Рішення № 10029873, 27.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.10                                                                                 Справа № 4/75

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ДИАД”, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Глорія”, м. Луганськ

про стягнення 190079грн. 50 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорній І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача: Кнутарев С.О., довіреність б/н від 04.01.10.

від відповідача: Заусайлов В.В., довіреність б/н від 11.01.10.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 190079 грн. 50 коп.

Представник позивача надав до суду заяву від 18.05.2010 № 58 про зменшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, здану до суду 27.05.2010, та просить суд стягнути з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 150079 грн. 51 коп.

Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог, здана до суду 27.05.2010, в порядку ст. 22 ГПК України, прийнята судом, як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України. Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 150079 грн. 51 коп.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданого до суду 27.05.2010, в порядку ст. 22 ГПК України, вимоги позову з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 18.05.2010 № 58, визнав у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо зменшення розміру позовних вимог підлягає задоволенню.

Позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 150079 грн. 51 коп. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИАД»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія»(відповідач) був укладений договір № 20/02 від 20.02.2009, згідно якого відповідачу був поставлений товар на загальну суму 656884 грн. 50 коп. згідно накладних: № 0052 на суму 81000 грн. 00 коп., № 0093 на суму 825 грн.00 коп., №0087 на суму 27000 грн. 00 коп., № 0117 на суму 11400 грн. 00 коп., № 0134 на суму 17100 грн. 00 коп., № 0131 на суму 27000 грн. 00 коп., № 0188 на суму 27000 грн. 00 коп., № 0196 на суму 8100 грн. 00 коп., № 0198 на суму 27000 грн. 00 коп., № 0208 на суму 96600 грн. 00 коп., № 0221 на суму 15780 грн. 00 коп., № 0282 на суму 43400 грн.00 коп., № 0225 на суму 870600 грн. 00 коп., № 0229 на суму 47700 грн. 00 коп., № 0231 на суму 113500 грн. 00 коп., № 0226 на суму 5929 грн. 50 коп., № 0235 на суму 27700 грн. 00 коп., № 0238 на суму 12500 грн. 00 коп., № 0240 на суму 11250 грн. 00 коп., № 0243 на суму 12500 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.2 договору, відповідач повинен сплачувати товар впродовж 14 (чотирнадцяти) календарних дні після отримання товару.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 150079 грн. 51 коп. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог). часткова оплата боргу за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями: № 537 від 16.03.2010 на суму 10000 грн. 00 коп., № 705 від 13.04.2010 на суму 10000грн. 00 коп., № 713 від 14.04.2010 на суму 10000 грн. 00 коп., № 54 від 15.04.2010 на суму 10000грн. 00 коп.

Свої зобов’язання відповідач не виконав, оплату за поставлений товар здійснив частково в сумі 40000 грн. 00 коп., тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 150079грн. 51 коп.

У зв’язку з тим, що відповідач не провів оплату за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 150079 грн. 51 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

          Оцінивши по матеріалам справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно ( товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов договору № 20/02 від 20.02.2009, поставив відповідачу товар на загальну суму 656884 грн. 50 коп., що підтверджено накладними (а.с.8-27).

Відповідач свої зобов’язання не виконав, оплату за поставлений товар провів частково, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 150079 грн. 51 коп. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 150079 грн. 51 коп.( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 18.05.2010 № 58, визнав у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні 27.05.2010 за згодою представників судового процесу була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення

Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.525,526, 530,610,655 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України, ст.ст. 22, 44, 49, ч.5 ст.78,ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія», м. Луганськ, вул. К. Лібкнехта, 16а код ЄДРПОУ 24188280 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИАД»м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 46 код ЄДРПОУ 30701488, заборгованість за поставлений товар в сумі 150 079 грн. 51 коп., витрати по держмиту в сумі 1 900 грн. 80 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –31.05.2010.

Суддя                                                             Г.М.Батюк