Рішення № 100297660, 04.10.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

справа №336/5919/21

пр. № 2/336/4081/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Мойсєєвої Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рибаков В.О. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, за яким просить суд стягнути з ТДВ «Страхової компанії «Кредо» на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Представник позивача позовну заяву обґрунтував тим, що 01.08.2017р. між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» укладений договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків №DNLJNS-17710Z7.

24.01.2020р. з ОСОБА_2 стався нещасний випадок внаслідок кримінального правопорушення з боку ОСОБА_3 , який кваліфікований за ч. 3 ст. 286 КК України., в результаті чого ОСОБА_2 помер. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2020р по справі №1-кп/205/846/20.

В січні 2021 року до відповідача звертались рідні померлого ОСОБА_2 з проханням провести виплату страхового відшкодування, але відповіді не отримали.

30.03.2021р. на адресу відповідача був направлений адвокатський запит щодо надання письмової інформації щодо розгляду заяви щодо страхового відшкодування в наслідок нещасного випадку.

Листом від 06.04.2021 року відповідач повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що по договору страхування не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи, що знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, відповідно до акту судово-медичного дослідження №183 від 25.01.2020р., яким в крові та сечі трупа ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт в крові 1,67%, сечі 2,36% , що може відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння.

Позивач не погоджується з вищезазначеною відмовою відповідача щодо не виплати страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкоголю та нещасним випадком, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м Запоріжжя від 28.07.2021 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м Запоріжжя від 09.08.2021 року позовна заява, прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлений строк для надання заяв по суті справи (а.с. 46).

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі, просять суд задовольнити позов в повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті. У встановлений судом строк, надав відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справу за відсутності відповідача (його представника) та відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, зазначених у відзиві. Зазначає, що після відкриття провадження у цій справі та отримання позовної заяви, вони переглянули раніше прийняте рішення у страхові справі, та страховим актом від 27.08.2021 року №Z217RPB700006C прийнято рішення про здійснення страхової виплати у розмірі 49 900,00 грн., яке буде перераховано на користь осіб, які приймають зазначене страхове відшкодування у спадщину.

Розгляд справи за відсутності учасників справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2017 р. між ОСОБА_2 та ТДВ «Страхова компанія «Кредо» укладено договір (поліс) № DNLJNS-17710Z7 добровільного страхування від нещасних випадків (а.с.15-23).

Строк дії відповідно до п.7 договору становить 12 місяців (з 01.08.2017 р. по 31.07.2018 р. включно) (а.с.16).

Договір укладено через АТ КБ «ПриватБанк», який є страховим агентом.

Вище вказаним договором, зокрема в п.5 визначено, що застрахованою особою є ОСОБА_2 , а розмір страхової виплати становить 50 000,00 грн. (а.с 15).

П.4.2 договору № DNLJNS-17710Z7 визначено, що згідно з умовами договору і правил страхування, страховик (ТДВ СК «Кредо») зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику ( ОСОБА_2 ) або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов`язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору і правил страхування.

На виконання зазначених умов договору позивачем на рахунок відповідача сплачувались страхові платежі. Зазначене підтверджується у відзиві відповідачем по справі (а.с. 58-59).

За змістом ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Судом також встановлено, що 24.01.2020 р. з ОСОБА_2 стався нещасний випадок внаслідок кримінального правопорушення з боку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який кваліфікований за ч. 3 ст. 286 КК України , тобто останній в порушення правил безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом спричинив смерть 2-х осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . 28.10.2020р. вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (а.с. 24-29).

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , позивач звернувся до ТДВ «СК «Кредо» з вимогою виплатити йому суми страхового відшкодування в розмірі 50 000 грн., як було передбачено п.5 договору № DNLJNS-17710Z7 від 01.08.2017 р., укладеного між позивачем та відповідачем. Однак відповідачем було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, з посиланням на п.4.2 Умов страхування до договору страхування, й на ту обставину, що ОСОБА_2 , загинув у зв`язку із вживанням алкоголю (а.с.13-14).

Відповідно до ч.2, 3 ст.991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону; рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтування причин відмови.

Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування було посилання на п.4.2 Умов страхування до Договору страхування (що є не невід`ємною його частиною), згідно якого не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, у зв`язку з вживанням застрахованою особою алкоголю, наркотичних, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти. Відповідно до умов п.4.2 (п.п.5) умов страхування до договору страхування не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, зокрема травм, отриманих застрахованою особою, що знаходилась в стані алкогольного сп`яніння.

Як встановлено судом з перелічених вище письмових доказів, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в результаті незаконних дій третьої особи. Зазначене, зокрема, підтверджується висновком судово-медичної експертизи №183/64-Е (а.с.88-95) та довідкою про причину смерті, в якій зазначено причину смерті «сумісна тупа травма тіла» (а.с.79) .

Суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву представник позивача зазначив, що страховим актом від 27.08.2021 року №Z217RPB700006C прийнято рішення про здійснення страхової виплати у розмірі 49 900,00 грн., яке буде перераховано на користь осіб, які приймають зазначене страхове відшкодування у спадщину. Однак доказів на підтвердження цієї обставини (копії вказаного акту) відповідач не надав.

Крім того, судом перевірені доводи відповідача про несплату чергового страхового платежу у розмірі 20 грн. та необхідності зменшення виплати страхового відшкодування.

Так, пунктом 11.2 договору визначено, що страховий платіж здійснюється у розмірі 1/12 страхового платежу згідно з п. 10 ( за яким страховий платіж становить 120,00 грн.) з карткового рахунку страхувальника.

Однак надана відповідачем довідка свідчить про щомісячні надходження 1/12 частини страхового платежу, що становить 20 грн., у тому числі у січні 2020 року, в якому сталася смерть застрахованої особи, та навіть 02.02.2020 (а.с. 58, 59), а тому суд відхиляє доводи про несплату чергового платежу та необхідності зменшення суми страхового відшкодування на 100 грн.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що смерть ОСОБА_2 сталася через протиправні дії іншої особи, що є підставою для визнання відмови у виплаті страхового відшкодування незаконною, у зв`язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник позивача просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

На підтвердження надання правової допомоги представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги № 34 від 12.02.2021, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Рибаковим В.В., ордер, що виданий на підставі вказаного договору (а.с. 31-33) та розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, яким крім визначення обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підтверджується оплата ОСОБА_1 грошових коштів на суму 8000 грн. на користь адвоката.

Враховуючи дотримання представником позивача вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, а саме, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, суд вважає заявлену суму витрат обґрунтованою, та стягує із відповідача на користь відповідача витрати на правничу допомогу.

За правилами ст. 141 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, які пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про стягнення суми страхового відшкодування про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», код ЄДРПОУ 13622789, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

04.10.21