вересня 2020 року в сумі 1144,15 грн., за висновок №СЕ-19/109/8/5-600Д/20 від 03 вересня 2020 року в сумі 1307,60 грн. Всього на загальну суму 5393,85 грн .

Речові докази по справі бензиновий тример "GREEN GARDEN GGT -3700", сокиру з топорищем у виді оленя, банку емалі алкідної марки "DekArt" вагою 0,9 кг, малярний пензель повернути потерпілому.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання та приведення вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам справи - за їх заявами.

Суддя О.О.Гаврилюк