Рішення № 100311446, 28.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/5562/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача – Денисенко В.В.,

від відповідача: Тарасенко Я.Е., Чайка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу у розмірі 1032385,88 грн;

зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області списаний податковий борг у розмірі 1032385,88 грн, який рахується за ОСОБА_1 , як безнадійний.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наявність у спірних відносинах підстав для списання податкового боргу як безнадійного відповідно до положень підпункту 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 №577, а саме - з огляду на припинення позивачем підприємницької діяльності за власним рішенням.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 25-26/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що припинення фізичною особою підприємницької діяльності за власним рішенням не є визначеною законом підставою для визнання податкового боргу безнадійним та його списання, оскільки у силу статті 97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи - підприємця визначено таку фізичну особу.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, внаслідок чого розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 09.09.2021 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 28.09.2021 заслухано вступне слово учасників справи, які підтримали раніше висловлену позицію щодо вирішення спору по суті, досліджено матеріали справи та проведено судові дебати, а після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено скорочене рішення.

Обставини справи

ОСОБА_1 у період з 08.12.2008 по 01.03.2019 був зареєстрований як фізична особа підприємець, як платник податків перебував на обліку у Кременчуцькій ДПІ /а.с. 14-16/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 у справі №2а-1670/9017/11 стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 780556,52 грн, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 247671,53 грн, за штрафною санкцією за порушення законодавства про патентування в розмірі 340,00 грн.

Судове рішення набрало законної сили 27.12.2011, а 05.01.2012 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2а-1670/9017/11 /а.с. 97/, що неодноразово пред`являвся до примусового виконання органами державної виконавчої служби /а.с. 52/.

Станом на липень 2021 року у Автозаводському відділі державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області перебувало зведене виконавче провадження №6516879, до якого, зокрема, входить виконавче провадження №63528182 про стягнення з позивача податкового боргу у розмірі 1028567,00 грн /а.с. 84-85/.

Крім того, в ІКП ОСОБА_1 відображено інформацію про наявний податковий борг: зі сплати податку на додану вартість у розмірі 784204,35 грн, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 247841,53 грн, зі сплати штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн /а.с. 29-43/.

09.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Полтавській області із заявою, у якій просив визнати податковий борг загалом у розмірі 1032385,88 грн безнадійним та списати його /а.с. 10-12/. Заяву мотивував посиланням на те, що 01.03.2019 ним припинено підприємницьку діяльність, наслідком чого є визнання податкового боргу безнадійним на підставі підпункту 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 №577.

Листом від 22.04.2021 вих.№15477/6/16-31-13-04-18 податковий орган повідомив позивача про відсутність підстав для визнання податкового безнадійним та його списання, оскільки в Автозаводського ВДВС перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу загалом у розмірі 1028567,00 грн на підставі виконавчого листа №2а-1670/9017/11 /а.см. 13/.

Не погодившись з такою відповіддю Головного управління ДПС у Полтавській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19.1 статті 19 ПК контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК контролюючі органи здійснюють функції, зокрема, щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з пунктом 101.2 статті 101 ПК під терміном "безнадійний" розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1); податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку (підпункт 101.2.2); податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3); податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (підпункт 101.2.4); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (підпункт 101.2.5); податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (підпункт 101.2.6).

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 №577, визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадках, визначених у підпункті 1 та абзаці другому підпункту 2 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата набрання чинності відповідним рішенням суду; у випадку, визначеному в абзаці третьому підпункту 2 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата підписання акта опису спадкового майна; у випадку, визначеному в абзаці четвертому підпункту 2 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата, визначена в даних відповідних органів; у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів; у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов`язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили; у випадку, визначеному в підпункті 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата припинення, зазначена у відповідному повідомленні державного реєстратора.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі позивач оспорює протиправну, як на його думку, бездіяльність податкового органу щодо списання податкового боргу, який утворився за період ведення ним підприємницької діяльності та, на переконання позивача, має бути визнаний безнадійним і списаний з огляду на припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє правомірність діяльності податкового органу щодо відмови у списанні податкового боргу ОСОБА_1 на відповідність критеріям: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи зазначені вище норми закону, суд дійшов висновків, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

Також ПК визначено вичерпний перелік підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання, зокрема, за підпунктом 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК податковий борг визнається безнадійним у разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення платника податків на підставі рішення суду.

Водночас у спірних відносинах підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 припинено на підставі його власного рішення, про що до Єдиного державного реєстру 01.03.2019 внесено запис №25850060002014482 /а.с. 16/.

Так, у силу статті 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частиною дев`ятою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Таким чином, припинення фізичною особою своєї підприємницької діяльності за власним рішенням не є визначеною законом підставою для визнання податкового боргу безнадійним.

У контексті наведеного суд враховує, що статтею 97 ПК урегульовано порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, відповідно до пункту 97.1 якої у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи /абзац другий пункту 97.3 статті 97 ПК/.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа /підпункт 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 ПК/.

Також у силу абзацу другого підпункту 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 ПК державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Отже, припинення фізичною особою - підприємцем ведення підприємницької діяльності за власним рішенням не звільняє таку особу від виконання податкового обов`язку зі сплати узгоджених грошових зобов`язань з урахуванням штрафів та пені.

За наведених обставин суд погоджується з доводами податкового органу про відсутність підстав для визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним.

А тому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1816,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 18, 19/.

Відповідачем доказів понесення судових витрат не надано.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2021 року.

Суддя О.О. Кукоба