Рішення № 10031053, 07.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.10                                                                                 Справа № 4/54

Розглянувши матеріали справи за позовом

Акціонерного банку “Український комунальний банк”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Мегатранс», м. Луганськ

про стягнення 810907 грн. 73 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

секретар судового засідання: Чорна І.М

в присутності представників сторін:

від позивача - Родіонова О.І., довіреність № 700 від 07.12.2009;

від відповідача – не прибув.

          Розпорядженням голови суду Зубової Л.В. від 12.04.2010 справа № 4/54 передана на розгляд судді Батюк Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача за кредитним договором № 233/07-юв від 17.09.2007 заборгованості на загальну суму 810907 грн. 73 коп., у тому числі: 764179 грн. 20 коп. заборгованості за кредитом; 45315 грн. 75 коп. заборгованості за відсотками; 1412 грн. 78 коп. пеня за прострочені відсотки.

Представником позивача надано уточнення позовних вимог - зміна предмету позову, зданого до суду 07.06.2010, яким просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 233/07-юв від 17.09.2007 , а саме: заборгованості за кредитом в сумі 96000 доларів США; заборгованості за відсотками в сумі 5692,79 доларів США, пеню за прострочені відсотки в сумі 14.05,87 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнення позовних вимог - про зміну предмета позову, здане до суду 07.06.2010, підтримав.

Вказана заява про зміну предмету позову, здана до суду 07.06.2010, прийнята судом, як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України. Предметом позову слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 96000 доларів США; заборгованості за відсотками в сумі 5692,79 доларів США, пеню за прострочені відсотки в сумі 1405,87 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2010 позовні вимоги підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, додатково надані представником позивача, суд прийшов до наступного.

Між Акціонерним банком “Український комунальний банк”(далі-Банк) (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Мегатранс» (далі-Позичальник) (відповідачем у справі) був укладений кредитний договір № 233/07-юв від 17.09.2007 (далі –Кредитний договір), згідно якого позивач надав відповідачу кредит на умовах відновлюваної кредитної лінії в межах встановленого ліміту на строк по 17.09.2008 зі сплатою 14% річних з метою придбання автомобілів. Ліміт встановлюється в розмірі 150000,00 доларів США.(п.1.1 договору)

З метою забезпечення виконання зобов’язання за вищевказаним кредитним договором відповідач передав у заставу позивачу товар в обороті, а саме: автомобілі Nissan на загальну суму 1069794,59 грн., що знаходиться за адресою: м.Луганськ,вул.26 Бакинських комісарів,162»В», згідно договору застави № 89/233 від 15.07.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, скріплений печатками їх підприємств (а.с.10).

Додатковою угодою від 17.09.2008 строк дії кредитного договору продовжено до 17.09.2009, було встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 75000,00 доларів США, починаючи з 01.08.2009, до кредитного договору було внесено зміну щодо встановлення процентної ставки з 01.09.2008 у розмірі 15% річних.(а.с.11).

Додатковою угодою від 29.05.2009 від 29.05.2009 було змінено пункт 4.4 кредитного договору (а.с.12).

Незважаючи на необхідність виконання сторонами умов укладеного договору ( п. 4.1 кредитного договору встановлено зобов’язання відповідача сплачувати кредит, відсотки за його користування, забезпечити своєчасне повернення кредиту, кожного місяця, в строк до першого числа місяця, а саме не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць. При остаточному погашенню кредиту одночасно оплатити також проценти за фактичне число днів користування кредитом), відповідач відмовився від дотримання прийнятих зобов’язань: строк виконання зобов’язань за кредитним договором настав 17 вересня 2009 року, однак ні кредит, ні відсотки за ним у повному обсязі не були сплачені.

Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором №233/07-юв від 17.09.2007та відповідно до п.1.1 вказаного договору перерахував відповідачу грошові кошти.

Відповідачем не виконуються умови вищевказаного договору, а саме суму кредиту та проценти в повному обсязі, у встановлені договором строки не сплатив.

Позивач 23.03.2010 року звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №233/07-юв від 17.09.2007 в сумі 96000 доларів США; заборгованість за відсотками в сумі 5692,79 доларів США, пеню за прострочені відсотки в сумі 14.05,87 грн. ( з урахуванням заяви про зміну предмету позову). Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст. ст. 525,530, 610-615, 1054 ЦК України.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови кредитного договору №233/07-юв від 17.09.2007, в термін передбачений вищезазначеним договором, тобто - кінцевий термін погашення кредиту –17.09.2009 (з урахуванням додаткової угоди від 17.09.2008 до кредитного договору), та відповідач не виконав у строк зобов’язання щодо сплати відсотків та плати за управління кредитом в порушення умов вказаного договору.

Таким чином, відповідач в строк передбачений кредитним договором погашення кредиту не здійснив, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаним договором складає:

-          заборгованість за кредитом в сумі 96000 доларів США;

-          заборгованість за відсотками в сумі 5692,79 доларів США за період з 01.11.2009 по 21.03.2010;

-          пеня за прострочені відсотки в сумі 1405,87 грн. за період з 01.12.2009 по 21.03.2010.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 07.06.2010 за згодою представника позивача у судовому засіданні була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Позивачем надмірно сплачене державне мито в сумі 8007 грн. 08 коп. за меморіальним ордером № 1187 від22.03.2010, підлягає поверненню на підставі ст. 8 Декрету України “Про державне мито”.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,610,611 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.44, 49,75,82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Мегатранс», м. Луганськ, вул. Оборонная,101 К, код ЄДРПОУ 34870447 на користь Акціонерного банку “Український комунальний банк”, м.Луганськ, вул. В.В. Шевченка,18а, код ЄДРПОУ 24191588, заборгованість за кредитом в сумі 96000 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 5692,79 доларів США, пеню за прострочені відсотки в сумі 1405,87 грн., державне мито у сумі в сумі 1017,00 доларів США, державне мито в сумі 101 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234 грн. 85 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Акціонерного банку “Український комунальний банк”, м.Луганськ, вул. В.В. Шевченка,18а, код ЄДРПОУ 24191588 надмірно сплачене державне мито в сумі 8007 грн. 08 коп. за меморіальним ордером № 1187 від22.03.2010, що знаходиться в матеріалах справи.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, завірене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –14.06.2010.

Суддя                                                                       Г.М.Батюк