Рішення № 100306875, 12.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 р. Справа№200/11557/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2021 року позивач, Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ:25953161, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, 22), звернувся до суду з позовом до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ:34941051, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Степана Бовкуна, 7) про визнання протиправною та скасування постанови від 12.08.2021 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн. в межах виконавчого провадження №66490476.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 12.08.2021 року старшим державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Піжас І.В. по виконавчому провадженню ВП №66490476 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області у розмірі 24000,00 грн. за невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №200/6086/20-а. Вважає спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки грошова допомога до 5 травня виплачується з Державного бюджету України, а управління є лише розпорядником коштів нижчого рівня і на теперішній час не має бюджетних асигнувань для здійснення зазначеної виплати. Крім того, управлінням частково виконано рішення суду, а саме в добровільному порядку нараховано недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік. Вказане і стало підставою для звернення позивача до суду з диним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 13.09.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

28.09.2021 року на адресу суду представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У період з 20.09.2021 року по 01.10.2021 року включно суддя Мозговая Н.А. перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 12.10.2021 року.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених статтею 205 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №200/6086/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області в нарахуванні та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області здійснити нарахування та провести виплату разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.4-6).

Постановою старшого державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пужас І.В. відкрито виконавче провадження №66490476 з примусового виконання виконавчого листа №200/6086/20-а, який видано 23.07.2021 року Донецьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області здійснити нарахування та провести виплату разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

Боржником зазначено УСЗН Покровської міської ради Донецької області, а стягувачем ОСОБА_1 . У п.3 постанови зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 24000,00 грн. (а.с.7).

Постановою старшого державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пужас І.В. від 12.08.2021 року стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн. у виконавчому провадженні №66490476 (а.с.8, зворотній бік).

Спірним у цій справі є правомірність винесення постанови від 12.08.2021 року №66490476 про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

При вирішенні спору суд виходить із того, що гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначені Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з вимогами статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, забезпечення права на оскарження рішень дій чи бездіяльності виконавців.

Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частина 5 статті 26 Закону №1404-VIII вказує на те, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч.2 ст.27 Закону №1404-VIII).

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст.27 Закону №1404-VIII).

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII).

Частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За частиною дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу вказаних норм Закону № 1404-VІІІ слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 28 квітня 2020 року в справі № 480/3452/19, від 26 червня 2020 року у справі № 360/3324/19 та 23 грудня 2020 року у справі № 620/334/20.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач вважає, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки УСЗН Покровської міської ради Донецької області є лише розпорядником коштів нижчого рівня і на теперішній час не має бюджетних асигнувань для здійснення зазначеної виплати. Також додав, що управлінням частково виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №200/6086/20-а.

На підтвердження зазначено позивачем надано:

- рішення від 29.07.2021 року про нарахування щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 . З рішення слідує, що останньому нараховано суму допомоги у розмірі 11466,00 грн., отримана сума у квітні 2020 року у розмірі 3160,00 грн. (а.с.10);

- довідку про отримання ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня у квітні 2020 року у розмірі 3160,00 грн. (а.с.11).

Однак, суд зазначає про те, що нарахування, але невиплата допомоги до 5 травня, не свідчить про фактичне виконання рішення і про його добровільне виконання.

Враховуючи те, що добровільного виконання рішення не відбулося, державним виконавцем правомірно розпочато примусове виконання виконавчого документа та одночасно стягнуто виконавчий збір.

Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно, за наявності підстав, передбачених статтею 27 Закону № 1404-VIII, прийняв оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору.

Щодо розміру виконавчого збору, суд зазначає наступне.

Як судом зазначалося вище, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст.27 Закону №1404-VIII).

Розмір мінімальної заробітної плати на 2021 рік встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX, та з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року такий розмір становить 6000,00 грн. на місяць.

Оскаржуваною поставною від 12.08.2021 року у ВП №66490476 вирішено стягнути з УСЗН Покровської міської ради Донецької області виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн., тобто у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати (6000,00 грн. х 4) як за виконання рішення немайнового характеру.

За рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №200/6086/20-а видано виконавчий лист про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області здійснити нарахування та провести виплату разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи, що у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №200/6086/20-а не зазначено суму коштів, яка підлягала би виплаті на користь стягувача, суд вважає, що рішення у справі №200/6086/20-а має немайновий характер.

Таким чином, розмір виконавчого збору за примусове виконання судового рішення немайнового характеру державним виконавцем відповідно до ч.3 ст.27 Закону № 1404-VІІІ визначено правильно.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За статтею 90 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі відсутній.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ:25953161, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, 22) до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ:34941051, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Степана Бовкуна, 7) про визнання протиправною та скасування постанови від 12.08.2021 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн. в межах виконавчого провадження №66490476 - відмовлено.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 12.10.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду

Суддя Н.А. Мозговая