Рішення № 100308552, 06.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року справа №944/2501/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача Варениця В.С. ,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Інспектора ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Федіна Дениса Геннадійовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису.

Суть справи.

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовом до Інспектора ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Федіна Дениса Геннадійовича (далі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №042944 від 10.05.2021, винесений стосовно ОСОБА_2 .

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 21.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23.06.2021 справу передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, відповідну справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Кравціву О.Р.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач виніс терміновий заборонний припис з порушенням порядку оформлення, без врахування фактичних обставин справи та за відсутності будь-яких підстав та доказів, оскільки жодного насильства позивач не вчиняв. Зауваження щодо змісту припису працівник поліції не доєднав до вказаного припису. Тому, оскаржений припис підлягає скасуванню.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, уповноваженого представника не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи чи іншого змісту на подавав.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві /арк.спр.57-61/. Позивач вчинив домашнє насильство відносно свого тестя, коли прийшов до його домогосподарства, що стало підставою для винесення припису. У матеріалах про розгляд звернення, що надійшло до Яворівського РВП від ОСОБА_3 містяться дані на підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів про дослідження інформації щодо наявності підстав для винесення термінового заборонного припису, оскільки присутні ознаки адміністративного правопорушення. Щодо тверджень позивача про неналежне оформлення термінового заборонного припису зазначив, що у разі допущення порушень при оформленні такого припису його заповнений бланк вважається зіпсованим, а тому такий не може нести будь-яких правових наслідків, які б порушували права чи інтереси позивача. Отже, цей припис не потребує додаткового скасування у судовому порядку, оскільки не несе будь-яких правових наслідків для позивача.

Водночас зауважив, що капітан поліції Федін Д.Г. при складанні припису діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а рішення приймав з урахуванням усіх фактичних обставин, встановлених на момент фіксації правопорушення. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав представника позивача, з`ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та, -

в с т а н о в и в :

Інспектор ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції Федін Денис Геннадійович виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №042944 від 10.05.2021. Згідно зі ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи ОСОБА_3 , у зв`язку із скоєнням домашнього насильства, ОСОБА_2 зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 10 діб з 02 год. 00 хв. 10.05.2021 та діє до 01 год. 59 хв. 20.05.2021. У рядку «підпис постраждалої особи…» проставлено підпис ОСОБА_2 . У рядку «підпис кривдника…» теж проставлено підпис ОСОБА_2 /арк.спр.7/

Вважаючи терміновий заборонний припис таким, що порушує його права і свободи, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 11.3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229 від 07.12.2017 (далі - Закон №2229) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону №2229 встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Стаття 10 Закону №2229 відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству зокрема 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

В даному випадку, відповідачі наділені владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За визначенням ст. 1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 №654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок №654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Згідно з розділом II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків (п. 2).

Відповідно до статті 25 Закону №2229 та п. 4 розділу II Порядку №654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Пунктом 5 Порядку №654 передбачено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Згідно з п. 8 Порядку №654 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до припису, а також унесення додаткових записів після того, як припис підписано постраждалою особою (її представником), свідком(ами) (за наявності) та кривдником. У разі допущення порушень при оформленні припису його заповнений бланк вважається зіпсованим.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З матеріалів справи судом встановлено, що поліцейським Федіним Д.Г. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника у зв`язку зі скоєнням домашнього насильства близько 23.00 год. 09.05.2021 в АДРЕСА_1 стосовно ОСОБА_3 .

На доказ обґрунтованості припису відповідачем долучено:

- довідку про результати проведення перевірки за зверненням ОСОБА_3 від 09.05.2021;

- рапорт стосовно заяви від 09.05.2021 про домашнє насильство;

- заява ОСОБА_3 з проханням прийняти міри до зятя ОСОБА_2 ;

- пояснення ОСОБА_3 ;

- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- терміновий заборонний припис;

- пояснення ОСОБА_5 ;

- пояснення ОСОБА_2 та ін.. /арк.спр.62-96/.

На противагу цим обставинам позивач ОСОБА_2 долучив заяву з проханням прийняти міри стосовно його тестя ОСОБА_3 , який вчиняв психологічний тиск щодо ОСОБА_2 та його сім`ї, адресовану Яворівському РВП ГУНП у Львівській області, заяву від 13.05.2021, пояснення ОСОБА_2 від 13.05.2021 /арк.спр.9-13/.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що у рядку припису «підпис постраждалої особи…» проставлено підпис ОСОБА_2 , у рядку «підпис кривдника…» теж проставлено підпис ОСОБА_2 , що є порушенням п. 8 та п. 10 Порядку №654.

Проаналізувавши викладене суд дійшов висновку, що Інспектор ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції Федін Д.С. не дотримався вимог законодавства при складанні термінового заборонного припису серії АА №042944 від 10.05.2021, зокрема, відсутній підпис постраждалої особи у приписі.

Також, до матеріалів справи долучено постанову Яворівського районного суду Львівської області від 07.06.2021 у справі №944/2664/21, у якій проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №103245 від 13.05.2021 щодо вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 стосовно тестя ОСОБА_3 близько 23.00 год. 09.05.2021. У цій справі суддя дійшов висновку, що дії вчинені ОСОБА_2 в межах конфлікту з ОСОБА_3 не досягли межі, яка б вказувала на вчинення ним того виду насильства, який визначений у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Небажання залишити будинок тестя ОСОБА_3 та не реагування на такого роду прохання про залишення житлового будинку, про що вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП та не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що у свою чергу вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення.

За результатами судового розгляду провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 18.06.2021 /арк.спр.52-53/.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Для належного захисту прав позивача суд вважає, за необхідне визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №042944 від 10.05.2021.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що такий припис не може нести будь-яких правових наслідків для позивача, оскільки неналежно оформлений. Адже позивач змушений був виконати цей припис, а надалі рішенням Яворівського районного суду встановлено, що склад адміністративного правопорушення (домашнє насильство) відсутній.

Водночас суд не бере до уваги покликання сторони позивача на інші недоліки допущені при складанні припису, оскільки такі спростовано доказами у справі та не впливають на розгляд справи по суті.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, відповідачем складено терміновий заборонний припис необґрунтовано та з порушення порядку його складення. Отже, позовні вимоги є підставними, а позов слід задовольнити повністю, визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №042944 від 10.05.2021.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки одним з відповідачів у цій справі позивач визначив Інспектора ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Федіна Д.С., судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України в сумі 454,00 грн. належить стягнути на користь позивача не з фізичної особи, а з відповідача 2 - суб`єкта владних повноважень, який має бюджетні асигнування - з Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 71, 73, 78, 90, 171, 241-243, 245, 248, 257, 261-263, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України, суддя, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №042944 від 10.05.2021, винесений Інспектором ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Федіним Денисом Геннадійовичем.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3; ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.10.2021.

Суддя Кравців О.Р.