Ухвала суду № 100301776, 13.10.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4669/21

Провадження № 2/362/2590/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

13.10.2021 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарі – Лущик Т.М.,

за участю представника позивача – Ярошенка М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за межі України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває зазначений позов.

24.09.2021 року судом отримано заяву відповідача про відвід головуючого судді у зв`язку із сумнівами відповідача стосовно неупередженості судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчука О.Л. оскільки стороною позивача було вчинено дії щодо вибору судді та представник позивачки є чоловіком колишньої судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Бондар І.М., що, на думку відповідача, може вказувати на існування у останньої довірливих відносин із головуючим.

Позивачка в судове засідання не прибула.

Представник позивачки в судовому засіданні заперечив щодо заяви; також, на запитання головуючого, підтвердив наведені у заяві про відвід обставини, що він є чоловіком колишньої судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Бондар І.М. і вказана позовна заява була відкликана від іншого судді цього ж суду.

Відповідач в судове засідання не прибув; в заяві про відвід просив вирішити питання про відвід у його відсутності.

Вислухавши думку представника позивачки, суд приходить до наступних висновків.

Пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Вирішуючи питання щодо існування таких підстав, суд враховує, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Зокрема, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

При цьому, на переконання суду, не є підставами для відводу судді обставини, пов`язані із діями сторони позивача щодо відкликання аналогічної позовної заяви у провадженні під головуванням судді Кравченко Л.М., які відповідач оцінює як дії позивачки щодо вибору судді.

Так, головуючому судді Марчуку О.Л. невідомі причини і підстави з яких позивачка відкликала аналогічну позовну заяву в провадженні під головуванням судді Кравченко Л.М. та повторно подала її до суду; про вказані обставини головуючому судді стало відомо лише із заяви про відвід та підтверджено представником позивача в даному судовому засіданні.

Також, обов`язково слід враховувати, що не є підставою для відводу судді та обставина, що представник позивачки є чоловіком колишньої судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Бондар І.М., оскільки між останньою і головуючим суддею Марчуком О.Л. відсутні дружні, довірливі чи іншого характеру відносини, які можуть стати наслідком прийняття рішення на користь позивачки.

Про вказану обставину головуючому судді стало відомо лише із заяви про відвід та підтверджено представником позивача в даному судовому засіданні.

Тобто, той факт, що представник позивачки є чоловіком колишньої судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Бондар І.М., – не є таким, що впливає на об`єктивність і неупередженість головуючого судді Марчука О.Л. та може вплинути на постановлення ним рішення по суті у даній цивільній справі.

Натомість, заявлення відповідачем заяви про відвід головуючого судді, прямо і безпосередньо свідчить про існування реальних сумнівів у сторони відповідача щодо об`єктивності та неупередженості головуючого судді.

Як наслідок, враховуючи наведені обставини та факт недовіри відповідача до головуючого судді, слід зробити висновок, що розгляд даної цивільної справи та її вирішення по суті головуючим суддею Марчуком О.Л. може викликати у відповідача сумніви в неупередженості або об`єктивності судді у випадку прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Отже, заявлення віповідачем відводу головуючому судді з вказаних підстав, прямо вказує на існування обставин, які викликають у відповідача сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

До того ж, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

У зв`язку із цим, враховуючи практику ЄСПЛ і положення п. 1 ст. 6 конвенції, суд приходить до висновку, що необхідно забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити у відповідача будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду.

За таких обставин, з метою виключення (усунення) сумнівів відповідача в об`єктивності та неупередженості судді Марчука О.Л., вважаю, що заява про відвід підлягає задоволенню.

Таким чином, існує передбачена пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України обставина через яку суддя Марчук О.Л. не може брати участі в розгляді даної цивільної справи та підлягає відводу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 258 – 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відвести суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчука Олега Леонідовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за межі України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення – 13 жовтня 2021 року.