Рішення № 10030851, 07.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.10 Справа № 11/102пд

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області

до Відділу освіти Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління власності Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

про спонукання укласти угоду про пролонгацію договору оренди нежитлового приміщення

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області 06.06.2002.;

від відповідача - Арусханян Н.Л., дов. № 3 від 04.01.2010;

від 3-ї особи - ОСОБА_3, дов. № 619-01/2 від 07.06.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобовязання відповідача укласти угоду про пролонгацію договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності № 99 від 15.06.2007, строком до 03.05.2012.

Письмовою заявою від 07.06.2010 про уточнення позовних вимог позивач фактично змінив предмет позову та заявив вимогу про зобовязання відділу освіти Лисичанської міської ради укласти угоду з приватним підприємцем фізичною особою ОСОБА_1 в редакції, що додана до позовної заяви, і яка була направлена відповідачеві 12 березня 2010 року: «У відповідності до приписів частини 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15 грудня 2009 року № 1759-ІV, частини першої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 9.8 Договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, від 15 червня 2007 року № 99, вважати термін дії цього договору продовженим до пяти років, тобто до 03 травня 2012 року», та вважати її укладеною.

Заява позивача відповідає ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ат прийнята судом до розгляду.

Заява позивача про уточнення позовних вимог отримана представниками інших учасників судового процесу 07.06.2010, проте відповідно до письмових заяв повноважних представників відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, додатковий час для надання пояснень на заяву позивача вказаним особам не потрібний, внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на такі обставини:

- 15.06.2007 між сторонами у справі за погодженням з управлінням власності Лисичанської міської ради строком з 03.05.2007 по 30.04.2010 укладений договір № 99 оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, предметом якого є нежитлове приміщення площею 17,5 м2, яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Гайдара,78.

- відповідно до пункту 9.8 Договору оренди пролонгація договору здійснюється за згодою сторін договору та з дозволу управління власності Лисичанської міської ради;

- 22.02.2010 відповідачем направлений на адресу позивача лист за № 86 з вимогою звільнити орендоване приміщення в останній день оренди 30.04.2010;

- вимога відповідача щодо звільнення приміщення суперечить Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15 грудня 2009 року № 1759- IV та Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 року № 2269 - XII (в редакції Закону N 98/95-ВР від 14.03.95,ВВР, 1995, N 15, ст. 99 , із змінами ), тоум позивачем на адресу відповідача було надіслано проект угоди про пролонгацію Договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, від 15.06.2007 № 99;

- з аргументами позивача відповідач не погодився і у листі від 22.03.2010 наполягав на звільненні орендованого приміщення З0.04.2010; проект угоди відповідачем повернуто без підписання, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

В процесі судового розгляду позовні вимоги позивачем підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом від 19.04.2010 на позовну заяву відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Так, у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях по суті спору відповідач зазначив про необхідність використання орендованого позивачем приміщення для власних потреб відповідача та обовязковість отримання згоди Управління власності Лисичанської міської ради на пролонгацію договору оренди.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управлінням власності Лисичанської міської ради суду наданий письмовий відзив № 448-01/2 від 14.04.2010 на позовну заяву, який містить заперечення проти позову з викладених у відзиві підстав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

15.06.2007 між позивачем та відповідачем за погодженням з управлінням власності Лисичанської міської ради укладений договір № 99 оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності (далі за текстом - договір) (а.с. 16-20), предметом якого є нежитлове приміщення площею 17,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Гайдара, 78.

Приміщення, яке є предметом договору оренди, має статус комунальної власності і знаходиться на балансі відповідача.

Відповідач є балансоутримувачем вказаного комунального майна і наділений правом укладати договори оренди цього майна, але це його право обмежено рішенням Лисичанської міської ради № 226 від 21.02.2007, згідно якого відповідач не може самостійно приймати рішення щодо передачі в оренду комунального майна, а повинен узгоджувати ці питання з управлінням власності.

Згідно умов пункту 9.1 договору строк його дії встановлений сторонами з 03.05.2007 по 30.04.2010.

Відповідно до пункту 9.8 договору продовження строку його дії здійснюється за згодою сторін договору та з дозволу управління власності Лисичанської міської ради.

Відповідно до пункту 9.10 договору оренди взаємовідносини сторін, які не врегульовано договором, регламентуються діючим законодавством України

22.02.2010 відповідачем на адресу позивача направлено листа за № 86 із повідомленням про намір позивача використовувати у подальшому приміщення, яке є предметом оренди, у навчальному процесі, і у зв'язку з цим позивачеві запропоновано звільнити орендоване приміщення в останній день оренди 30.04.2010, та передати його по акту.

Листом від 12.03.2010 позивач повідомив відповідача про намір продовжити строк дії договору на дві роки відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15 грудня 2009 року № 1759- IV та Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 року № 2269 - XII (в редакції Закону N 98/95-ВР від 14.03.95,ВВР, 1995, N 15, ст. 99, із змінами.

Із листом від 12.03.2010 позивачем на адресу відповідача надіслано три примірними проекту угоди про пролонгацію Договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, від 15.06.20007 № 99.

Копія листа позивача надана управлінню власності Лисичанської міської ради.

Листом від 22.03.2010 наполягає на звільненні орендованого приміщення 30.04.2010. Проект угоди відповідачем повернутий без підписання.

Позивач вважає дії відповідача такими, що порушують право позивача на оренду, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності їх структурних підрозділів, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992 № 2269 - XII (в редакції Закону N 98/95-ВР від 14.03.1995,ВВР, 1995, N 15, ст.99, із змінами) (далі за текстом Закон про оренду).

Останні зміни до Закону про оренду були внесені згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15.12.2009 № 1759- IV, метою прийняття якого законодавець визначив створення сприятливих умов для започаткування та ведення бізнесу в Україні. Відповідно до пункту 2 частини 3 цього Закону частину першу статті 17 Закону про оренду доповнено реченням такого змісту: «Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін».

У частині 5 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»зазначено, що «Термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін».

Оскільки строк дії укладеного сторонами у даній справі договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, від 15.06.2007 № 99 є меншим, ніж п'ять років (з 03.05.2007 по 30.04.2010), то відповідно до приписів частини 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15.12.2009 № 1759- IV, він вважається продовженим до п'яти років, тобто до 03.05.2012.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про необхідність продовження укладеного сторонами у даній справі договору на строк, визначений положеннями Законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15.12.2009 № 1759- IV та «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992 № 2269 - XII ( в редакції Закону N 98/95-ВР від 14.03.95,ВВР, 1995, N 15, ст. 99 , із змінами ), а саме до 03.05.2012.

Щодо доводів відповідача про намір використовувати орендоване відповідачем майно слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону про оренду після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Вказана норма закону Відповідачем не виконана, про намір використовувати зазначене майно для власних потреб власник цього майна (Лисичанська міська рада) позивача не повідомив взагалі. Балансоутримувач відповідач у даній справі, повідомив про намір використовувати орендоване майно для власних потреб не за три місяці, а за два.

Крім цього, договір відповідно до приписів частини 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15 грудня 2009 року № 1759- IV, вважається продовженим до п'яти років, тобто його строк не закінчився і він діє до 03.05.2012. В такому випадку Відповідач обмежений у праві використовувати спірне майно у власних потребах.

Заборгованості по орендній платі за договором та комунальних платежах позивач не має, що не спростовано відповідачем.

Таким чином у Відповідача не має правових підстав для відмови в укладанні угоди про пролонгацію Договору оренди.

Управлінням власності Лисичанської міської ради на день звернення позивача до суду відповіді на пропозицію щодо пролонгації Договору оренду не надано, відповідач до Лисичанської міської ради як до власника орендованого позивачем майна з приводу запропонованої позивачем угоди не звертався.

Управління власності як виконавчий орган Лисичанської міської ради, до компетенції якого входить управління об'єктами комунальної власності, зобов'язане проводити політику дотримання вимог діючого законодавства у сфері орендних відносин.

Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15 грудня 2009 року № 1759- IV , яким було внесено зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Управління власності Лисичанської міської ради повинно було привести у відповідність до цих законів політику Лисичанської міської ради у сфері орендних відносин шляхом прийняття відповідних актів локальної дії і забезпечити продовження терміну дії договорів оренди об'єктів комунальної власності до п'яти років з дня укладення, якщо орендарі не пропонують менший термін.

Згідно приписів ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, розглядаються судом.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульований приписами ст. 188 Господарського кодексу України.

Пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладення відповідної угоди позивачем здійснено у встановленому ст. 188 Господарського кодексу України порядку, що підтверджено матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростовано учасниками судового процесу.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Вважати укладеною угоду до договору від 15.06.2007 № 99 оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Відділом освіти Лисичанської міської ради за погодженням з Управлінням власності Лисичанської міської ради, у такій редакції:

«Сторони за Договором оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, від 15 червня 2007 року № 99: Відділ освіти Лисичанської міської ради в особі начальника відділу Ганьшина Ігоря Івановича, з одного боку. Та приватний підприємець фахівець у галузі права, ОСОБА_1, з другого боку, уклали цю угоду про наступне:

У відповідності до приписів частини 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15 грудня 2009 року № 1759-ІV, частини першої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 9.8 Договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, від 15 червня 2007 року № 99, вважати термін дії цього договору продовженим до пяти років, тобто до 03 травня 2012 року».

3. Стягнути з Відділу освіти Лисичанської міської ради, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєвєродонецька, код 02141928, на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, витрати зі сплати державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 11.06.2010.

Суддя М.О. Москаленко