Ухвала суду № 100300577, 13.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

13.10.2021

Справа №522/10195/21

Провадження №1-кс/522/10633/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід, -

УСТАНОВИВ:

В провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015160480004266 від 20.08.2015, стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час ознайомлення із заявою про самовідвід встановлено, що суддею Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_2 20.07.2021 було розглянуто угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000000779 від 19.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст.209 (в редакції від 10.11.2015), ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, укладену між підозрюваним ОСОБА_9 та прокурором Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_10 від 28.05.2021, кримінальне провадження №12015160480004266 від 20.08.2015 пов`язано з провадженням №12021160000000779 від 19.04.2021.

Дослідивши надані матеріали приходжу до висновку, що заява про самовідвід слідчого судді не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду.

Утім, будь-яких об`єктивних даних, які в вказували на необ`єктивність та упередженість судді в розгляді вказаної справи, не встановлено.

Статтею 76 КПК України визначено перелік обставини, недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Розгляд суддею ОСОБА_2 угоди про визнання за обвинуваченням ОСОБА_9 укладеної між підозрюваним ОСОБА_9 та прокурором Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_10 , не можна визнати повторною участю судді в даному кримінальному провадженні в розумінні положень ст. 76 КПК, оскільки розгляд угоди здійснювався не під час досудового розслідування.

Наведених обставин для відводу судді під час розгляду обвинувального акту не установлено.

Тому заява про самовідвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.76, 80, 81, 82 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви судді ОСОБА_2 про самовідвід у справі за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12015160480004266 від 20.08.2015, стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України - відмовити.

Суддя: