Рішення № 100310037, 23.09.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1913/21

Провадження № 2/0182/1717/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.09.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», треті особи - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», треті особи - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона була споживачем за договором № 2416239 від 21 травня 2020 року, укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на суму споживчого кредиту в розмірі 11 350 грн. 00 грн. У березні 2021 року за місцем свого працевлаштування - Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» -надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02 березня 2021 року, яка винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем. Як вказано в зазначеній постанові, стягнення здійснюється на підставі виконавчого напису № 116355 від 29 грудня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з неї на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 38 028 грн. 00 коп. Вважає, що під час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом було грубо порушено вимоги Закону України «Про нотаріат», що обґрунтовується наступним. Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України. Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім цього, зазначає, що у виконавчому написі вказано адресу її проживання: АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, оскільки вона ніколи не проживала у м.Києві, а тим більше, у кв. АДРЕСА_2 , як у період укладання Кредитного договору, так і зараз, місцем її проживання та реєстрації є адреса: АДРЕСА_3 . Вважає, що неіснуюча адреса її проживання у м.Києві, зазначена стягувачем (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ») та нотаріусом свідомо, з метою змінити виконавчий округ та створити у майбутньому перешкоди щодо можливості оскарження виконавчого документу або ознайомлення з ним. З огляду на вищенаведене, вважає, що виконавчий напис № 116355 від 29 грудня 2020 року, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з неї заборгованості за кредитом є таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 201 року по даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Копія вищевказаної ухвали з позовною заявою та доданих до неї документів була направлена відповідачу по справі. Крім цього, відповідачу було запропоновано протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду та позивачу відзив на позовну заяву та всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.31-32).

Позивачка в судове засідання не з`явилася, від неї на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить суд розгляд справи проводити за її відсутності, на задоволенні позову наполягає та просить вимоги задовольнити (а.с.101).

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.401), в судове засідання не з`явився. При цьому, представник позивача скористався своїм правом та 04 червня 2021 року подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що з позовними вимогами не погоджується та позов не визнає, вважає, що він є необґрунтованим, завідомо безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Оскільки, банком була дотримана процедура надання позивачці коштів у позику, сторони досягли та погодили умови кредитування, однак, позивачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, що призвело до порушення права товариства як кредитора. Тому, товариством з метою та у відповідності до вимог чинного законодавства, було вирішено питання щодо захисту своїх цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором. Крім цього, представник відповідача зазначає, що позивачкою належних та допустимих доказів в обґрунтування позову щодо безспірності заборгованості на момент вчинення виконавчого напису надано не було. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги не визнають та просять суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай О.С., будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився та будь-яких заяв на адресу суду не надав. Вимоги ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2021 року про витребування доказів також не виконав (а.с.36-37).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Р.В., будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.107), в судове засідання не з`явився та будь-яких заяв на адресу суду не надавав. При цьому, вимоги ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2021 року виконанні в повному обсязі та матеріали виконавчого провадження були надані до суду (а.с.41-71).

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом, 29 грудня 2020 року, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 116355 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 38 028 грн. 00 коп. (а.с.54). Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. було відкрито виконавче провадження № 64134954 (а.с.56). Крім цього, в рамках вищевказаного виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 3 802 грн. 80 коп. (а.с.58), постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.60) та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (а.с.62-63).

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, а також статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, а безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.9999 року № 1172.

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, та, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.

Так, що стосується такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису, як безспірність заборгованості, то характер правового врегулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи, згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, само по собі подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи статей 15, 16, 18 ЦК України та статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд доходить висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус не встановлює, а лише підтверджує вже наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Отже, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні: чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір за подання позову (1 362 грн. 00 коп.), то у порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», треті особи - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, необхідно задовольнити, визнавши виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 362 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 141, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», треті особи - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 116355, вчинений 29 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 38 028 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 1 362 грн. 00 коп., сплачений останньою при подачі позову до суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал